НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКОМУ ПРОФЕСІЙНОМУ ЛІЦЕЮ — 45

Кожен навчальний заклад, як і кожна людина, має свою власну дату народження, долю, історію.

Наказом Державного комітету Ради Міністрів Української РСР з професійно-технічної освіти №956 від 4 травня 1966 року, Наказом Житомирського обласного управління професійно-технічної освіти №93 від 18 травня 1966 року було засновано Новоград-Волинське міське професійно-технічне училище №7. За профілем навчальний заклад визначався, як будівельне училище. Зусиллями новосформованого колективу, до 1 вересня 1966 року було здійснено перший набір учнів. У складі семи навчальних груп до занять приступило 210 учнів. Розпочалась професійно-технічна підготовка кваліфікованих робітників з професій «муляр» , «столяр-тесляр», «маляр-штукатур, лицювальник-плиточник».
Міською владою було виділено для училища колишні приміщення заготівельної контори, де і розпочалися заняття.
Зрозуміло, що першому директору Тенянку Олександру Максимовичу і новоствореному колективу було складно, адже в стислі терміни потрібно було провести реконструкцію старого приміщення, завезти столи, парти, класні дошки. Створити елементарні умови для навчання.
За час роботи директора Тенянка О.М. (1966-1969 рр.) було сформовано трудовий колектив, проведено реконструкцію виділеного корпусу заготконтори під навчальні кабінети, добудовано до нього їдальню і клуб, змонтовано котельню, проведено благоустрій території.
Віктор Сильвестрович Максимчук замінив свого попередника і працював на посаді директора до 1973 року. Продовжив напружену роботу щодо зміцнення навчально-виробничої, спортивної бази закладу.
За ці роки було збудовано спортивну залу, завершено реконструкцію і оснащено майстерню виробничого навчання столярів.
За замовленням і за підтримки машинобудівного заводу розпочато підготовку електрозварників ручного зварювання, обладнано майстерню.
Іван Григорович Данюк обіймав посаду директора училища з 1973 р. по 1986 р. У ці роки відбулась найбільш масштабна подія в історії училища — збудовано п’ятиповерховий гуртожиток на 390 місць, в якому нині розміщено навчальні кабінети, адміністративні приміщення, бібліотека, медпункт, музей історії та учнівських виробів, проживають учні і працівники.
У цей час відбувся набір в училище після 8-го класу, і з 1979 року ПТУ №7 перейменоване в «Середнє професійно-технічне училище №7 міста Новограда-Волинського».
В кінці 70-х і на початку 80-х років уже минулого століття в училищі навчалась найбільша кількість учнів — 540, здобуваючи поряд з робітничою професією (групи ТУ) і середню освіту. Старшокурсники проводять виробничу практику на будівельних об’єктах міста, Житомирщини, України.
Із 1975 року заступником директора з навчально-виробничої частини, а з 1986 р. по 1991 р. — директором СПТУ №7 працював Дмитро Миколайович Макашов.
Йому і колективу довелося непросто, адже системна криза профтехосвіти була викликана зміною суспільно-політичного курсу держави і розпадом Радянського Союзу, що боляче вдарило і по нашому училищу: значне недофінансування галузі, зменшення контингенту, зміни цінностей тощо.
Тому з вересня 1991 р. автору статті і трудовому колективу довелося «вписуватись» у ринкову економіку, боротися за кожного випускника неповної середньої школи, в умовах пов-ного безгрошів’я реформувати виробничу і навчально-виховну діяльність, борячись за збереження, а потім — зміцнення матеріально-технічної, навчально-методичної бази в умовах розбудови державності незалежної України. За ці майже два десятиріччя нам довелось пережити багато: майже повну відсутність фінансування (заробітну плату не отримували по півроку і більше року, за допомогою заліків, тижнями перебуваючи у відрядженні, розраховуватись за енергоносії, воду і продукти для харчування дітей-сиріт і всіх інших). Багато хто з працівників нас залишив: хто виїхав на заробітки в інші країни, хто перейшов на іншу роботу, кого вже, на превеликий жаль, немає серед живих.
Тому я з великою вдячністю хочу назвати тих працівників — ветеранів ліцею, котрі практично всю свою трудову біографію написали в ПТУ-7, потім СПТУ-7, а нині — в професійному ліцеї.
Це — керівник народного учнівського духового оркестру, голова профкому Гаврилюк Петро Васильович, лаборант ліцею, голова учнівського профкому Данюк Людмила Миколаївна, завідуюча їдальнею — Беспрозванна Марія Миколаївна, методист-викладач математики Вакульчук Валентина Федорівна.
Це — майстри виробничого навчання Кузьмінський Віталій Опанасович і Попушой Ольга Олександрівна, викладач Морозов Віктор Васильович.
У складних економічних умовах, без жодної державної копійки нам вдалося підготувати навчально-методичну базу, підготувати відповідні кадри і в 1993 році започаткувати професійно-технічну підготовку з професії «кравець» та «різальник по дереву та бересті», пізніше — «кравець, закрійник», «газоелектрозварник», «оздоблювальник», розпочали професійну перепідготовку робітників за замовленнями міського центру зайнятості.
З 2010 року ми відновили професійно-технічне навчання випускників загальноосвітніх шкіл.
Скептично дивились, навіть в обласному управлінні освіти, в 1992 р. на ідею готувати кравців у нашому, будівельному училищі. Але, завдяки таким людям, як Ченцов Олександр Степанович і Тимощук Інна Миколаївна, котра сьогодні перебуває на заслуженому відпочинку, нам вдалося створити відповідну базу і провести перший набір дівчат-кравців. Це змінило обличчя і настрій в училищі (до цього в ньому вчилось 5-7 дівчаток і більше трьохсот хлопців): запрацювали гуртки художньої самодіяльності, покращилась дисципліна і порядок, вперше набір на навчання проводився за конкурсом.
Майстра виробничого навчання Петрика Олександра Михайловича ми і сьогодні вважаємо натхненником на відкриття прекрасної, і поки-що єдиної в області, професії «Різальник по дереву і бересті».
Надзвичайно багато для зміцнення ліцею, піднесення його авторитету зробили Лазебник Микола Наумович, Живанюк Анатолій Іванович, Матвійчук Василь Миколайович, Ящук Володимир Олексійович, Оксенюк Раїса Єреміївна, Марчук Галина Ілінічна, наш ветеран Великої Вітчизняної війни — пілот, кавалер багатьох бойових нагород, колишній викладач училища Палажченко Володимир Андрійович та ін.
Нам є чим і ким пишатись. Всіма поколіннями працівників, в основному власними зусиллями, введено в дію, оснащено всім необхідним 17 навчальних кабінетів та 11 майстерень, гуртожиток і бібліотека, велика і мала актові зали, спортивне містечко і зала, тир для стрільби з пневматичної зброї, музеї етнографії і фолькльору рідного краю; виставки учнівських виробів історії ліцею та ін.
На підставі наказу № 215 від 07.06.2006 року Управління освіти і науки Житомирської обласної державної адміністрації «Про вдосконалення мережі професійно-технічних навчальних закладів Житомирської області» було перейменовано та змінено тип з 1 вересня професійно-технічного училища №7 міста Новограда-Волинського на Державний професійно-технічний навчальний заклад «Новоград-Волинський професійний ліцей».
Із року в рік колектив ліцею тримає високий рейтинг серед 28 закладів ПТО Житомирської області. Творчі роботи наших учнів різьбярів, кравців-вишивальниць завойовують перші місця не тільки в області, а й на Всеукраїнському рівні. Майстер виробничого навчання Пшенишна Лідія Михайлівна у 2009 році особисто представила Житомирську область на Всеукраїнському конкурсі майстрів виробничого навчання професії «Лицювальник-плиточник», виборола там ІІІ місце. Викладачі і майстри виробничого навчання брали участь у Всеукраїнському огляді-конкурсі «Робітнича професія-2009», де представили навчальні проекти, посібники, відеокліпи, тести і зайняли найбільше І-ІІІ місць!
Це — Вакульчук В.Ф., Пшенишна Л.М., Сімон Л.Ф., Тимощук І.М., Логвиненко С.І.
А Василюк В.С., Сидорук Ю.Й., Гордієнко Н.В. — завоювали ІІІ місце за відеокліп «Ми славим працю, що в творчість пророста».
Сьогодні я вдячний педагогам ліцею Гайдайчук Г.П, Дурицькій Л.М, Кизяк Л.В., котрі вийшли переможцями в обласних конкурсах «Викладач року», «Майстер року» в певних номінаціях. На рівні області узагальнюється досвід викладачів Дуди-Ільчук О.П, Гайдайчук Г.П., Сидорука Ю.Й.; майстрів виробничого навчання: Сімон Л.Ф, Петрика О.М., Василюка В.С., Гнідовського Г.А.; методиста — Вакульчук В.Ф.
Сумлінно працюють заступники директора Рудницький Д.Я. та Годун Л.В., старший майстер — Черняк А.Д., працівники бухгалтерії на чолі з головним бухгалтером Пилипчук О.І. та ін.
У ліцеї працюють: викладач вищої категорії, старший викладач — 5; викладач вищої категорії, викладач-методист — 2; викладач першої категорії — 4; 10 майстрів найвищого тарифного розряду та І-ІІ категорії.
Завдяки старанням всіх поколінь працівників, заклад закінчили більше 8 тис. чоловік, які багато зробили для міста і району, України, і чимало з них привели своїх дітей до нас на навчання, що для нас дуже цінно і приємно.
На сьогодні наш навчальний заклад готує не тільки висококваліфікованих робітників, а є одним із центрів культурного життя молоді. Колектив ліцею користується авторитетом громади міста і району.
Завдяки старанням і напруженій праці педагогічного колективу, випускники ліцею мають змогу працевлаштовуватись, продовжити навчання у ВНЗ України.
На закінчення, користуючись нагодою, запрошую всіх бажаючих на наші ювілейні урочистості, що відбудуться 25 червня — в ліцеї і з 12 години — у міському Палаці культури.