ПОМИНАННЯ 32/2011

10 августа — 6 лет, как нет с нами Андрея Александровича ТОНКОШКУРОВА

За что тебе судьба такая —

Уйти из жизни молодым?

Ведь счастье только начиналось,

Но вмиг развеялось, как дым.

Мама, бабушка, крёстная

18 серпня минає 6 місяців, як пішла з життя дорога наша мамочка Галина Казимирівна КОТВИЦЬКА

Світла, вічна пам’ять про тебе — в наших серцях. Любимо, сумуємо. Царство Небесне та вічний спокій твоїй душі.

Сумуючі дочка, син

10 августа — 9 дней, как нет с нами любимого мужа, отца, дедушки — Ивана Казимировича МОСТОВИЧА

Время никогда не загладит щемящую боль в наших сердцах. Ты так любил жизнь, столько доб­рого сделал для людей и так много не успел сделать. Царство тебе Небесное и вечный покой ­твоей душе. Пусть все, кто знал тебя, помянут добрым словом.

Скорбящие жена, дети, внуки, близкие, друзья

14 серпня — 40 сумних днів, як перестало битися серце Марії Никифорівни ПОТАЙЧУК

Низько вклоняємося перед твоєю світлою пам’яттю, і скільки б не минуло часу, ми будемо завжди згадувати і молитися за тебе. А Господь хай пошле тобі Царство Небесне та вічну пам’ять. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.

Вічно сумуючі діти, внуки, правнук, рідні

12 серпня минає 8 років з дня смерті вірного чоловіка, хорошого батька, надійного друга Бориса ЩИГАЛА

Пам’ять про тебе назавжди залишиться в наших серцях. Хто пам’ятає, — пом’яніть, хто забув, — згадайте.

Вічно сумуючі дружина, діти, друзі

12 квітня — 10 років, як тяжка хвороба на 54 році життя забрала дорогу сестричку, матусю Валентину Володимирівну ФІЛІПОВИЧ

Сумуємо, згадуємо.

У вічній скорботі син Микола, Ігор, внуки Андрій, Мирослава, брат, сестра з сім’ями, племінниці Альона, Ольга

12 серпня минає 20 років, як на 19-му році трагічно обірвалося життя єдиного, дорогого синочка Володимира Вікторовича ДУНАЙСЬКОГО

Вже двадцять літ тебе нема,

На серці в матері — зима.

І жалять, мов колючий дріт,

І рік, і два, і … двадцять літ!

Юрій Іванович ХВІСТ

26.04.1966-10.08.2007 рр.

Ти пішов від нас і залишив нам глибоку душевну рану, печаль і сльози. І скільки б часу не пройшло — ти вічно житимеш у наших серцях. Нехай Бог дарує тобі Царство Небесне і вічний спокій, наш рідний.

Вічно сумуючі дружина, дочка, батьки, рідні

11 серпня — 5 років, як обірвалося життя найдорожчої нам людини Олександра Володимировича ПІДКАУРИ

Нема у світі таких слів,

Щоб передати наше горе.

Наш плач сердець, наш крик душі

Ти не почуєш вже ніколи.

В серцях ти з нами — назавжди,

Тебе ніколи не забудем. Сумуємо.

Мама, батько, сестри, рідні