ЧАСОВІ ПЕРЕТРУБАЦІЇ: РОЗРАХУНКІВ НЕМАЄ, А ЛЮДИ СТРАЖДАЮТЬ…

«Не рахую годин, якщо це не літні години», — такий напис увіковічено на пам’ятнику англійцю Вільяму Віллету — одному з перших активних ініціаторів переходу на літній час. Власне ідея — переводити стрілки годинника двічі на рік, щоб люди могли більше користуватися сонячним світлом, економлячи електроенергію, — належить американському державному діячу Бенджаміну Франкліну. Втім, першою країною, де зі згаданою метою почали штучно переводити час, стала саме Великобританія (1908 рік). Нині годинники на зимовий і літній час переводять у понад ста країнах світу, зокрема, у країнах Євросоюзу та в багатьох американських штатах.
Проте останнім часом у суспільстві виникає дедалі більше суперечок щодо доцільності й економічного ефекту від такої економії, адже зараз освітлення не становить вагомої частки у структурі витрат електроенергії, особливо — після широкого запровадження енергозберігаючих ламп. Суттєвіше споживає різноманітна електронна техніка, використання якої не залежить від сонячного світла. Натомість шкідливий ефект на здоров’я людей, спричинений порушенням усталених біоритмів, сумніву не піддається.
У лютому президент Російської Федерації Дмитро Медведєв оголосив про скасування у Росії переходу на зимовий і літній час. Відтак, росіяни у березні цього року раз і назавжди повернуться до літнього часу, а восени стрілки годинників не чіпатимуть.
Таке рішення сусідів певною мірою подіяло й на вітчизняний політикум. Як повідомляють інформагентства, українське Міністерство охорони здоров’я вже заявило, що проведе аналіз можливого скасування і в Україні переходу на літній і зимовий час. Про це заявив журналістам міністр охорони здоров’я Ілля Ємець. У той же час міністр зазначив, що таке скасування можливе тільки після проведення аналізу. «Якщо говорити про літній час, я підкреслюю, хочу зробити аналіз за деякими епідеміями зимового часу, а потім уже робити пропозиції щодо літнього часу», — цитують главу Мінздраву вітчизняні ЗМІ.
Як часто трапляється, деякі українські нардепи одразу ж заполітизували, здавалося б, зовсім не політичне питання. Мовляв, не треба поспіхом копіювати у себе те, що зроблено в Росії. Тим більше, що терміни дії літнього часу в Україні вводяться відповідно до рекомендацій Європейської економічної комісії ООН для гармонізації відліку часу на території всієї Європи і довколишніх до неї держав.
Лілія Григорович, народний депутат України (фракція «НУ-НС»), секретар Комітету з питань охорони здоров’я ВРУ: «Науково-дослідні інститути не один раз заявляли, що перехід з одного часу на інший негативно позначається на стані здоров’я людини, оскільки це — біоритми, які змінюються. Це — загальновідомо. Дискусії на цю тему проводилися багато років, але досі на них ніхто не звертав уваги. Знаєте, так ми дійдемо до того, що пори року будуть міняти, мавпуючи, керуючись політичною модою. Це — другосортний синхрон. Тому незабаром з’явиться дискусія, що міліція повинна стати поліцією. Мета — не зміни якості, а щоб було так, як у сусідів, у старшого брата. Тому це сліпе мавпування мені просто не цікаво обговорювати».
Відмінність позицій існує навіть серед коаліціянтів. Приміром, Юрій Гайдаєв, народний депутат України (фракція КПУ), екс-міністр охорони здоров’я України, вважає, що біологічний годинник небайдужий організму. «Вважаю, що у даній пропозиції (скасуванні переведення годинників) є розумне зерно», — так висловився пан Гайдаєв у розмові з журналістами.
Натомість, деякі члени провладної Партії регіонів наполягають на тому, що переведення годинників дозволяє Україні заощаджувати електроенергію, а отже — і гроші.
Так, голова парламентського підкомітету з міжнародної політики і член фракції Партії Регіонів Олексій Плотніков каже, що вигідність таких заощаджень підтверджує не лише український, але й світовий досвід:
«Це дозволяє економити електроенергію і багато чого іншого. Якби не було такої економії, то світ би не переводив стрілки годинників, що робиться вже дуже багато років у багатьох країнах. Я дивився цей економічний ефект по Великій Британії, по країнах Євросоюзу. По Росії — не знаю, по Україні — не знаю, але по тих країнах — є там певні речі, розрахунки, які доводять, що це робити треба», — сказав депутат.
Інший член фракції ПР, Вадим Колесніченко, каже, що має намір переконати своїх колег скасувати щорічне переведення годинників:
«Я не думаю, що кількість стресів, медикаментів чи соціального, скажімо так, легкого напруження, що спричиняє переведення годинників, компенсується міфічними дивідендами», — вважає він.
Пан Колесніченко також припустив, що практика переведення годинників може застосовуватися, як спроба наслідувати інші країни Європи: «Держава має працювати в інтересах власного населення. Навіщо ми переводимо годинники? Тільки для того, щоб сподобатися Європі?».
На відміну від політиків, фахівці галузі медицини, здебільшого, єдині: переведення часу є штучним стресом для організму, оскільки людина живе в ритмах природи, і, якщо штучно їх порушувати, то виникають проблеми зі здоров’ям.
Професор Григорій Косинський з Інституту екології та медицини в ефірі програми «Ранок з Бі-Бі-Сі», зокрема, відзначив таке:
«Ми є часткою природи, і природа живе в ритмах, а ці ритми задає не природа, — їх задає світ. Це — сонце, земля, день, ніч. І ми живемо, як і всі абсолютно живі істоти на землі, у цьому ритмі. І тому, коли ми штучно порушуємо ритми, ми штучно викликаємо у людини проблеми. Причому, серйозні проблеми, пов’язані саме зі здоров’ям», — каже професор.
Отже, висновок напрошується такий. Ніяких розрахунків, що б показали конкретну економічну вигоду від переведення часу, в Україні не проводили. Адже жоден із тих, хто висловив свою позицію з цього питання, не аргументував її конкретними цифрами — мільйонами заощаджених кіловат чи гривень. Тим часом не тільки росіяни, а й Грузія та країни Центральної Азії в останні роки відмовилися від зміни часу. У нас, вочевидь, доки не буде вольового рішення політиків, часові перетрубації триватимуть. Тож, нагадаємо, що літній час встановлять вже зовсім скоро — в останню неділю березня, о 3-ій годині.