УДАР У СЕРЦЕ

Коли Сергій прийшов уночі до своєї дівчини забрати забуту ним сімкартку мобільного телефону, Галина ще на порозі задала йому дивне запитання:
— Ти можеш визначити, жива людина чи мертва?
Сергій щось буркнув і увійшов до квартири. В кутку, біля батареї, хлопець побачив нерухоме тіло знайомого йому Юрія, колишнього «поклонника» Ірини, сестри Галини. Вирячившись, Сергій спитав:
— Що це?
Дівчина швидко заговорила:
— Я його не вбивала! Це вона!
— Хто?
— Ірка!..

Два роки тому Ірина вже «відзначалася», коли у дурному гніві штрикнула ножем Дениса, свого залицяльника, котрий не вчасно поліз рукою у «затишне» місце на тілі дівчини. За фактом нанесення тяжких тілесних ушкоджень було проведене слідство, і, як не наполягав парубок, що не має до Ірини претензій, як не переконував він слідчого, що сам винен у тому, що трапилося, відбувся суд, що призначив підсудній чотири роки позбавлення волі. Проте, за хорошу поведінку Ірина повернулася додому через два роки.

— А що за причина? — спитав Сергій у Галини, котра продовжувала хникати.
— Так Юрка її профурою назвав. Ірка і збісилася. Я, бачиш, — дівчина показала Сергію свою руку зі слідами порізів, — намагалася ніж у неї забрати. Ніби вийшло, а потім сама по дурості на полицю той ніж і кинула. Мені б його куди подалі заховати, а я, дурна, на виду залишила — дуже вже пальці порізані боліли. Так ось, поки я у ванну бігала і кров там змивала та рушником перев’язувала, Ірка, дурепа, знову ніж схопила і Юрку прикінчила. А потім втекла. Ой, що тепер буде?..

Сестри Симчук (прізвища в матеріалі змінені), Ірина та Галина, відповідно 23 і 22 років від народження, були цілком розвинутими молодими жінками, обидві були вродливими і стрункими. З юних літ мали успіх у чоловічої статі. Сталося так, що Ірина на дискотеці познайомилася із вищезгаданим Юрієм. Їхній роман протікав бурхливо, але швидко закінчився. З’явився новий «плейбой» на ім’я Віктор. І почали вони співмешкати в квартирі, котру винайняли, маючи на увазі, що в подальшому Ірина припише свого бой-френда у батьківській квартирі, що сестрам перейшла у спадок.
Юрій же, якби міг повернути їхні колишні відносини з Іриною, готовий був вибачити їй усе, а поки страждав морально. Тому, коли о другій ночі у Юрія вдома задзвенів мобільний телефон і в ньому прозвучав голос Галини, в його душі, повній безнадійності, щось стріпнулося — ніби малесенька надія. Сестра Ірини попросила Юрія негайно під’їхати і розібратись у конфлікті між Іриною і одним із гостей, Владиславом, котрий намагається на вечірці образити сестру.
— Позви Іру до телефону, — попрохав Юрій Галину.
Та взяла слухавку.
— Мені приїхати? — коротко спитав хлопець.
Такою ж короткою була відповідь:
— Так.
Юрій швидко одягнувся, вибіг на вулицю і зупинив «таксі».
Через хвилин десять авто загальмувало біля будинку, де, нібито, ображали його незрівнянну Іриночку. Заповітні двері одразу розчахнулися. Назустріч йому з квартири вивалилися двоє знайомих Юрію чоловіків, добряче напідпитку, а від того — веселеньких. Один із них був Сергієм (теперішній бой-френд Галини), а другий — його хороший приятель В’ячеслав — веселий, з гумором, сумирний хлопець. Хоча час уже був дуже пізнім, вечірка, на котрій гуляли, тільки що закінчилася. Про це свідчило і те, що в квартирі, крім Галини та Ірини, нікого більше не було.
А де ж кривдник? Та його ніколи й не було. Молоді жінки цю історію просто вигадали, тому Юрій одразу зрозумів, що сестри його елементарно «розвели». Він неабияк образився, з огляду на те, що на їхніх п’яненьких і лукавих пичках сяяли посмішки.
— Сучки ви! — З цими словами він хотів іти геть, проте Ірина раптом зарепетувала:
— Ану стій, козел! — І, грубо підштовхуючи хлопця в спину, провела його до спочивальні. — Стояти тут! Я зараз. — Сама ж метнула з кімнати.
Деякий час її не було. Потім донеслися голоси про те, що Галина намагається затримати сестру і відібрати в неї ножа.
Незабаром Ірина з’явилась у дверях і, тримаючи перед собою ніж, почала повільно наближатися до Юрія, а той дивився на неї очима, в яких руйнувалася надія що-небудь виправити.
— Профура… — тільки і вичавив він, із безкінечною тугою очікуючи, коли настане смерть від колишньої коханої. В цю трагічну хвилину Юрій просто не хотів жити, і тому Ірина без найменшого його спротиву зробила те, що збиралася. Вона фактично вбила Юрія першим ударом ножа в серце, а затим, коли він упав, уже неживий, встигла порізати йому обличчя. Останній удар потрапив у долоню правої руки, якою жертва символічно намагалася прикрити очі, але той удар уже нічого не вирішував…
Наступні дев’ять років свого непутящого життя Ірина проведе за колючим дротом.