БРАКОНЬЄРАМ НЕ СТРАШНА І НЕГОДА

Із самого ранку рибінспектор В.Лавренюк, громадський рибінспектор В.Засуха та працівники міліції В.Близнюк і В.Іванченко, інспектори з охорони громадського порядку виїхали в рейд на предмет виявлення проявів незаконного вилову риби.
Почали з Гульська. Там, ніби, все було в порядку. А ось у селі Киянка, на річці Случ, в поле зору потрапили двоє рибалок з «екранами». Як з’ясувалося, один з них був мешканцем Новоград-Волинського району, другий — Баранівського.
Щоправда, заборонені снасті хлопці закинути ще не встигли, сітки, обрамлені металевим дротом і дерев’яною рейкою, лежали на березі. Однак і цього було досить, щоб скласти на порушників протоколи. Адже, згідно з установленими правилами про рибальство, заборонені засоби лову не повинні знаходитися біля водоймищ. Тож, хлопцям тепер доведеться відповідати.
Після складання протоколів із села Рогачів Баранівського району, котре також обслуговують наші рибінспектори, надійшло телефонне повідомлення про факт браконьєрства.
Групи розділилися на дві частини. Рибінспектори попрямували на виклик, а працівники міліції — на Городницький напрямок. Варто додати, що до останніх приєдналися А.Ткачук, дільничний інспектор, Д.Бойко, представник Державної екологічної інспекції в Житомирській області, та автор цього матеріалу.
Погода була кепською. То ліпив мокрий сніг, то сипав дощ. Холодний, поривчастий вітер пронизував наскрізь.
— Яка рибалка! — дивувався я. — Хто в таку негоду на кригу вийде?
— Еге! Ще й як вийдуть! — запально висловив свою думку Володимир Іванченко.
А Володимир Близнюк додав:
— Це браконьєри думають, що ми не виїдемо сьогодні на «полювання».
Так думали всі. Звичайно, крім мене.
Спочатку заїхали на вербівську зимувальну яму, де нещодавно «погані» хлопці «драчували» сомів. Проте на цьому місці утворився крижаний затор, тому тут нікого не було. Але трохи нижче Случі, на невеликому клаптику прибережної крижини, сиділо шість екстремалів, закутаних у теплий одяг і рибальські плащі.
Підійшли до них. Це були рибалки з Новограда-Волинського. Ловили вони на дозволені зимові вудочки, оснащені мормишками. Біля кожного з них, на льоду, лежав непоганий улов: чималенькі окунці, подусти, плітки.
Рибалки скаржилися на браконьєрів, що вони заважають ловити.
— Та вас тут така бригада, — зауважив дільничний Андрій Ткачук, — що кому хоч дасте відсіч!
Рибалки промовчали. Ось у цьому і є вся проблема: бачать злісне порушення на річці і — мовчать! Доречно буде мовлено, що, наприклад, на Хмельниччині, Рівненщині, коли місцеві рибалки побачать, як хтось використовує заборонені снасті, то вмить негідникам «намилять шиї», а снасті потрощать. Особливо західничани не терплять наших, житомирських рибалок (не важко здогадатися чому!). Молодці, відстоюють своє, захищають! У нас би так.
Далі курс рейдова бригада тримала на цвілянську зимувальну яму, котра зажила не менш гіркої слави.
Ще здалеку помітили ціле скупчення автомобілів, од яких просто зарябіло в очах. Джипи, мікроавтобуси, «Жигулі», «Москвичі»…
А коли ми вийшли до річки, то не повірили власним очам. Невелика ділянка берега була «всіяна» рибалками. Стояли один біля одного, як оті пінгвіни на Антарктиці! Ось тобі і «погана» погода!..
Зненацька перевірити всіх не вдалося. Та не всі з них були браконьєрами. Помітили, що заметушилося двоє чоловіків. До них і кинулися. Та дарма. Один із них устиг обрізати драча і втопити його у лунці. Другий же з переляку втопив цілу вудочку. Молодик був розгублений, наче щойно з лунки вистрибнув.
Шкода, певна річ, що не вдалося схопити їх з тими драчами. До півтисячі штрафу мали б хлопці. Але рано чи пізно вони таки потраплять на «гачок» відповідальності.
Проте, неабияк здивувала пасивність рибалок (було тридцять чоловік, серед них — одна жінка, за словами рибалок, завзятий зимовий рибалка). Вони ж добре бачили, що серед них є браконьєри — і жодної реакції! Дивина, та й годі! Чи вони теж такі? Тобто, при нагоді і самі можуть у воду опустити драчі? Іншого пояснення не знаходжу.
До речі, на цій ямі ловив рибу і один із колишніх рибінспекторів. Коли в нього поцікавилися, чи є тут серед рибалок «драчисти», він відповів, що немає. Отже, робіть висновки про вищесказане.
До речі, цвілянська зимувальна яма (а також багато інших) чомусь не входить до переліку заборонених ям у зимовий період. Коли я, вже після рейду, зателефонував до представника з Головрибводу (м.Київ) О.Петренка, то дізнався, що їхньої вини у тому немає. Мовляв, які місця їм подали місцеві рибінспектори, такі вони і внесли до реєстру. Тепер час утрачено, бо заявки подаються восени.
Що ж, гадаємо, що до наступної зими дані прогріхи буде виправлено.
Коли поверталися до свого авто, вище Случі, далеко від зимувальної ями, самотньо стояв рибалка. До нього попрямував еколог Д.Бойко. Він з’ясував, що той чоловік ловив на дозволені снасті і не любив він гуртів, мовляв, воліє усамітнюватися.
У районі колишнього піонерського табору ­(район Курчиці) на кризі сиділи поодинокі рибалки. На запитання, чи бачили тут сьогодні браконьєрів, відповіли, що нікого не було. Щоправда, один повідомив:
— Кілька днів тому — були. То ми подзвонили в міліцію. Приїхали, склали протоколи.
Далі, за так званою Кривою, на кризі уздовж берега лежали брили льоду. Очевидно, ополонки різали електро- чи бензопилами. Виходить, що у цьому місці добряче «попрацювали» сіткарі. Як такого метушіння не могли помітити звичайні рибалки і повідомити куди слід, — загадка.
Ближче до урочища Ліптов, на кризі стояв один рибалка. До нього було з півкілометра. Побачивши нашу бригаду, він швидко зник у лісі.
Потім ми обстежили частину річки Церем. А коли їхали у зворотньому напрямку, то заглянули в одну місцину (неподалік мосту, с. Курчиця), де могли стояти «екрани». І справді, не помилилися. Витягли дві таких снасті. Вони були без риби, очевидно, перед нами їх перевіряли. Кілька десятків метрів, по берегу, крига була чимось подовбана. Отже, браконьєри тут «пасуться» постійно.
Знайдені «екрани» тут же на березі були знищені.
Отже, як показав цей рейд, не все так гаразд на наших водоймищах. Проте, тісна співпраця рибінспекції, міліції, екологів, громадськості, що тепер почалася, повинна дати свої результати. Маємо зробити так, щоб браконьєри перестали відчувати себе повноправними господарями на наших водоймищах.