РIЗДВО ХРИСТОВЕ — ЦЕ СИМВОЛ ДУХОВНОГО ОЧИЩЕННЯ

25 ГРУДНЯ — РІЗДВО РИМО-КАТОЛИКІВ
25 грудня католики святкують Різдво Христове. Що символізує це свято, і як прийнято до нього готуватися і святкувати — про це наша наступна розмова із отцем Віталієм БЕЗШКУРИМ, настоятелем римо-католицької парафії Христа Царя Всесвіту:
— 25 грудня особлива духовна радість обіймає кожного з нас, бо цей день — незвичайний. Ми прославляємо одну з найвеличніших подій в історії людськості щирим і сповненим радості привітанням: «Христос рождається — славіте Його!».
Різдво Христове належить до одного з найбільших християнських свят, які церква відзначає особливо урочисто. За біблійними свідченнями, цього дня народився Син Божий — Ісус Христос, якому люди поклоняються вже понад два тисячоліття.
— Отче Віталію, які витоки цього свята, що з цього приводу говорять, скажімо, історики чи дослідники народних звичаїв та стародавніх вірувань, що передували християнству?
— Історична наука вважає, що Різдво запозичене християнами з язичеських культів. У стародавніх релігіях відзначалося народження богів — давньоєгипетського Осіріса, давньогрецького Діоніса, давньоіранського Мітри та ін. Дати цих свят припадали на кінець грудня — початок січня, дні зимового сонцестояння, «повороту до весни».
— Як виникло дві дати святкування Різдва католиками і православними — 25 грудня і 7 січня?
— Річ у тім, що у процесі свого становлення християнська церква поступово витісняла давні свята. У IV столітті 25 грудня стали відзначати народження, а 6 січня — Богоявлення (Трьох Царів). Різдво Христове міцно увійшло в життя християн. Розбіжність у святкуванні Різдва західними і східними церквами викликана тим, що вони користуються різними календарними системами. Православна церква святкує його 7 січня (25 грудня за старим стилем), а католицька церква — 25 грудня за новим стилем.
У X столітті християнство було запроваджено на Русі, й відтоді свято Різдва Христового стало невід'ємною частиною нашої культури. Разом із вірою Христовою в Україні та за її межами набули поширення такі народні традиції, як колядування. Коляда — це гімн Христу, оспівування його народження.
— Що означає обряд колядування?
— Першими оповісниками народження Христа в різдвяних обрядах у давнину були діти та підлітки, котрі обходили ватагою багаті й бідні оселі, співаючи колядки та щедрівки. І в кожній хаті світлішало, людям ставало легше на душі. Колядників чекали з нетерпінням і щедро віддячували їм. Вважалося, що чим більше дітей завітає до хати, тим щедрішим для її господарів буде новий рік.
Різдву, за літургічним календарем, передував чотиритижневий піст, який в католицькій церкві називається «ADVENT», тобто час радісного очікування.
— Як католики проводять Свят-вечір?
— Переддень Різдва — Свят-вечір (або вігілія) — починався з появою на небі першої зірки. У цей день піст був особливо суворим. Ввечері родина засідала за пісною вечерею, що має назву (вігілія), тобто день перед святом. На столі під скатертиною клали трохи сіна про пам'ять, що Христос народився в яслах на сіні. На столі ставиться на одну тарілку більше, ніж є учасників вечері, на згадку про тих, кого немає серед нас, або тих, хто десь далеко від родини.
Господар родини, зазвичай ним є батько, на початок читає уривок зі Святого Писання про народження Ісуса Христа (Євангеліє від Луки), далі всі присутні діляться білим хлібом (облаткою), під час цього дійства перепрошують один одного за все зло, що спричинили протягом року, та складають один одному щирі різдвяні побажання. Розпочинають співати колядки та засідають до вігілійного столу.
— Коли прийнято йти на службу до храму?
— Вся родина йде до храму на нічне Урочисте Різдвяне Богослужіння (Служба Божа пастирів або скорочено пастерка), на початку якої священик освячує новозбудований вертеп.
Ми розпочали переживати третє тисячоліття від Різдва Христового. Повалені за цей час великі і могутні імперії, зникли стародавні язичеські вірування. Але вертеп, де народився Христос, зберігся таким самим, як був у момент Божественного втілення. Знаменно те, що Віфлеємський храм Різдва над вертепом, споруджений у 330-му році, є нині єдиним у світі, де богослужіння здійснюється ось уже шістнадцять віків. Це найдавніша церква з усіх, що збереглися.
Різдво Христове — це свято любові. Любов, котру принесло на землю Різдво, зобов'язує нас до внутрішнього відродження, до оновлення усього сущого: людини, сім'ї, нації, держави, всесвіту.
У світлі Різдва Христового ми повинні прагнути очиститися від скверни, відродити наші душі й серця у покаянні, любові і всепрощенні. Різдво Христове — як нове очищення, воно виводить нас із темряви до світла, зцілює духовно, об'єднуючи в єдину могутню християнську родину.
У цей надзвичайно складний час становлення нашої держави ми всі повинні пройнятися духом любові й будувати нове життя у світлі Христових заповідей і моралі. І нехай оцей всемогутній, преображаючий дух світлого Народження Христового запанує в наших серцях. Христос Рождається! Славімо Його!