ПОМИНАННЯ 25/2011

28 июня — 40 дней, как нет с нами нашего папочки, мужа Сергея Анатольевича ЛЯУТОВА

Как много нашего ушло с тобой. Как много твоего осталось с нами.

Жена, дочки, внуки, зятья

28 червня минає 40 днів, як пішов з життя Антон Денисович ОСІПЧУК

Пам’ять про тебе — завжди з нами, і скільки б не минуло часу, ми будемо завжди пам’ятати, згадувати і молитися за тебе. Нехай свята наша земля береже твій вічний спокій. Царство тобі Небесне.

Сумуючі дружина, діти, онучка

30 червня — минає рік, як пішла від нас наша бабуся, мама, дружина Катерина Олександрівна МАРТИНЮК

Нема у світі таких слів, щоб передати наше горе. Наш плач сердець, наш крик душі ти не почуєш вже ніколи. Земля тобі хай буде пухом і вічне Царство в Небесах, тебе ніколи не забудем, назавжди ти — в наших серцях. Хто пам’ятає, — пом’яніть, хто забув, — згадайте.

Вічно сумуючі чоловік, діти, онуки

27 червня — 4 роки тяжкої розлуки, жалю і гірких слів світлої пам’яті нашого дорогого синочка Руслана Олеговича КОНДРАТЕНКА

Нема у світі таких слів, щоб передати таке горе. Наш плач сердець, наш крик душі ти не почуєш вже ніколи. Земля тобі хай буде пухом і вічне Царство в Небесах. Тебе ніколи не забудем — назавжди ти в наших серцях.

У великій скорботі мама, сестри, рідні

22 червня минає 9 днів, як на 66-му році життя перестало битися серце рідної сестри, тітки, бабусі Надії Євгенівни ЛЯПІНОЇ

Серце крається від болю і нестерпно болить душа від того, що ти так рано пішла від нас. Ти була нашою опорою, порадницею. Твоєї мудрості, турботи вистачало на усіх, хто тебе оточував. Скільки б не минуло часу — ми будемо завжди пам’ятати, згадувати і молитися за тебе.

Сумуючі рідні та друзі

27 червня минає 40 днів, як обірвалося життя дорогого, турботливого чоловіка, батька, діда, прадіда, брата Олександра Олексійовича ЄВТУШЕНКА

Він був доброю людиною з великим серцем та світлим розумом, щедрим на добрі вчинки та мудрі поради. Всі, хто знав, — пом’яніть його у своїх молитвах та у своєму серці.

Рідні

23 июня — 5 лет, как перестало биться сердце дочери Светланы КОТВИЦКОЙ

Из сердца капает слеза, сжигает боль, кричит душа. Мы так хотим вернуть тебя, но сделать этого нельзя. Любим, помним, скорбим.

Вечно скорбящие мама, сын Дима, все родственники, знакомые

26 червня — річниця світлої пам’яті Валентини Олександрівни ШЕВЧЕНКО

01.01.1938 — 26.06.2010 рр.

Час ніколи не загоїть біль у наших серцях. Ти завжди залишишся у світлій пам’яті. З теплом у серці згадуємо всі, хто тебе знав, всі, кому так не вистачає твоєї доброти, турботи і любові. Царство тобі Небесне, вічна пам’ять і вічний спокій. Нехай земля тобі буде пухом.

Сумуючі доньки, зяті, онуки, рідні

24 июня — 3 года, как ушла из жизни дорогая наша Нина Тихоновна ШАПРАН

Ты ушла без времени, не простившись с нами, добрый след оставила — не забыть годами. Царство тебе Небесное и вечный покой.

Скорбящие дочь Наташа, внучка Алла, правнучка Дашенька

22 червня — півроку, як перестало битися серце нашої дорогої дочки, сестрички, мами і бабусі Людмили Павлівни КУЛЬМАЛІЄВОЇ

Спи спокійно, рідненька наша. Нехай Господь оберігає твій вічний сон, а в твоїй душі буде вічний спокій, тепло і сонячно в Царстві Небеснім. Низько вклоняємось тобі, дорогенька. Ми завжди будемо пам’ятати, любити, згадувати і молитися за тебе Всевишньому. Земля тобі хай буде пухом і вічне Царство в Небесах.

У глибокій скорботі мама, сестра з сім’єю, діти Максим та Сергій з сім’єю

30 червня минає 40 днів, як перестало битися серце дорогого, люблячого, рідного чоловіка, батька, дідуся Василя Павловича БОНДАРУКА

Нема у світі таких слів, щоб передати таке горе. Наш плач сердець, наш крик душі ти не почуєш вже ніколи. Земля хай буде тобі пухом і вічне Царство в Небесах. Тебе ніколи не забудем — назавжди ти в наших серцях.

Сумуючі дружина, син, дочка, невістка, внуки

17 червня 2011 року пішла з життя дорога нам людина Ганна Карпівна ОВЧЕРЕНКО котру я знала понад 50 років

Низько вклоняємося перед твоєю світлою пам’яттю і скільки б не минуло часу — ми будемо завжди пам’ятати, згадувати і молитися за Тебе. А Господь хай нашле Тобі Царство Небесне та вічну пам’ять.

Сумуючі Гойко Галина Антонівна, дочка і зять