ТРАНСПОРТНИКИ — НЕ МЕЦЕНАТИ: ПРОЇЗНИХ КВИТКІВ НЕ БУДЕ!

Міські пасажирські перевезення в тому чи іншому розрізі вперто продовжують триматися в авангарді проблемних тем. Як показує спілкування з громадою, існуюча система перевезень зазнає критики не лише з боку представників пільгових категорій населення, яким через недостатнє відшкодування з державного бюджету пільга надається в обмеженому вигляді. Наступний лист до редакції «Звягель-Інформу» засвідчив, що й у молодих сімей, які сумлінно працюють і в той же час ненаділені ніякими пільгами, є питання до власників транспортних підприємств, що забезпечують міські пасажирські перевезення.

«Шановна редакція газети «Звягель-Інформ», я залишу за собою право не називати себе, але гадаю, що моя проблема торкнеться багатьох. Мова йде про проїзд у міському транспорті. Моя дитина кожен день їздить до школи автобусом (і це, як ви розумієте, дорога «туди» й «назад»), а є ще додаткові позашкільні гуртки, заняття танцями в Палаці шкільної молоді — теж треба їздити. Якщо порахувати — за місяць набігає солідна сума. Сім’я у нас молода, живемо на квартирі — як розумієте, виживаємо, як можемо.
Так чому наш мер не може потурбуватися і про цю проблему? Зрозуміло — пенсіонери люди поважні, але й ми, молоді, теж люди. Ми не просимо безкоштовного проїзду, але хотілося б запитати у влади, чи є можливим виділити якісь кошти з бюджету автотранспортному підприємству, аби вони ввели в дію хоч якісь проїзні квитки? Я гадаю, це значно допомогло б багатьом — тим же студентам та учням. Хоча б цим категоріям виділяли проїзні.
У №40 «Звягель-Інформу» приводяться слова пенсіонера, що ми всі колись будемо старі й хворі. Але чи наше покоління доживе до їх віку? Тому давайте думати не лише про людей похилого віку, а й замислюватися, як жити нашим дітям.
Можливо, хтось із перевізників теж прокоментує ситуацію з проїзними квитками».
«Не буде більше ніяких проїзних квитків», — відповідає директор приватного транспортного підприємства ТОВ «Новоградтранссервіс» Віктор Пелешок. Років два тому ми практикували продаж проїзних квитків за 50% вартості, але жодної копійки збитків влада нам не відшкодувала. Більше того, в місті почалися масові підробки проїзних документів. Тому ми прийняли рішення — відмовитися від такої практики. Нам просто немає сенсу реалізовувати проїзні квитки (навіть централізовано для працівників установ і організацій), бо це нам йтиме в збиток. На сьогодні стоїть питання не про розширення системи пільг, а про виживання в умовах нині діючих. Приміром, цьогоріч наше підприємство не змогло придбати жодної транспортної одиниці, тоді як у минулому році ми купили 9 автобусів, — прокоментував звернення в листі директор основного нашого перевізника — підприємства ТОВ «Новоградтранссервіс».
Заступник міського голови Сергій Колотов, у компетенцію якого входить вирішення економічних і транспортних питань, пояснив, що на сьогодні в місті проїзними квитками забезпечені лише близько двохсот осіб. Це працівники територіального центру обслуговування пенсіонерів і непрацездатних громадян, дільничні лікарі та діти із багатодітних і малозабезпечених сімей. Аби забезпечити названі категорії проїзними квитками, з міського бюджету в цьому році було виділено 20 тисяч гривень (та й то — це складає всього 10% від реальних затрат перевізників, решту — 90% - за малозабезпечених погодилися платити перевізники).
Сергій Колотов переконаний, що проблеми міських пасажирських перевезень можна вирішити лише тоді, коли пасажирський транспорт стане комунальним або державним. У такому разі його можна буде дотувати за рахунок бюджетних грошей. А в Новограді-Волинському, як відомо, ані комунального, ані державного транспортного підприємства немає. Було свого часу державне, але збанкрутувало наприкінці 90-х. А приватники за свій рахунок нікого безкоштовно возити не хочуть. Це й зрозуміло — бізнес є бізнес. Та й до того ж ледь не половина населення України (а відтак і Новограда-Волинського), відповідно до українського законодавства, має право на безкоштовний проїзд. Але, зобов’язавшись заплатити за пільговиків, держава на рівні невеликих міст, на відміну від столиці й обласних центрів, цього майже не робить. І це стає головним козирем приватних перевізників, коли мова заходить про соціальні ініціативи.
Сергій Колотов принагідно зазначив, що міська влада готова співпрацювати з будь-яким приватним підприємцем чи транспортним підприємством, що візьме на себе зобов’язання за свій кошт возити пільговиків, масово реалізовувати проїзні квитки за зниженою вартістю тощо.
— Ми готові з таким підприємством укласти договір мінімум на три роки. Але тут потрібно знати, що за невиконання взятих зобов’язань підприємство підпаде під штрафні санкції, — продовжує Сергій Колотов. — Оскільки бажаючих пристати на такі умови наразі немає, на транспортному ринку міста працюють ті, що є.
Зі слів Сергія Колотова стало зрозуміло, що перспектив створення в Новограді-Волинському комунального транспортного підприємства — на сьогодні нуль. Більше того, цих перспектив не проглядається і в найближчому майбутньому, бо на реалізацію такого серйозного проекту потрібно десятки мільйонів гривень. Місцевий бюджет такі затрати не потягне, а держава… А з держави аби два мільйони на завершення будівництва першої черги полігону для відходів дочекатися — і то буде щастя. Не кажучи вже про десятки мільйонів.

Що й казати — проблема, порушена в листі, одна з багатьох, які сьогодні турбують молоді сім’ї. Відсутність власного житла, низькі заробітні плати… І жодних реальних пільг! (Задеклароване державою молодіжне кредитування до уваги не беремо, адже ця програма «заглохла» так фактично й не розпочавшись.) І що характерно — в листі не йдеться про дармовий проїзд, лише прохання до влади — потурбуйтеся про часткову дотацію на проїзні квитки для учнів і студентів, аби батьки хоча б трішки могли зекономити! Зрештою, дитині ж не тільки на проїзд гроші треба дати — її ще треба одягти, нагодувати… Проте, проїзних не буде, бо у влади, як завжди, немає грошей на такі «дрібниці», а перевізники — не меценати, їм треба сушити голови, як втримати власний бізнес на плаву.