
ІЗ РИБАЛКАМИ — ПО ДУШАХ…
- 466
- коментар(і)
- 08-07-2011 21:55


Микола МАРУСЯК — головний рибалка «Звягель-Інформу». І браконьєри його знають, бо не дає він їм спокійно спати. Побільше би таких свідомих людей, то не було би варварських знущань над природою. Це Марусяку належить фраза, що рибалка — зовсім не для того, щоб наїстися риби. Як усі рибалки зі стажем, він розповів, що у душі кожен радіє за іншого, якщо улов хороший. Але так чи інакше, глибоко у серці справжнього рибалки ніколи не вмирає надія, що саме він зловить ще більшу рибу…
— Це — адреналін, відпочинок, — так скажуть усі. А ще — боротьба із рибою. Відчути цей двобій, перехитрувати рибу, щоразу вдосконалитися у цьому процесі, витягнути хороший екземпляр — це уміння. З роками безпомилково визначаєш величину риби, вид, характер — за поплавком.
Два роки ловлю сома — щоб зекономити час, бо ця риба клює вночі. Є мрія зловити найбільшого. У Случі він росте до 40 кілограмів. Хоча знаю, що років п’ять тому рибалки зловили 67-кілограмового, а мої знайомі можуть похвалитися екземплярами по 45 кілограмів. Мій найбільший сом — 7 кг, зловив перед Великоднем. Більші брали, але не дістав — і ліску рвали, і спінінги ламали.
На ляща, коропа та карася теж дуже цікава рибалка — обов’язково щось витягнеш. А сома можеш чекати багато днів поспіль — і жодної покльовки. Буває, звісно, й щодня, але рідко. Та й маленьких сомиків, до кілограма, я не беру.
Через браконьєрів та рибалок-підводників сомів у річці значно поменшало. Підводники знищують найбільші екземпляри, котрі дають сильне і здорове потомство. Іноді чую розмови, ніби я сам ловлю на сітки і таке подібне… Жодних фактів під собою ці чутки не мають, а з’являються вони тому, що перейшов дорогу тим, хто цим займається.

Сергій РУДЕНКО — із досвідчених, сумлінних і принципових рибалок. До процесу риболовлі ставиться грунтовно, бо знає, що велику рибу треба «висидіти». А для цього — продумати кожен крок, підготуватися так, щоб комар носа не підточив. Купівля снастей, варіння найкращої каші для риби, (з огляду на її кулінарні уподобання), — деякі чоловіки так натхненно навіть своїх коханих не балують. Очевидно, нагорода від рибалки незрівнянно більша — коли «приходить» омріяна велетенська риба, то вже не сама, а із невимовним сплеском адреналіну (що поробиш, це слово рибалки вживають частіше за інші). У такі моменти, переконаний рибалка-поет, можна знімати кіно…
— Для мене рибалка — це кайф від спілкування з природою. Намагання зрозуміти її світ, мешканців, а також людей, котрі псують навколишнє середовище. Хоча ні, таким немає пробачення, бо щоразу, приїжджаючи на рибалку, дивуюся їх варварству. Були на Великдень у Курчиці, у відомому живописному рибному місці «крива яма». Побачили купу мотлоху — прибрали з дітьми. На другий день приїхали знову — там «свинячать» якісь рибалки… Майже кожен їде на своєму транспорті, тому варто було б поєднати приємне із корисним, прибрати хоча б 20 метрів берегу. Своїм прикладом засвідчую, що рибалка має бути без алкоголю, навіть без паління — у ній особливий смак тоді. Щоб не отруювати навколишнє середовище, варто почати із себе. Риба, до речі, коли відкладає ікру, дбає про здоров’я нащадків, рухаючи плавниками і насичуючи воду киснем. А люди що роблять?
Улюблена рибалка — на коропа. Це — серйозний суперник, пару днів назад 5-кілограмовий короп втік від нас із друзями за 20 сантиметрів від підсака. Смішних випадків у нас безліч. Якось затягнули коропа в кущі, виявилося — забули підсак в машині. Побігли хлопці за підсаком. Прибігли. Виявилося, що забули ліхтарик, знову побігли. Коли верталися, зачепилися за ліску і порвали її разом з рибою…
Тішить, що нормальних рибалок чимало, вони допомагають боротися із браконьєрами, усі разом часто ходимо в рейди. Переконаний, що ця боротьба має бути жорстокою, штрафи слід збільшувати у рази, запроваджувати зони, заборонені для риболовлі — щоб там розводилася риба. Для того, аби мати завтра рибу, сьогодні треба нам усім попрацювати, використовуючи розумні знаряддя лову і розуміючи, що цей запас — не безкінечний.
«Рибалила» Юлія КЛИМЧУК
Коментарі відсутні