ПЕТРО ЛИТВИН: «ПРАГНУ, ЩОБ ГРОМАДА НОВОГРАДА-ВОЛИНСЬКОГО ЖИЛА КРАЩЕ»

Петро Михайлович Литвин — один із тих політиків, громадських діячів, які не словом, а ділом стверджують себе у житті. Свідченням цьому є багато добрих справ, допомога і підтримка, що неодноразово надавалися ним установам, організаціям, закладам освіти і медицини та просто окремим громадянам міста Новограда-Волинського та району.
Не викликає сумніву той факт, що ця допомога — від щирого серця, бо надається вона постійно, а не виключно (як у багатьох інших) напередодні чергових виборів.
— Петре Михайловичу, на початку нашої розмови все ж не втримаюсь і дозволю собі поставити вам таке питання: чи не прикро, коли деякі громадяни, дізнавшись про вашу допомогу місту і його жителям, закидають: «Нам, мовляв, подачки не потрібні». Адже і таке доводилося чути?
— Дійсно, доводилося. Але я зрозумів, що так говорять лише ті, хто не потрапляв у скрутні ситуації і не розуміє або не хоче розуміти того, хто дійсно такої допомоги потребує, і для кого вона часто життєво важлива. Саме такі люди мають право судити: що потрібно, а що ні. Все інше для мене не має значення.
— Як, на Вашу думку, що Вам найголовніше вдалося зробити на благо міста за ці роки?
— Я горджуся тим, що в місті Новограді-Волинському вдалося зберегти військовий гарнізон та госпіталь. Тим, що нам вдалося побудувати багатоквартирний дім для військовослужбовців та їх сімей. Практично всю мою відпустку ми разом з керівником ВАТ «Гарантбуд» О.І.Журбенком щодня, з 6-ї ранку, їздили у відповідні інстанції, аби «вибити» фінансування на цей будинок, затвердити і оформити всю документацію. Практично, це єдиний об’єкт такого масштабу, котрий було побудовано в Новограді-Волинському за останні 8 років.
— Петре Михайловичу, як вдалося все ж таки зберегти в нашому місті військовий гарнізон?
— Ще не так давно військовий гарнізон дійсно був практично за крок від свого розформування. Адже Програмою розвитку Збройних сил України передбачалося скорочення військових частин та з’єднань. У тому числі і наша 30-та танкова дивізія вже була прогнозована в директиві Міністерства і реформувалася в танкову бригаду, яка, в свою чергу, мала розформовуватися і ліквідовуватися. Нас чекало те, що зараз є у сусідів — тому ж Ємільчиному і Коростені, де нині вже немає військового гарнізону. Але ми з листом від військовослужбовців звернулися до Голови Верховної Ради Володимира Михайловича Литвина, завдячуючи якому це питання було винесене на голосування Верховної Ради України, де отримало одностайну підтримку від депутатів-представників різних політичних сил. Власне, на Україні, в результаті реформування, мало залишитися лише дві танкові бригади, а Новоград-Волинська — була третьою. Тож прийняли кардинальне рішення — саме на основі Новоград-Волинської створити експериментальну механізовану контрактну бригаду. В результаті було збережено не лише традиції, а й офіцери не втратили роботу, їх сім’ї не постраждали від реформування, зберегли всі військові об’єкти.
— Як Ви, як депутат обласної ради від міста Новограда-Волинського, оцінюєте співпрацю з місцевою владою?
— Співпраця була непростою, але все ж у місті багато чого вдалося зробити. І цьому підтвердження — неодноразові виступи міського голови М.П.Боровця за перших п’ять років його «мерства», де він говорив, що якби не Литвин В.М., то в місті взагалі нічого б не робилось. Про що, до речі, не один раз писала ваша газета. На жаль, сьогодні Микола Петрович цього вже не пам’ятає. Окремі його вислови на адресу Голови Верховної Ради викликають, по меншій мірі, подив. А його моралізаторство, намагання всіх повчати — просто переходить межу. Амбіційність і нестриманість нинішнього міського голови не дає змогу налагодити йому робочі стосунки з районною, обласною владами, владними кабінетами Києва. А це все негативно впливає на вирішення проблем громади міста. Сподіваюся, що після цих виборів ситуація зміниться.
— Повертаючись до теми госпіталю, на той час йшла мова про те, що його закриють, що викликало неабиякий резонанс у місті…
— І не просто закриють, нагадаю, говорилося про те, що його хоче викупити Литвин. Мабуть, комусь було вигідно пустити містом такі чутки, хоча під ними не було ніякої підстави. Насправді ж, на той час була Директива Міністерства оборони про розформування госпіталю. Ми знову ж звернулися до Володимира Михайловича Литвина, котрий пообіцяв вирішити цю проблему, особисто приїхав до Новограда-Волинського, зустрівся з колективом госпіталю і дотримав свого слова — госпіталь у Новограді-Волинському зберегли.
— Петре Михайловичу, продовжується передвиборна кампанія, — яку оцінку ви можете їй дати?
— Більше всього хотілося б, щоб ці вибори відбувалися цивілізовано і демократично, щоб менше різного бруду говорилося і негативу, адже виникає питання: якщо кандидат на посаду мера будує свої виступи виключно на негативі, то це означає, що йому просто немає про що більше говорити, про що звітувати? Прикро, коли робиш щось добре для міста і його громади, а все це перекручується, виставляється в негативному світлі. Знаєте, я не потребую від цих людей вдячності, мені, насамперед, важлива оцінка та розуміння простих громадян, але можна бути хоча б об’єктивними та порядними у всіх цих питаннях… Підтримую на посаду міського голови Володимира Івановича Загривого — він професіонал, має чітке розуміння і бачення стратегії розвитку Новограда-Волинського і це саме та людина, котра може і прагне якнайбільше для цього зробити.
— Які завдання ставите перед собою, як кандидат у депутати обласної ради?
— Насамперед, буду підтримувати реалізацію програми Народної Партії і кандидата на посаду міського голови В.І.Загривого. По мірі своїх можливостей, допомагатиму людям, які цього потребують.
Моя мета — поставити нарешті в місті комп’ютерний томограф. І це не просто слова — вже є певні домовленості та напрацювання.
Будемо продовжувати будувати житло для військовослужбовців і житло за програмою молодіжного кредитування.
Все це робитиметься для того, щоб поліпшити життя населення міста. Адже вибори закінчуються, а життя продовжується, і мені дуже хочеться, щоб громада міста жила краще, щоб ми всі разом змогли вирішити багато актуальних питань та проблем, щоб Новоград-Волинський мав значно вищий рівень розвитку. Я особисто та кандидати від Народної Партії докладемо для цього всіх зусиль.

ЗВІТ ДЕПУТАТА ОБЛАСНОЇ РАДИ ЛИТВИНА ПЕТРА МИХАЙЛОВИЧА ТА МІСЬКОЇ ПАРТІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ НАРОДНОЇ ПАРТІЇ ПРО УЧАСТЬ У БЛАГОДІЙНИХ АКЦІЯХ ТА НАДАННЯ МАТЕРІАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ ЗА ПЕРІОД З БЕРЕЗНЯ 2006 РОКУ ПО ЖОВТЕНЬ 2010 РОКУ
1. Всім загальноосвітнім школам міста, школі-інтернату, дитячим садочкам, міськрайТМО, медичному коледжу надана спонсорська допомога на суму 200 000 грн. в т.ч. придбано:

• 30 телевізорів;


• 30 холодильників;


• 20 пральних машин.

2. Для організації та проведення спортивних змагань виділено 50 000 грн в т.ч. на:

• розміщення учасників змагань;


• забезпечення турнірів грошовими преміями, призами, грамотами, афішами;


• придбання двох електронних табло, 150 футбольних м’ячів,килима для боротьби.

3. Для футбольної команди «Звя­гель» придбано на 30 000 грн.

• кольоровий плазмовий телевізор;


• десять футбольних м’ячів;


• два комплекти футбольної форми.

4. Футбольній команді с.Тупальці Новоград-Волинського р-ну закуплено футбольну форму та спортивне взуття на 20 000 грн.
5. Територіальному центру одиноких та пристарілих громадян придбано велотренажер та бігову доріжку за 15 000 грн.
6. Придбані мотоцикли для районних інспекторів та фельдшерів медичних закладів на суму 50 000 грн.
7. Придбані велосипеди соціальним працівникам та листоношам на суму 88 000 грн.
8. Сім’ям військовослужбовців 30-ї механізованої бригади, де є діти-інваліди, надана допомога на суму 20 000 грн.
9. Виділена матеріальна допомога на лікування онкохворим та санаторно-курортні путівки на загальну суму 37 000 грн.
10. Виділено коштів на проведення свят організаціям інвалідів, ветеранам,спортсменам, дітям,громадським і релігійним організаціям на суму 28 000 грн.
11. Надано матеріальної допомоги громадянам міста на 78 000 грн.
Всього: 616 000 грн.
Крім того, депутати міської ради від Народної Партії надавали матеріальну допомогу окремим громадянам міста, не засвідчуючи це документально.

Народився 12 червня 1967 року в селі Слобода Романівська Новоград-Волинського району Житомирської області.
По закінченні Київського вищого танкового інженерного училища проходив службу в Далекосхідному військовому окрузі.
Повернувся на Україну, служив у Прикарпатському військовому окрузі. Далі — у Північному та Західному оперативних командуваннях Сухопутних військ Збройних сил України.
У військовій кар’єрі пройшов усі офіцерські посади.
Командував танковим полком, танковою дивізією, окремою танковою гвардійською механізованою бригадою, потім перебував на посаді командира армійського корпусу (м. Рівне).
З серпня 2007 року - Командувач Південного оперативного командування Сухопутних військ Збройних сил України.
Литвин П.М. закінчив факультети оперативно-тактичного та оперативно-стратегічного рівня Національної академії оборони України з відзнакою та золотою медаллю.
Нагороджений перехідною козацькою шаблею часів Богдана Хмельницького – символом військової доблесті і честі, орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, знаком міністра оборони України «Доблесть і честь», орденом «Звягель», медалями «10 років Збройним силам України», «Генерала Жукова», «Захиснику Вітчизни», медаллю «13-го армійського корпусу».
Депутат Житомирської обласної ради п’ятого скликання.