ДЕРЖАВА ВІДУЧУЄ ЛЮДЕЙ ІТИ НА ЛІКАРНЯНІ?

Йти на лікарняний стає страшніше. І не тільки тому, що само по собі хворіти — навряд чи кому подобається. Оплата за листками непрацездатності катастрофічно затримується. Що вражає: гроші за лікарняний вчасно не платять навіть таким галузям, де, так званий, соціальний пакет не має піддаватися сумніву.
Для прикладу — про освіту. Заборгованість по лікарняних перед працівниками цієї галузі, яких у місті — понад півтори тисячі, на 1 січня перевищила 50 тисяч гривень. Комусь триста, комусь п’ятсот, а декому — й значно більше, якщо людина мала нещастя захворіти, просто відняли від заробітної плати. При цьому в більшості випадків це було зроблено без будь-яких пояснень. Єдине, про що говорять шкільні бухгалтери: гроші колись заплатять. Колись… І чомусь нікого з чиновників не хвилює, що людині, можливо, саме зараз потрібні її чесно зароблені.
Це взагалі нонсенс: підприємства, організації, установи усіх форм власності щомісяця перераховують у Фонд соцстраху визначену законом суму коштів, а при потребі оплатити лікарняні своїх працівників, скажімо, за січень — мають чекати до квітня-травня...!
— За бюджетні кошти ми не маємо права виплачувати лікарняні, — маючи на увазі гроші міського бюджету, пояснює головбух централізованої освітянської бухгалтерії ­Валентина МИХАЛЬЧУК. — 50768,47 гривень за минулий рік нам заборгував Фонд соцстраху. Як тільки надходять кошти, — ми їх одразу віддаємо працівникам. Причому, у порядку черговості. Тобто, першими отримують ті, хто раніше пішов на лікарняний. І так далі, — розповіла кореспонденту «ЗІ» Валентина Миколаївна.
Директор Новоград-Волинської міської виконавчої дирекції Житомирського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Віктор ШАЛУХІН це ж питання намагається перевести в дещо іншу площину. Перш за все, акцентує на позитиві.
— У 2010 році освітянам міста було нараховано 819 тисяч гривень для оплати лікарняних. Фондом профінансовано 768 тисяч. Отже, заборгованість складає небагато — лише 6%. Зрозуміло, що ми — недофінансували. Але Фонд проплатив рівно стільки, скільки нам надійшло коштів, — коментує ситуацію Віктор Андрійович.
Втім, знову ж таки, не потрібно забувати, що за цими шістьма відсотками — живі люди. Хтось ногу зламав, інший — за дитиною доглядав, доки та хворіла. У будь-якому разі людина хоче себе відчувати захищеною, отримувати вчасно бодай ті «копійки», що передбачені державою бюджетникам.
У процесі дослідження цієї теми довелося почути й таку думку. Мовляв, держава збільшила виплати при народженні дитини, на дітей, інші види допомог, і тепер просто не вистачає коштів усе профінансувати. У Фонді соцстраху із такими твердженнями не погоджуються.
— Є два шляхи, щоб зробити виплати лікарняних вчасними, — висловлює свою думку Віктор Шалухін. — Перший — щоб підприємства, установи й організації перераховували більше коштів Фонду. Другий — щоб люди менше хворіли.
Приміром, у Новограді-Волинському, якщо вірити статистичним даним, лікарняних у співвідношенні до кількості населення оформляють удвічі більше, ніж у Бердичеві. Що це — близькість до Чорнобильської зони чи підвищена хитрість — сказати важко. Втім, провідні національні ЗМІ нещодавно демонстрували відеосюжети, в яких викривали ділків, котрі продають «липові» лікарняні. Журналістське розслідування проводилося в Києві. Хоча не виключено, що таким «бізнесом» промишляють і в провінційних містах.
— До наших обов’язків входить виїжджати разом із медпрацівниками до осіб, котрі перебувають на лікарняному. Перевіряється, чи людина вдома, чи дотримується режиму, призначеного лікарем. Часом буває, що все — навпаки: зі здоров’ям усе гаразд, проте треба… город скопати. В таких випадках одразу ж закриваємо лікарняні, — приводить приклади Віктор Шалухін.
Таким чином, за рахунок псевдохворих, збільшується навантаження на соцстрах. І тоді тим, хто реально зламав ногу, — нічим сплатити за лікування, бо його лікарняний оплатять через три місяці.
До слова, нещодавно мав місце випадок, коли жінка-освітянин приходила на прийом аж до міського голови, вимагаючи, аби їй оплатили тривалу лікарняну відпустку. Про це повідав голова міського профкому освітян Василь НЕУК, до якого ми звернулися, щоб дізнатися, як очолювана ним організація обстоює інтереси працівників галузі.
— Протягом минулого року доходило до того, що людям уже у літню відпустку час іти, а їм ще не оплатили лікарняні, оформлені у зимовий період, — в курсі проблеми голова профкому. — Заборгованість лише освітянам у травні досягала 130 тисяч гривень. Ми це питання порушували на пленумі обласної організації профспілки. Гроші частково надійшли, проте значна сума заборгованості тягнеться й дотепер. 21 грудня 2010 року ми направили листи до Президента, у Кабмін і у Верховну Раду, де розповіли про ситуацію із хронічною невиплатою по лікарняних. Чекаємо відповіді. Найближчими днями відбудеться нарада голів профкомів області. Будемо розглядати знову це питання.
«Який же, на вашу думку, вихід із ситуації?» — запитую у голови профкому освітян Василя ­Неука. На що відповідь: «Профспілка має сьогодні висловити акцію протесту. Спочатку листами (ми це зробили), тоді, якщо не допоможе, — поїхати на зустріч до вищої влади, зібрати людей біля владних будівель. Як крайній захід — невихід на роботу».
…У листопаді минулого року наша газета вже писала про цю проблему. Тоді у міській виконавчій дирекції Фонду соцстраху висловили надію, що до кінця року заборгованість по місту буде ліквідовано. Оптимізм, як зараз видно, був передчасним. Нині у Фонді завершують підрахунки, проте цифра, за попередніми оцінками, набігає немала — близько 1,2 мільйона гривень винен Фонд соцстраху новоград-волинським і баранівським (наша дирекція обслуговує також сусідній район) підприємствам, установам і організаціям для оплати листків непрацездатності.
Коли ця заборгованість буде ліквідована, — стверджувати не беруться. Бо від керівництва місцевої дирекції, прямо кажучи, це не залежить. Надійдуть кошти — вони розподілять їх по галузях і підприємствах. Не надійдуть — не буде чого розподіляти.
Щодо освітян, то пан Шалухін висловив припущення, що згадувані вище 50 тисяч гривень боргу за минулий рік мають профінансувати десь до середини лютого. Але ж почався новий рік, а це — нові лікарняні, нові заборгованості…
Олег БРЮХАНОВ