ПОМИНАННЯ 45/2011

12 ноября — 9 дней, как трагически погиб Валентин Иосифович ПАШКОВСКИЙ

С любимыми не расстаются, лишь рядом быть перестают. Земной путь краток, память — вечна.

Жена, сыновья Владислав, Владимир, Ваня

12 ноября — 9 дней, как ушёл из жизни Валентин Иосифович ПАШКОВСКИЙ

Не найти нам слов описать наше горе, не найти в мире силы, чтоб тебя подняла. Наших слёз не вместить даже в море, как жестока судьба, что тебя отняла.

Тесть и тёща Заполовские, шурин со своей семьёй

Засновники міськрайонного ФК «Звягель-750», тренери, футболісти, вболівальники міста і району глибоко засмучені звісткою про трагічну смерть співзасновника ФК «Звягель-750», палкого шанувальника та мецената футболу Валентина Йосиповича ПАШКОВСЬКОГО і висловлюють щирі співчуття сім’ї та друзям покійного.

11 листопада минає 40 днів, як помер наш дорогий чоловік, татусь, дідусь Петро Андрійович ДИЮН

Любий татку наш. Не довго жив ти з нами. Любов, печаль і біль душі лишив ти нам і мамі... Схиляючись над твоєю могилою, гіркою сльозою поливаємо квіти. Не хочеться вірити, рідний наш, любий, що в цій могилі спочиваєш ти. Низько вклоняємося перед твоєю світлою пам’яттю, і скільки б не минуло часу, ми будемо завжди тебе пам’ятати і згадувати.

Вічно сумуючі дружина, діти та онуки

Любимые не умирают —

Лишь рядом быть перестают...

Вячеслав Антонович ВЕРЕМЕЕВ

28.05.1936-13.11.2001 гг.

Десять лет прошло, потеря ощутима еще больше.

Время уносит в Вечность

Поступь твоих шагов.

Лишь память души бесконечна,

Как и наша к Тебе любовь.

В искренней скорби жена, дочери, зятья, внуки

12 ноября — 5 лет, как ушёл из жизни Иосиф Иванович ЖИГАДЛО, а 26 октября прошло 6 месяцев светлой памяти Таисии Ивановны МАТВЕЕВОЙ

Не выразить словами всей скорби и печали. В слезах и памяти — всегда вы с нами. Помним, любим, скорбим.

Дети, внуки, сёстры, брат, родные

12 листопада — 40 днів, як перестало битися серце Марії Тофіліївни ГАРБОВСЬКОЇ

Пам’ять про тебе — назавжди з нами. Час ніколи не загоїть біль у наших серцях. Нехай Господь дарує Царство Небесне і вічний спокій твоїй душі. Хто пам’ятає, — пом’яніть, хто ­забув, — згадайте.

Сумуючі діти, внуки, сестра, племінники

14 ноября — 40 дней, как нет с нами Павла Лаврентьевича (Илларионовича) ВАСИЛЬЧУКА

Ты жизнь свою прожил достойно, оставив память нам навек. В безмолвном мире спи спокойно, любимый нами человек. Царство тебе Небесное.

Жена, дети, внуки, все родные, сваты

14 листопада — 40 днів, як трагічно пішли з життя найдорожчі нам люди Тетяна Володимирівна ФАРЕНЮК та Богдан Юрійович ФАРЕНЮК (ГРУНКІВСЬКИЙ)

Душа щемить, біль втрати не згасає, без вас так сумно й  порожньо. Ваші щирі серця, голос, посмішка, добре слово завжди будуть у нашій пам’яті. Ви пішли від нас так рано, ніхто не зміг вас врятувати. Залишились на серці смуток і глибока рана. Вас ніколи не забудемо. Ви — в наших серцях. Царство вам Небесне та вічний спокій вашим душам.

Вічно сумуючі чоловік-батько, мати, брати, дідусь і бабуся, куми

12 листопада минає рік, як пішов від нас турботливий чоловік, гарний батько та найкращий дідусь Віктор Олексійович КОСТЮКЕВИЧ

Життя, мов тоненька нитка, обривається, зупиняючи людину на життєвій дорозі. Пішовши в інший світ, Бог забирає найкращих, Ти залишив по собі добру пам’ять. Тепла Твого серця і душі вистачало для нас усіх. Ми ніколи не зможемо повірити в те, що навіки перестало битися Твоє турботливе серце. Плачуть за Тобою всі стежки, плаче дім, бо немає господаря в нім. Пам’ять про Тебе — чиста і світла — назавжди залишиться в наших серцях. У цей скорботний день, хто Тебе знав, пом’яніть
тихим, добрим словом. Хай буде пухом Тобі земля, а душі — Царство Небесне.

Дружина, діти, онуки

12 листопада — 5 років світлої пам’яті дорогої нам людини, дружини, мами, тещі, бабусі Марії Іванівни ПОНОМАРЕНКО

Нема у світі таких слів, щоб передати наше горе. Наш плач сердець, наш крик душі ти не почуєш вже ніколи. В серцях ти з нами назавжди. Тебе ніколи не забудем. Сумуємо. ­Царство Небесне та вічний спокій твоїй душі. Хто пам’ятає, — пом’яніть, хто забув, — згадайте.

Вічно сумуючі чоловік, діти, онуки

12 ноября — 4 года, как перестало биться сердце нашего дорогого отца, мужа, дедушки Василия Адамовича ШУЛЯКА

Из сердца капает слеза, сжигает боль, кричит душа. Мы так хотим вернуть тебя. Но сделать этого нельзя! Любим, помним, скорбим. Вечный покой твоей душе, наш дорогой.

Скорбящие жена, сыновья, невестка, внуки

12 листопада минає рік, як пішла з життя найдорожча нам людина Іван Улянович ЛЯХОВИЧ

Не знайти слів, щоб передати наше горе, біль душі. Рідненький наш, як нам тебе не вистачає, твоєї усмішки, мудрої поради, твого тепла. Твоя смерть глибоко вразила нас. Ти назавжди — в наших серцях.

Вічно сумуючі дружина, діти, онуки

11 листопада минає 40 днів, як забрала смерть з життя сина, брата, рідного Петра Андрійовича ДИЮНА

Важко і сумно стало жити без тебе. Не хоче серце з цим змиритися, що поряд з нами тебе нема. Лишились біль, печаль одна. У наших серця ти — назавжди. Земля тобі хай буде пухом і вічне Царство в Небесах. Ти — серед нас, назавжди з нами.

Вічно сумуючі батьки, брати та рідні