26 ЛИСТОПАДА — СВТ. IОАНН ЗЛАТОУСТ

Архієпископ Константинопольський. Народився 347 року в Антіохії у заможній християнській родині. Виховання та освіту Іоанн одержав під безпосереднім керівництвом своєї матері. Коли помер батько Іоана, їй було лише 20 років, але вона не вийшла заміж вдруге, а все своє життя присвятила вихованню сина. Первісна освіта Іоанна носила загальноосвітній характер та мала християнську направленість.
Пізніше Іоанн брав уроки красномовства у відомих ораторів і вражав усіх видатними здібностями. Іоанн став адвокатом, але мав намір прийняти постриг, але своє життя присвятив вивченню Святого Письма. Його хотіли посвятити у єпископський сан, але він відмовився, вважаючи себе недостойним цього.
Іоанн віддалився до монастиря, де прожив чотири роки. У цей час ним були написані твори, у яких захищалося чернецтво. 381 року він був висвячений у сан диякона, а у 386 році, коли Іоанну було 39 років, — у пресвітерський сан. З цього часу починається його проповідницька діяльність.
Натовпи народу збиралися слухати Златоуста. 398 року після смерті константинопольського архієпископа за бажанням імператора Аркадія Іоанн Златоуст був зведений у цей сан. Але з часом з'явилося багато незадоволених ревною діяльністю нового архієпископа. Духівництво було незадоволене ним за суворе ставлення до їхньої розпусти, вищі класи — за постійне викриття їхнього дозвільного життя; було багато єпископів, котрі заздрили йому та хотіли зайняти місце архієпископа. Через підступну діяльність ворогів Іоанн був відправлений у заслання. Але й у засланні Іоанн продовжував користуватися популярністю народу, і його вирішили відіслати у найвіддаленіше місце імперії. 14 вересня 407 року Іоанн Златоуст упокоївся на шляху до місця заслання. 438 року мощі його були перевезені до Константинополя й поховані у церкві Апостолів.
У народному побуті цей час асоціювався з припиненням росту рослинності. Казали: «На Золотоуста все поле пусте».