ПОМИНАННЯ 22/2011

Остался в памяти прекрасной и святой

С тобою разделённый жизни путь…

Василий Иванович КАРКАЧ

(24.11.1957-05.06.2009 гг.)

Ты горы хотел свернуть для семьи

И звёзды все бросить к нашим ногам,

А мне подарить всей Вселенной цветы

И домик у синего моря…

Но злая судьба отняла в один миг

Твой полёт, и мечты, и любовь у меня,

И у сына — отца…

Всё, чем жил, чем дышал, что творил,

Не успев долюбить, додарить, научить…

А взамен — лишь шипы

От всех роз только в наши сердца.

Вечный покой тебе, наше солнце.

Жена Светлана, сын Вадим, родные

6 червня — 40 днів, як обірвалося життя Івана Степановича КРИВЕНКА

Якби доля подвоїла твоє життя, були б щасливі твоя дружина, діти та онуки. Але не в наших силах змінить Господню волю. Ти був найкращим у світі чоловіком, батьком, дідусем. Таких, як ти, — не забувають. Тебе ми вічно будемо пам’ятати. Царство Небесне. Нехай свята земля береже твій вічний спокій.

У глибокій скорботі дружина, доньки Людмила, Тетяна, зять Альберто, онуки Дар’я, Аріана, Лоредана

7 червня минає 3 роки, як безжальна смерть забрала дорогого чоловіка, люблячого батька та дідуся Івана Васильовича ЧЕРКЕСА

Спи спокійно, рідненький наш. Нехай твій вічний сон Господь оберігає, а душі твоїй буде вічний спокій, тепло і сонячно у Царстві Небеснім.

У глибокій скорботі дружина, діти, онуки, правнучка

А ты стоишь перед глазами — живой, с улыбкой на устах…

4 июня — десять лет светлой памяти Сергея ХАЛАНА

Нет, не смирюсь до самой смерти

Со страшной ношей бытия,

Что раньше матерей уходят дети,

Что умер ты, сынок, а я — жива.

Душа кричит, зовёт, Но нет ответа.

Ты ушёл — вернуть тебя

Не в силах мы, сынок.

Кто знал, — вспомните, кто вспомнил, — помяните.Вспомните и те, кто оставил умирать на дороге…

Горячо любящие твои родные

2 червня минуло 5 років, як пішла з життя дорога людина Валентина Олександрівна СЄНЧЕВА

Світла пам’ять назавжди залишиться в наших серцях. Царство Небесне і вічний спокій твоїй душі. Всі, хто знав рідну нам людину, згадайте і пом’яніть добрим словом.

Вічно сумуючі рідні

31 травня минуло 9 днів, як обірвалося життя найдорожчої нам людини, сина, брата, кума Сергія Миколайовича САМОХІНА із села Стрієва

Нема у світі таких слів, щоб передати наше горе. Наш плач сердець, наш крик душі ти не почуєш вже ніколи. В серцях ти з нами назавжди будеш, тебе ніколи не забудем.

Сумуємо: мати, брати, куми, рідні

9 июня — 4 года, как ушел из жизни дорогой наш человек Михаил Павлович ГОРБАНЬ

Нам плохо без тебя, ты знаешь,

Но ты за нами наблюдаешь,

Нам продолжаешь помогать,

Советы с высоты давать.

У каждого из нас на сердце боль —

Но почему ты не со мной?

Зачем так рано ты ушел?

Ведь час твой, папа, не пришел!

Как было хорошо с тобой,

Как одиноко — без тебя,

Как будто стала сиротой,

Вся наша дружная семья.

Ведь в один миг мы потеряли

Твою поддержку и тепло.

Ах, если б только раньше знали!

Но это б вряд ли помогло...

Да, не вернуть тебя, мы знаем,

Но оттого не легче жить.

Мы по тебе, родной, скучаем

И будем вечно мы любить...

Жена, дети, внуки

7 июня прошел год, как с нами нет Юрия Николаевича КОВАЛЯ

Светлая память о тебе останется в наших серцах. Пусть помянут тебя все, кто знал. Царство Небесное твоей душе и вечный покой.

Скорбящие жена, родные, друзья

8 червня — 25 років, як на 46-му році життя перестало битися серце дорогої мами Антоніни Романівни ГРИГО

Вічна пам’ять Вам, Царство Небесне. Любимо, пам’ятаємо.

Два сини, невістки, онуки

9 июня — 40 дней, как трагически погиб муж, отец Михаил Анатольевич ГНЕСЬ

14.11.1972-01.05.2011 гг.

Не найти нам слов описать наше горе.

Не найти в мире силы, чтоб тебя подняла.

Наших слов не вместить даже в море,

Как жестока судьба, что тебя отняла.

Жена, дети

2 червня минає 40 днів, як пішла у вічність дорога дружина, мама та бабуся Марія Василівна ГОРТАБЮК

Душа болить і серце плаче, що мами і бабусі не вернути. Немає з нами нашої порадниці, а внукам люблячої бабусі. Царство Небесне і вічний спокій.

У великій скорботі чоловік, діти і внуки

6 червня — 40 сумних днів, як на 59-му році життя перестало битися серце Віктора Васильовича ГИЧКА

Пам’ять про тебе завжди з нами. Час ніколи не загоїть біль у наших серцях. Хто пам’ятає, — пом’яніть, хто забув, — згадайте.

Сумуючі сестра з чоловіком, племінники, дружина, діти, онуки