ВОНИ КРУТЯТЬ ПЕДАЛІ ПРОТИ ЗЧЕРСТВІЛИХ ЛЮДСЬКИХ ДУШ

Статистика стверджує, що в Україні нині налічується близько ста тисяч дітей-сиріт при живих батьках. Привернути увагу влади всіх рівнів і громадськості до цієї вражаючої цифри — ось головна мета велотуру під гаслом «Україна без сиріт», організованого однойменним альянсом. 21 червня учасники велопробігу — два десятки дітей, котрим, попри все, пощастило вирватися з інтернатів і стати усиновленими чи прийнятими на виховання у сім’ї — гостювали у Новограді-Волинському. З цієї нагоди було влаштовано «круглий стіл» та проведено низку інформаційно-розважальних заходів у Парку культури і відпочинку.
Перед керівниками міських і районних служб, робота яких так чи інакше пов’язана з дітьми, виступив координатор пробігу Віталій Сус. «Найбільша проблема в Україні — не економічна. Українці довели, що вони можуть пережити кризи і вийти зі складних ситуацій. Проблема номер один — це сирітство!» — емоційно говорив чоловік, котрий разом із дружиною виховує трьох колишніх сиріт.
Один із організаторів велотуру не раз наголошував, що вони везуть до Києва, у владні кабінети, чіткі пропозиції, як ефективніше використати державні кошти, що виділяються на утримування дітей-безбатченків. Насамперед, слід поступово відмовлятися від інтернатів — пережитків радянської системи. Гроші, що йдуть на ці заклади, були б значно кориснішими для сімей, які зважилися взяти дитину на виховання. Втім, Віталій Сус приводив приклади, коли самі ж завідуючі інтернатами робили все, щоб не відпустити дітей, адже зменшення кількості вихованців може призвести до закриття закладу, залишити їх без роботи.
Координатор велотуру переважно говорив мовою цифр. За його словами, з десяти дітей, котрі виросли в інтернатах, — четверо стають алкоголіками чи наркоманами, ще четверо — потрапляють до в’язниці, двоє — не доживають до тридцяти…
Тільки нормальна сім’я може дати сироті другий шанс, — вкотре погоджувалися з цією очевидною істиною присутні, слухаючи історії мам, котрі виховують колишніх дитбудинківських дітей.
Місцеві чиновники мусили визнати: чинне законодавство сповнене численних перепон, що заважають родинам усиновити чи взяти дітей на виховання. Мало того, що далеко не кожне подружжя зважиться на такий крок, так ще й не всі можуть пройти «кастинг». Одним із головних критеріїв є належне матеріальне забезпечення. Тут сім’ям, що хочуть виховувати прийомних дітей, могла б допомогти держава, але тієї допомоги, за словами людей знаючих, обмаль.
Віталій Сус щиро вірить, що велопробіг, який об’єднує всю Україну, адже назустріч групі з Волині рухається група з Маріуполя, спонукає чиновників переглянути державну політику щодо дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Про все наболіле він збирається заявити у повний голос на прес-конференції, що відбудеться у Києві в заключний день велотуру, 26 червня.
Довідково. У Новограді-Волинському на сьогодні створено 7 прийомних сімей, в яких перебувають на вихованні 11 дітей, 81 дитина влаштована в сім’ї опікунів та піклувальників.
У районі діє три дитячі будинки сімейного типу і є 6 прийомних сімей, де загалом виховується 38 дітей. Ще 91 дитина — під крилом опікунів-піклувальників.
Поряд із цим на первинному обліку в міській службі у справах дітей ще залишається 56 неповнолітніх, котрим немає кого назвати татом і мамою. У районі таких — 49.