ДОНОРІВ СТАЛО БІЛЬШЕ, ПРОТЕ ДО ЄВРОПЕЙСЬКИХ ПОКАЗНИКІВ НАМ ЩЕ ДАЛЕКО

П’ять років тому, у 2006-му, кількість донорів по Новограду-Волинському і району впала до катастрофічно низької позначки. Об’єми заготовленої крові та її компонентів, у розрахунку на душу населення, були нижчими за середньообласні і відчутно недотягували до оптимальних розрахункових. Це стало причиною значної стурбованості міської й обласної влади. Як варіант побороти байдужість, тодішній міський голова Микола Боровець своїм прикладом закликав населення здати кров.
Нині Іван Амросійович ЛИТВИН, головний лікар Новоград-Волинської філії Житомирського обласного центру крові, з яким ми поспілкувалися напередодні Всесвітнього дня донора (14 червня), випромінює стриманий оптимізм. Хоча число донорів все ще недотягує до європейських показників, кількість бажаючих здати кров зросла. Приміром, демонструє свіжу статистику лікар, за п’ять місяців поточного року, у порівнянні з січнем-травнем 2010-го, донорів збільшилося на 107 осіб. Від початку року здали кров 1100 чоловік. При цьому, місячна норма для надання невідкладної допомоги — 200-210 донорів. Отже, вистачає. Проте, для того, щоб повноцінно проводити планове лікування, пов’язане з переливанням крові, донорів має бути приблизно вдвічі більше.
Певне покращання ситуації Іван Амросійович пов’язує з кількома факторами. Насамперед, за його словами, активніше стала працювати адміністрація міськрайТМО, закликаючи й агітуючи людей до донорства. Із року в рік проводять свої акції зі збору крові педколектив і студенти медичного коледжу. Ось і недавно, 15 квітня, у згаданому ­навчальному закладі відбулася така акція, цього разу присвячена 25-ій річниці аварії на ЧАЕС. У той день донорами стали 64 особи, серед них — 45 студентів коледжу, 16 військовослужбовців в/ч А0449, два працівники хлібозаводу та один — із ­«Техни».
Наприкінці 2009 року облдержадміністрація підвищила розмір грошової компенсації — на обід донору для відновлення сил у день здачі крові. Сума зросла з 15 до 20 гривень і такою залишається й дотепер. З урахуванням стрімкого росту цін на продукти харчування «донорський обід» видається доволі пісним.
Певно тому найбільшу частку донорів від загальної кількості складають родичі й близькі тих, хто в даний час потребує невідкладної допомоги. Таких — 60%. При цьому, активних донорів — перевірених людей, котрі за окрему плату можуть поділитися своєю кров’ю до десяти разів на рік, — лише 15%.
До слова, за літр зданої крові активний донор отримує 160 гривень. За один раз здають, як правило, 450 (плюс-мінус 20) мілілітрів. Тож, крім морального відчуття того, що ваша кров може врятувати комусь життя, можна «заробити» до ста гривень за одну процедуру. Це — з урахуванням вищезгаданих 20 гривень.
— Активні донори — наша головна надія. Адже ми знаємо, що вони гарантовано відповідають за станом здоров’я. Коли терміново треба кров, — їм телефонуємо, викликаємо, — пояснює Іван Амросійович.
Ще 20% — це люди, котрі стають донорами під час акцій, агітацій у колективах підприємств тощо.
— Цей контингент донорів останнім часом занепав. Наші лікарі обходили великі місцеві підприємства, зверталися до керівників із листами, щоб ті подбали про активізацію донорського руху. Втім, очікуваного ефекту це не дає, — зізнається Іван Литвин.
Лише біля 5% — частка, так званих, добровільних донорів. Треба розуміти, що це ті випадки, коли людина без зайвих нагадувань, у пориві благородних помислів, просто прийшла і здала свою кров.
Рекордсменом на сьогодні є Олександр Петрович Подей­ко з села Перемога. Він здавав кров понад 200 разів. До того ж, розповідає лікар, кров цього чоловіка певною мірою унікальна — має ізоімунні анти­тіла. Плазма, виділена з неї, придатна для виготовлення стандарт­них сироваток для визначення резус-фактора в інших донорів.
На дошці пошани закладу — прізвища 47 чоловік, жителів Новограда-Волинського й району, котрі удостоєні звання Почесних донорів СРСР, також біля шістдесяти Почесних донорів України.
Щоб отримати це звання, що дає низку пільг, у тому числі — й доплату до пенсії, треба здійснити 40 безоплатних кровоздач (або 60 разів здати плазму — коли зі зданої крові виділяється плазма, а решта компонентів повертаються в організм).
Іван Амросійович влаштовує екскурсію, демонструючи запаси плазми, що зберігається при температурі біля -350, в інших холодильниках — запаси червоних компонентів крові. Цього разу, на відміну від нашого візиту чотирирічної давнини, немає жодної порожньої полиці. Це значить, що в разі екстреної ситуації, є деякий запас кожної групи крові позитивного й негативного резус-факторів.
Заморожена плазма може зберігатися до двох років. А еритроцити мають свою особливість — вони придатні до використання лише 30-35 діб.
Звідси випливає важливий момент — донори мають більш-менш рівномірно «розподілитися» на ввесь рік. На цьому особливо наголошує Іван Амросійович.
— Згідно з нормами прогресивних європейських країн, оптимальним вважається показник 30-35 донорів на тисячу населення. У радянські часи в нас було до 50 донорів. Нинішня планова норма, затверджена програмою розвитку донорства ОДА до 2013 року, складає 17 чоловік. Тож, треба, щоб протягом цього року в Новограді-Волинському й районі здали кров 1838 осіб. Враховуючи, що зараз у нас цей показник досяг 1100, очікуємо, що план виконаємо, — розповідає головний лікар місцевої філії ЖОЦК.
Оптимізації роботи з донорами сприяє доступ до єдиної обласної бази даних, де зберігаються анкети людей, котрі за жодних умов не можуть стати донорами. Таких по області — понад 80 тисяч. Якщо особа є носієм ВІЛ, перехворіла гепатитом будь-якої з форм, сифілісом, малярією, туберкульозом, — це головні з протипоказань.
Втім, більшість людей, віком від 18 до 60 років, можуть стати донорами. Якщо ви зважилися на це, — пам’ятайте про важливі вимоги. Хоча б за 48 годин до здачі слід утриматися від вживання алкоголю, жирної і молочної їжі, горіхів, за 2 години — не курити. Хоча підсвідомо ця процедура викликає побоювання, можливо, рішучості додасть усвідомлення того, що саме ваша кров допоможе зберегти чиєсь життя.