ПОМИНАННЯ 15/2011

ПОМИНАННЯ 15/2011



























































11 квітня минуло 6 років з дня смерті Галини Кузьмівни ГЕРАСИМЧУК


Минув вже час, але ти вічно будеш жити в наших серцях. Нехай сьогодні всі, хто знав тебе, ще раз згадають. Нехай свята земля береже твій вічний спокій. Царство Небесне тобі.


Мама, чоловік, діти, онуки



16 квітня минає 40 днів, як пішла у вічність найдорожча людина Марія Степанівна ГОРДІЙЧУК


Рідненька наша, як сумно, важко без тебе. Не так світить сонечко, запала тиша і великий смуток у домі. І сльози не висихають, і серце болить за тобою, дорога наша. Залишилася у пам’яті щира любов, добра душа, мудрі поради та невмирущий біль втрати. Кожну хвилину, кожну секунду — ти з нами. Низько вклоняємося перед світлою пам’яттю дорогої нам людини. Земля тобі пухом, Царство Небесне і вічний спокій душі твоїй.


У глибокій скорботі чоловік, діти, рідні



17 квітня — 9 днів, як перестало битися серце найдорожчої для нас людини, мами, бабусі Марії Пилипівни ТРОФИМЧУК


Рідненька наша! Як важко і сумно стало жити без тебе. Ти так рано покинула нас, запала тиша в домі, серце плаче і душа болить. Як нам не вистачає твоїх материнських обіймів, доброго слова, поради від тебе, люблячої посмішки. Царство Небесне та вічний спокій душі твоїй.


У великій скорботі діти, онуки



11 квітня перестало битися серце нашого дорогого сина, чоловіка, брата, батька, турботливого дідуся Леоніда Тимофійовича РОМАНЮКА


Ти любив життя, ти поспішав, ти багато хотів встигнути... В одну мить життя обірвалося, і лише одна печаль і горе залишилися для нас. Спи спокійно, безтурботно, з тобою завжди — твоя сім’я.


Рідні



Как много нашего ушло с тобой.

Как много твоего осталось с нами…


14 апреля — 40 дней, как ушёл от нас Валентин Леонидович ЗАГУРСКИЙ


Не простившись ни с кем,

Не сказав всем «прощай»,

Скрылся Ты в темноте,

Лишь оставив печаль.

Сжигает боль, болит душа,

От горя катится слеза.

Ушёл от нас Ты очень рано,

Мы не смогли Тебя спасти.

Глубокая на сердце рана,

Пока мы живы, — жив и Ты.

Вечный покой Твоей душе

И Царство Небесное.

Лебединым пухом Тебе земля.


Вечно скорбящие мама, папка, брат Виталий, бабушка Оля



12 квітня — 40 днів, як пішла з життя найрідніша нам людина Павло Олександрович ОБЕЗЮК

01.01.1941-03.03.2011 рр.


Низько вклоняємося перед твоєю світлою пам’яттю, і скільки б не минуло часу, — ми будемо завжди пам’ятати, згадувати і молитися за тебе. А Господь хай пошле тобі Царство Небесне та вічну пам’ять. Любимо, пам’ятаємо, сумуємо.


Дружина, діти, онуки, всі рідні



Тебя, как собственное сердце,

Нельзя забыть и заменить.


Юрий Алексеевич ЛЕМИШ

06.09.1952-18.04.2006 гг.


Прошло 5 лет, как мы остались без тебя, наш дорогой Юрочка. Жизнь с тобой была праздником, а ты — ясным солнышком, всегда улыбчивым, внимательным, любящим и заботливым. Нет рук твоих — и стынет мир, нет глаз твоих — и свет погас. И только память о тебе нас согревает. Живём тобой, страдая и любя! Мы тебя любим, помним, скорбим.


Жена, дети, внуки



21 квітня минає 2 роки з дня смерті Жанни Григорівни КОЗАЧОК


Пам’ять про тебе залишиться завжди з нами. Ніколи не забудемо твою турботу, добре і щире серце. Царство Небесне тобі і вічний спокій.


Сумуючі дочка, зять, онуки, правнучки



16 квітня — 9 років з дня смерті Миколи Григоровича ОСТРОВСЬКОГО


Біль непоправної втрати не згасне у наших серцях. Хто пам’ятає, — пом’яніть, хто забув, — згадайте.


Вічно сумуючі дружина, сестра, діти, онуки, рідні



16 квітня минає рік, як обірвалося життя батька, чоловіка, дідуся Олександра Костянтиновича ЛОГВИЧЕНКА


Час ніколи не загоїть біль у наших серцях. Кожен день — ти з нами. Царство тобі Небесне і вічний спокій. Хай свята земля береже твій вічний сон. Хто пам’ятає, — пом’яніть, хто забув, — згадайте.


Вічно сумуючі дружина, діти, онуки



17 квітня — рік з дня смерті Віктора Дмитровича ПРОЦЮКА


Як важко, сину наш, нам по землі ходити і серце розривається від болю. Прости, що не змогли тебе спасти. Царство тобі Небесне і вічний спокій. Хай земля свято береже твій вічний сон.


Вічно сумуючі мама, тато, брат з сім’єю, рідні та близькі



13 квітня передчасно зупинилося серце дорогої нам людини, жінки, котра понад усе любила життя, і тих, хто прагнув бути поруч, — Наталії Нестерівни ПРОХОР


Горбок землі мовчить, як все довкола, і огортає душу тихий жаль, що не побачимо ніколи ні твою радість, ні твою печаль. Нема тебе, хоч скільки хочеш клич, сама печаль повисла над землею, у світі серед безлічі облич вже не зустріти посмішки твоєї. Не заросте ніколи та стежина, що провела тебе в останню путь, похилиться зажурена калина, і добрим словом люди пом’януть. Вічна тобі пам’ять, спи спокійно.


Сумуючий колектив ЗОШ №6



13 квітня — річниця світлої пам’яті Михайла Івановича ШИКУТИ


Твій рідний голос, посмішка, турбота про нас — незабутні. Хай буде Царство душі твоїй.


Сумуючі дружина, рідні, близькі



ПОДЯКА


Страшна, приголомшлива звістка увірвалася у нашу родину. 25 березня, у неповних 46 літ, пішов з життя дорогий наш син, коханий чоловік, люблячий батько, дбайливий брат, зять, племінник, онук, Олександр Анатолійович АТАМАНЕНКО

Висловлюємо щиру подяку голові міськради В.І.Загривому, заступникам М.Г.Усенку, Д.А.Ружицькому, С.Ю.Колотову, В.А.Костюку, керуючому справами В.С.Янчуку, депутатам міської ради, членам виконкому та всім працівникам міської і районної рад, філії «Укртелеком», Спілці ветеранів ВВВ та Афганістану, командувачу 8-го армійського корпусу В.М.Муженку, командиру танкової бригади О.В.Нестеренку, працівникам військового шпиталю, станції переливання крові, міській організації Народної Партії, сім’ї
Литвиних, рідним, друзям, кумам, знайомим, усій громаді міста, хто розділив наше горе і провів у останню путь рідну нам людину.

Низький уклін вам, здоров’я і довголіття.


З вдячністю вся родина