РИНОК ЗЕМЕЛЬ НЕМИНУЧИЙ, ЩО ВІН НЕСЕ СЕЛЯНИНОВІ?

Україна є традиційно хліборобською країною. Земля завжди була і залишиться годувальницею. Розпочаті та незавершені реформи аграрного комплексу та земельних відносин призвели до того, що держава віддала монопольне право на земельні ділянки сільськогосподарського призначення. В умовах переходу і прийняття Закону України «Про ринок земель» земля має назавжди залишитись для держави і для громадян України. Та чи потрібно відміняти мораторій. Якщо так, то чому і який потрібно запровадити ринок землі?
Наявність мораторію сьогодні сприяє розвитку тіньового обігу землі, найродючіші у світі землі заростають бур’янами. Тому на сьогодні надзвичайно гостро постають запитання: як раціонально використовувати ці землі, щоб українська земля виконувала свою основну функцію, сприяла підвищенню соціальних стандартів життя українського селянина та розвитку українського села?
Питання про ринок землі є одним із найдискусійніших та вкрай потрібним, оскільки включає земельні ресурси до економічного обігу. Враховуючи величезну важливість прийняття Закону України «Про ринок земель», його принциповими завданнями можна вважати:

• законодавче визначення принципів та механізмів державного регулювання ринку земель;


• запровадження механізмів попередження недобросовісних дій суб’єктів ринку земель, пов’язаних із продажем земельних ділянок за заниженими цінами, а також досягнення суб’єктами ринку монопольного становища;


• деталізацію умов цивільно-правових угод, за якими може здійснюватися відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення та прав на них;


• попередження спеку­ля­тивних операцій із зе­мельними ділянками сільськогосподарського призначення.

Проектом вказаного Закону пропонується встановити гранично допустимі площі земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в регіонах України, що є регуляторним заходом держави щодо обмеження концентрації значних площ сільськогосподарських угідь в однієї особи і можливості встановлення монопольного положення на ринку продовольства.
Запропоновані у законопроекті «Про ринок земель» граничні максимальні загальні площі земельних ділянок для товарного виробництва, що можуть знаходитися у приватній власності однієї особи, встановлені відповідно до економічно обгрунтованих розрахунків учених Інституту аграрної економіки з урахуванням природно-сільськогосподарського зонування земель України:

• Полісся — 1550 гектарів;


• Лісостеп — 1750 гектарів;


• Степ, Степ посушливий, Сухий степ — 2100 гектарів;


• Карпатська гірська область — 900 гектарів;


• Кримська гірська область — 1100 гектарів.

Крім того, законопроектом пропонується встановити заборону юридичним особам, крім фермерських господарств, набувати у власність землі сільськогосподарського призначення, що є єдиним реальним способом попередити участь іноземного капіталу у придбанні земель сільськогосподарського призначення. Набувачами земель сільськогосподарського призначення за цивільно-правовими угодами, згідно із ­законопроектом є:

• громадяни України;


• фермерські господарства, створені відповідно до закону;


• держава в особі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів чи територіальної громади в особі відповідних осіб не можуть набувати у власність землі сільськогосподарського призначення за цивільно-правовими договорами.

Всі норми даного законопроекту спрямовані на захист інтересів селянина з метою збереження за ним основного багатства — найродючіших земель, тому що земля є надбанням усього українського народу і перебуває під особливою охороною держави.