І СТАЛОСЯ ЗРУШЕННЯ!
- Кримінал
- 1112
- 1 коментар(і)
- 04-03-2011 03:35
АБО ПРОДОВЖЕННЯ ТЕМИ: «БРАКОНЬЄРАМ ОГОЛОШЕНО «ВІЙНУ»
Як відомо нашим читачам, 31 січня цього року міська і районна влади, об’єднавши зусилля, провели розширену нараду щодо проблем незаконного вилову риби на річках Новоград-Волинщини. Засідання відбулося в кабінеті В.І.Загривого, міського голови. На зустріч були запрошені представники багатьох служб, зокрема, правоохоронці, екологи, місцеві рибінспектори та інші служби. Кожен із присутніх мав можливість висловити свою точку зору стосовно даного питання. Разом з тим, обопільно шукали шляхів, аби якнайшвидше покласти край хижацькому промислу. Насамкінець, міський голова доручив відповідним службам, тим, що несуть контроль за охороною водних ресурсів, провести ряд заходів. А саме: оперативно відреагувати на скарги громадян щодо проявів браконьєрства, посилити охорону річок, перевірити, чи законно на наших ринках і в магазинах відбувається продаж риболовних сіток тощо.
Варто зауважити, що ця нарада дала свої позитивні результати. Якщо не брати до уваги рибінспекцію, котра майже одразу після засідання пішла у відпустку, то працівники міліції та екології в цьому плані попрацювали досить непогано. Була проведена низка рейдів по водоймищах міста і району, в ході яких виявлялися порушники рибальства, у них вилучалися заборонені рибальські снасті, складалися протоколи. Але найголовніше — вже за тиждень, після оголошення «війни» браконьєрам, на річках стало значно спокійніше. Тобто, чутки поміж рибалок, що за річки почали братися всерйоз, поширилися досить швидко і браконьєри зачаїлися.
А вкінці лютого відбулася чергова нарада щодо даного питання. На неї були запрошені представники тих же служб. Цього разу засідання провів М.Г.Усенко, перший заступник міського голови.
Насамперед Микола Григорович представив нового рибінспектора Валерія Григоровича Засуху, котрий заступив місце Володимира Лавренюка, який недавно звільнився із займаної посади.
Новий рибінспектор коротко розповів, що народився в Новограді-Волинському, але тривалий час жив у Росії, де спеціалізувався на охороні водоймищ, тож, справа ця йому добре відома, але, пообіцяв Валерій Григорович, він має докласти максимум зусиль, щоб навести порядок на наших річках.
— А для поліпшення роботи, — наголосив В.Г.Засуха, — в першу чергу потрібно замінити декотрих позаштатних рибінспекторів. І працюватимемо вже дещо по-іншому. Тепер річки постійно патрулюватимуть два човни. Незабаром розпочнеться нерест. Потрібно розібратися із плавзасобами. Маються на увазі човни, котрі абсолютно не зареєстровані і здебільшого використовуються для незаконного вилову риби. Тим більше, під час нересту ми маємо право плавзасоби вилучати і доправляти на свою базу. Якщо власник того чи того човна захоче, — може прийти, зареєструвати човна, а потім його забрати. Разом з тим нагадаю, що під час нересту човни взагалі не повинні випливати на воду.
— Отже, — продовжив засідання перший заступник міського голови, — головного рибінспектора по нашому району визначено, напрацювання деякі вже маємо. На даний час створюємо на базі рятувальної станції опорний пункт, вводимо штатну одиницю. Цей працівник утримуватиметься за рахунок бюджету, і в його обов’язки входитиме охорона Случі в межах міста. Наше завдання — побороти браконьєрство в місті. Сьогодні також гостро стоїть проблема щодо законності продажу рибальських сіток на наших ринках, у магазинах. Чи відпрацьовується дане питання?
— Так, відпрацьовується, — сказав В.В.Рудік, заступник начальника, начальник громадської безпеки Новоград-Волинського міського відділу міліції. — Згідно із законом, — продовжив Володимир Васильович, — рибальські сіті продавати заборонено. Зараз над цим питанням працюємо. Проводитимемо рейди і сітки вилучатимуться.
Проте, постало питання про ефективність проведення рейдів? На що О.А. Атаманенко, секретар міської ради, сказав наступне:
— Знаючи дещо про браконьєрство, — такі рейди мають бути несподіваними. Про них повинне знати обмежене коло людей. Хоча це — парадокс, але факт. Тільки рибінспекція проводить, скажімо, сьогодні рейд, то про це вже знають усі браконьєри. Для вигляду можуть лишити якусь стареньку сітку, щоб рибінспекції було що написати. Ті відчиталися, і все нормально. Ось, для прикладу. Відпочивали ми якось біля костелу, де Смолка впадає у Случ. Сітка на сітці стояла, не кажучи вже про «екрани». Серед білого дня! І це — в межах міста! Так до чого я веду. Того дня в сітку, купаючись, заплутався хлопчик. Дитину, звичайно, з допомогою нормальних рибалок ми врятували. Тож, цю вакханалію потрібно припинити. Бо є відомості, що самі рибінспектори попереджали браконьєрів про плановані рейди. Не буде принципової позиції нового старшого рибінспектора — матимемо той результат, що маємо сьогодні.
— А як нині вирішується питання щодо створення громадської рибальської організації? — поцікавився Микола Григорович у В.Ф.Іванченка, представника від рибалок.
— Позаминулого року, — відповів Володимир Феодосійович, — була створена Новоград-Волинська громадська спілка рибалок. У ній були два працівники із заводу «Церсаніт», кілька інших ентузіастів. Ці хлопці, маючи посвідчення від Київської громадської спілки риболовів, за власний кошт купували пальне і виїжджали на рейди. Їздили на двох машинах. Починали з Гульська і закінчували Лучицею, за Городницею. Збиралося все, що заборонено законом. У кінці рейду браконьєрські снасті знищувалися. Ці рейди дали свій ефект. Про цю спілку заговорили, її боялися. Та одного дня на громадську спілку «наїхали» певні чиновники, і довелося діяльність згорнути.
— Справа в тому, — зауважив В.Засуха, — ті посвідчення, що мала дана спілка, не надавали їм ніяких прав. Бо такими справами повинні займатися державні служби. От якби вони мали посвідчення позаштатних рибінспекторів від нашої організації, то й могли б вилучати заборонені засоби лову і складати акти про порушення.
— Хочу звернути увагу стосовно створення даної спілки, — долучився до розмови С.М.М’ясковський, голова міськрайонного Українського товариства мисливців та рибалок. — Не всі присутні обізнані в даній ситуації. По-перше, щоб створити подібну спілку, потрібно написати статут, зареєструватися. По-друге, чим займатиметься ця спілка? Якщо охороною рибних запасів, то мають записати, що з охорони. Тоді юстиція запитає: а ваші повноваження? Тобто, ви хочете проводити охорону рибних запасів? А чи маєте ви на це право? Ні, не мають. Бо для цього є державна рибінспекція. Громадська спілка не може вилучати заборонені рибальські снасті. І ще такий нюанс: фінансове забезпечення. Вам потрібні пальне, транспорт, приміщення. Й наступне, правове питання. Та спілка ще не мала справ із судами. Тому на цих хлопців, як тут говорилося, і «наїхали». Це питання дуже серйозне, його як слід потрібно вивчити. Я думаю так, Миколо Григоровичу, якщо держава взяла на себе охорону рибних запасів, то нехай вона цим і займається!
— То все лише на папері! — емоційно зауважив М.Усенко. — Я кілька років ходив на річку купатися і не міг зайти у воду, бо всюди стоять сіті! Яка ще держава для цього потрібна? Ось хлопці із «Церсаніту» знову хочуть відродити спілку. І це добре. Чим більше людей буде залучено до цієї справи, тим швидше наведемо порядок. Браконьєрів потрібно фотографувати. Як вони ставлять сіті чи інші заборонені засоби лову, і їхні світлини розміщувати в газетах, показувати по телебаченню. Нехай знають наших «героїв». Звичайно, швидко не вдасться ліквідувати цю проблему. Але громадську організацію створювати потрібно. Має бути статут, у якому зазначатимуться права, повноваження спілки, і все це повинно бути затверджено районною державною адміністрацією та міськвиконкомом.
Отже, все сходилося до того, що проблема охорони водних ресурсів не проста і вимагає чимало зусиль, аби навести лад на наших річках. Про це також говорили присутні на засіданні Ф.В.Весельський, голова районної ради, Д.Ф.Бойко, представник державної екологічної інспекції, А.В.Колесник, начальник рятувальної станції, В.О.Лень, начальник відділу надзвичайних ситуацій міської ради.
Та, найголовніше, що міська та районна влади не лишили осторонь цю болючу проблему, проводять засідання, вживають заходів і, сподіваємося, що посіяні зерна швидко проростуть і дадуть гарні плоди.
А кількома днями пізніше О.А.Атаманенко, секретар міської ради, приймав у себе групу представників од громадськості (Ігор Левченко, Сергій Слободяник, Анатолій Кудрявцев, Володимир Іванченко, Валерій Скулинець, Михайло Невмержицький), котрі прийшли зі своїм статутом. Тож, на даний час вивчаються надані документи і вирішується питання щодо легалізації нової громадської спілки рибалок.
Як надалі відбуватимуться події, — газета обов’язково інформуватиме наших читачів. І, користуючись нагодою, щоб мешканці міста і району мали можливість повідомляти про випадки браконьєрства, надаємо мобільний телефон нового рибінспектора В.Засухи: 067-117-38-63. Також дзвоніть: 101, 102; 098-484-68-49 — рибінспектор М.Шевчук.
Як відомо нашим читачам, 31 січня цього року міська і районна влади, об’єднавши зусилля, провели розширену нараду щодо проблем незаконного вилову риби на річках Новоград-Волинщини. Засідання відбулося в кабінеті В.І.Загривого, міського голови. На зустріч були запрошені представники багатьох служб, зокрема, правоохоронці, екологи, місцеві рибінспектори та інші служби. Кожен із присутніх мав можливість висловити свою точку зору стосовно даного питання. Разом з тим, обопільно шукали шляхів, аби якнайшвидше покласти край хижацькому промислу. Насамкінець, міський голова доручив відповідним службам, тим, що несуть контроль за охороною водних ресурсів, провести ряд заходів. А саме: оперативно відреагувати на скарги громадян щодо проявів браконьєрства, посилити охорону річок, перевірити, чи законно на наших ринках і в магазинах відбувається продаж риболовних сіток тощо.
Варто зауважити, що ця нарада дала свої позитивні результати. Якщо не брати до уваги рибінспекцію, котра майже одразу після засідання пішла у відпустку, то працівники міліції та екології в цьому плані попрацювали досить непогано. Була проведена низка рейдів по водоймищах міста і району, в ході яких виявлялися порушники рибальства, у них вилучалися заборонені рибальські снасті, складалися протоколи. Але найголовніше — вже за тиждень, після оголошення «війни» браконьєрам, на річках стало значно спокійніше. Тобто, чутки поміж рибалок, що за річки почали братися всерйоз, поширилися досить швидко і браконьєри зачаїлися.
А вкінці лютого відбулася чергова нарада щодо даного питання. На неї були запрошені представники тих же служб. Цього разу засідання провів М.Г.Усенко, перший заступник міського голови.
Насамперед Микола Григорович представив нового рибінспектора Валерія Григоровича Засуху, котрий заступив місце Володимира Лавренюка, який недавно звільнився із займаної посади.
Новий рибінспектор коротко розповів, що народився в Новограді-Волинському, але тривалий час жив у Росії, де спеціалізувався на охороні водоймищ, тож, справа ця йому добре відома, але, пообіцяв Валерій Григорович, він має докласти максимум зусиль, щоб навести порядок на наших річках.
— А для поліпшення роботи, — наголосив В.Г.Засуха, — в першу чергу потрібно замінити декотрих позаштатних рибінспекторів. І працюватимемо вже дещо по-іншому. Тепер річки постійно патрулюватимуть два човни. Незабаром розпочнеться нерест. Потрібно розібратися із плавзасобами. Маються на увазі човни, котрі абсолютно не зареєстровані і здебільшого використовуються для незаконного вилову риби. Тим більше, під час нересту ми маємо право плавзасоби вилучати і доправляти на свою базу. Якщо власник того чи того човна захоче, — може прийти, зареєструвати човна, а потім його забрати. Разом з тим нагадаю, що під час нересту човни взагалі не повинні випливати на воду.
— Отже, — продовжив засідання перший заступник міського голови, — головного рибінспектора по нашому району визначено, напрацювання деякі вже маємо. На даний час створюємо на базі рятувальної станції опорний пункт, вводимо штатну одиницю. Цей працівник утримуватиметься за рахунок бюджету, і в його обов’язки входитиме охорона Случі в межах міста. Наше завдання — побороти браконьєрство в місті. Сьогодні також гостро стоїть проблема щодо законності продажу рибальських сіток на наших ринках, у магазинах. Чи відпрацьовується дане питання?
— Так, відпрацьовується, — сказав В.В.Рудік, заступник начальника, начальник громадської безпеки Новоград-Волинського міського відділу міліції. — Згідно із законом, — продовжив Володимир Васильович, — рибальські сіті продавати заборонено. Зараз над цим питанням працюємо. Проводитимемо рейди і сітки вилучатимуться.
Проте, постало питання про ефективність проведення рейдів? На що О.А. Атаманенко, секретар міської ради, сказав наступне:
— Знаючи дещо про браконьєрство, — такі рейди мають бути несподіваними. Про них повинне знати обмежене коло людей. Хоча це — парадокс, але факт. Тільки рибінспекція проводить, скажімо, сьогодні рейд, то про це вже знають усі браконьєри. Для вигляду можуть лишити якусь стареньку сітку, щоб рибінспекції було що написати. Ті відчиталися, і все нормально. Ось, для прикладу. Відпочивали ми якось біля костелу, де Смолка впадає у Случ. Сітка на сітці стояла, не кажучи вже про «екрани». Серед білого дня! І це — в межах міста! Так до чого я веду. Того дня в сітку, купаючись, заплутався хлопчик. Дитину, звичайно, з допомогою нормальних рибалок ми врятували. Тож, цю вакханалію потрібно припинити. Бо є відомості, що самі рибінспектори попереджали браконьєрів про плановані рейди. Не буде принципової позиції нового старшого рибінспектора — матимемо той результат, що маємо сьогодні.
— А як нині вирішується питання щодо створення громадської рибальської організації? — поцікавився Микола Григорович у В.Ф.Іванченка, представника від рибалок.
— Позаминулого року, — відповів Володимир Феодосійович, — була створена Новоград-Волинська громадська спілка рибалок. У ній були два працівники із заводу «Церсаніт», кілька інших ентузіастів. Ці хлопці, маючи посвідчення від Київської громадської спілки риболовів, за власний кошт купували пальне і виїжджали на рейди. Їздили на двох машинах. Починали з Гульська і закінчували Лучицею, за Городницею. Збиралося все, що заборонено законом. У кінці рейду браконьєрські снасті знищувалися. Ці рейди дали свій ефект. Про цю спілку заговорили, її боялися. Та одного дня на громадську спілку «наїхали» певні чиновники, і довелося діяльність згорнути.
— Справа в тому, — зауважив В.Засуха, — ті посвідчення, що мала дана спілка, не надавали їм ніяких прав. Бо такими справами повинні займатися державні служби. От якби вони мали посвідчення позаштатних рибінспекторів від нашої організації, то й могли б вилучати заборонені засоби лову і складати акти про порушення.
— Хочу звернути увагу стосовно створення даної спілки, — долучився до розмови С.М.М’ясковський, голова міськрайонного Українського товариства мисливців та рибалок. — Не всі присутні обізнані в даній ситуації. По-перше, щоб створити подібну спілку, потрібно написати статут, зареєструватися. По-друге, чим займатиметься ця спілка? Якщо охороною рибних запасів, то мають записати, що з охорони. Тоді юстиція запитає: а ваші повноваження? Тобто, ви хочете проводити охорону рибних запасів? А чи маєте ви на це право? Ні, не мають. Бо для цього є державна рибінспекція. Громадська спілка не може вилучати заборонені рибальські снасті. І ще такий нюанс: фінансове забезпечення. Вам потрібні пальне, транспорт, приміщення. Й наступне, правове питання. Та спілка ще не мала справ із судами. Тому на цих хлопців, як тут говорилося, і «наїхали». Це питання дуже серйозне, його як слід потрібно вивчити. Я думаю так, Миколо Григоровичу, якщо держава взяла на себе охорону рибних запасів, то нехай вона цим і займається!
— То все лише на папері! — емоційно зауважив М.Усенко. — Я кілька років ходив на річку купатися і не міг зайти у воду, бо всюди стоять сіті! Яка ще держава для цього потрібна? Ось хлопці із «Церсаніту» знову хочуть відродити спілку. І це добре. Чим більше людей буде залучено до цієї справи, тим швидше наведемо порядок. Браконьєрів потрібно фотографувати. Як вони ставлять сіті чи інші заборонені засоби лову, і їхні світлини розміщувати в газетах, показувати по телебаченню. Нехай знають наших «героїв». Звичайно, швидко не вдасться ліквідувати цю проблему. Але громадську організацію створювати потрібно. Має бути статут, у якому зазначатимуться права, повноваження спілки, і все це повинно бути затверджено районною державною адміністрацією та міськвиконкомом.
Отже, все сходилося до того, що проблема охорони водних ресурсів не проста і вимагає чимало зусиль, аби навести лад на наших річках. Про це також говорили присутні на засіданні Ф.В.Весельський, голова районної ради, Д.Ф.Бойко, представник державної екологічної інспекції, А.В.Колесник, начальник рятувальної станції, В.О.Лень, начальник відділу надзвичайних ситуацій міської ради.
Та, найголовніше, що міська та районна влади не лишили осторонь цю болючу проблему, проводять засідання, вживають заходів і, сподіваємося, що посіяні зерна швидко проростуть і дадуть гарні плоди.
А кількома днями пізніше О.А.Атаманенко, секретар міської ради, приймав у себе групу представників од громадськості (Ігор Левченко, Сергій Слободяник, Анатолій Кудрявцев, Володимир Іванченко, Валерій Скулинець, Михайло Невмержицький), котрі прийшли зі своїм статутом. Тож, на даний час вивчаються надані документи і вирішується питання щодо легалізації нової громадської спілки рибалок.
Як надалі відбуватимуться події, — газета обов’язково інформуватиме наших читачів. І, користуючись нагодою, щоб мешканці міста і району мали можливість повідомляти про випадки браконьєрства, надаємо мобільний телефон нового рибінспектора В.Засухи: 067-117-38-63. Також дзвоніть: 101, 102; 098-484-68-49 — рибінспектор М.Шевчук.
Микола МАРУСЯК
Микола Марусяк трохи перебільшив в даній статті про діяльність хлопців з Церсаніту. Вони ніколи без присутності рибінспектора або співробітника правоохоронних органів не «згрібали» заборонені знаряддя рибного лову, тим паче що вони зареєстровані в Держ. управлінні охорони та відтворення водних живих ресурсів в Житомирській обл., як позаштатні працівники, і виконували свої функції згідно чинног
Igara
10:03:21 07-03-2011