ПОМИНАННЯ 2/2012

Є сила, що може забрати з життя.

Та з пам’яті рідних — ніколи...

16 січня — 9 днів, як трагічно пішла з життя дорога і рідна нам людина — Кузьма Васильович КОСЯНЧУК

23.03.1938-07.01.2012 рр.

Ви пішли від нас і залишили печаль та сльози. І скільки б часу не минуло, ви вічно житимете в наших серцях. Царство Небесне і вічний спокій, наш рідний.

З глибоким сумом всі рідні

Адміністарція та колектив ТОВ «Чарівниця» глибоко сумують з приводу передчасної смерті колеги Олексія Микитовича КРАЄВА

та висловлюють щирі співчуття дружині Зінаїді Віталіївні Краєвій.

11 січня — 40 днів, як пішла у вічність дорога, рідна нам матуся, бабуся, прабабуся Ядвіга Дмитрівна ЮР’ЄВА

На душі — біль і жаль, і сум. Тебе немає і більше вже не буде. Та пам’ять про тебе вічно житиме в наших серцях. Царство Небесне і вічний спокій тобі, рідненька. Хто забув її, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.

Сумуючі доньки, онуки і правнучка

11 січня — 40 днів, як пішла у вічність дорога, рідна нам матуся, бабуся, прабабуся Ядвіга Дмитрівна ЮР’ЄВА

Вже 40 днів, як ми без Вас, серце плаче і тремтить. Скільки не шукають очі в рідній оселі, — найдорожчої людини вже нема. Як сумно без тебе, рідненька, печаль не проходить і серце болить. Навіщо покинули Ви нас, дорогенька, як важко без Вас нам жить. Пробачте, що не врятували ми Вас. Та пам’ять про Вас житиме в наших серцях.

Вічно сумуючі син, невістка, онуки, правнуки

13 січня минає 25 років світлої пам’яті Івана Корнійовича ОСТАПЧУКА

Вічна Вам пам’ять, Царство Небесне, тату. Пам’ятаємо, сумуємо.

Дочка, сини, невістки, рідні

11 січня — 40 днів світлої пам’яті мами, бабусі, прабабусі Лідії Климівни ГОРДІЙЧУК

Не можна виразити словами той біль, що залишився в наших серцях назавжди. Нам так не вистачає тебе, твоїх мудрих слів, щедрої турботи, доброї поради. Низько схиляємо голови перед світлою пам’яттю твоєю, мамо. Царство тобі Небесне, вічний спокій. Любимо тебе, сумуємо.

Сумуючі дочки з сім’ями

9 січня минуло 5 років, як не стало дорогої мами Ніни Іванівни МАЛІНОВСЬКОЇ

Плаче серце, біль не передати. Сумуємо і пам’ятаємо кожну хвилину. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть. Вічний спокій тобі, рідненька, а ми тебе ніколи не забудемо.

Сумуємо, дочки, зяті та онуки

14 січня — 40 днів, як немає з нами Валентини Дмитрівни КУНДЕЛЬСЬКОЇ

Якби могла ти довше жити,

Були б щасливі внуки й діти.

Але не в силах ми змінити

Господню волю у житті.

Тебе ми будем пам’ятати,

Була найкраща в світі мати.

Таких, як ти, не забувають,

Таких лиш вічно пам’ятають.

Царство тобі Небесне, рідненька.

Вічно сумуючі чоловік, діти, внуки, рідні