ПОМИНАННЯ 10/2012

8 березня минув рік, як пішла у вічність найдорожча людина Марія Степанівна ГОРДІЙЧУК

Рідненька наша, як сумно, важко без тебе. Не так світить сонечко, запала тиша і великий смуток у домі. І сльози не висихають, і серце болить за тобою, дорога наша. Залишилася у пам’яті щира любов, добра душа, мудрі поради та невмирущий біль втрати. Кожну хвилину, кожну секунду — ти з нами. Низько вклоняємося перед світлою пам’яттю дорогої нам людини. Земля тобі пухом, Царство Небесне і вічний спокій душі твоїй.

У глибокій скорботі чоловік, діти, рідні

14 березня — рік, як пішла у вічність Зоя Миколаївна ГОПАНЧУК

Кажуть, Бог забирає найкращих. Минають дні тяжкої скорботи і печалі, як тебе немає з нами, як відлетіла ти у далі неземні, залишивши нам на згадку спогади та смуток. Не стирається рана в наших душах. Ти була для нас опорою, порадницею, гарною мамою, хорошою дружиною. Весь час турбувалася про нас, забувала думати про себе. Спасибі тобі, рідненька, за турботу, життєву мудрість. Вічного тобі життя у Царстві Небеснім та спокою твоїй душі.

Чоловік, діти, онуки

13 березня минає 3 роки, як пішла з життя дорога і рідна нам людина Анатолій Макарович ПОНОМАРЕНКО

Ти пішов від нас і залишив печаль та сльози. І скільки б часу не минуло, — ти вічно житимеш у наших серцях. Царство Небесне і вічний спокій, наш рідний.

Дружина, діти, онуки, рідні

10 марта — 40 дней, как безжалостная смерть забрала от нас дорогого и родного Валентина Бориславовича ДУБИЦКОГО

Память о тебе навсегда с нами. Ты ушёл и оставил печаль и слёзы. Время никогда не залечит боль в наших сердцах. Царство Небесное и вечный покой твоей душе. Кто знал, — вспомните, кто помнит, — помяните.

Вечно скорбящие дети и внуки

13 березня минає 3 роки, як не стало з нами нашого люблячого чоловіка, батька, дідуся Віктора Михайловича ЗАРУЦЬКОГО

Щемить душа і капає сльоза,

Немов могутня лапа тисне груди.

Тебе три роки з нами вже нема,

А туга нас не покидає й смуток.

Вічно сумуючі дружина, діти, онуки

Є сила, що може забрати з життя,

А з пам’яті рідних — ніколи...

6 березня минуло 27 років, як перестало битися серце нашого дорогого татуся, дідуся Семена Миколайовича ТИМОЩУКА, а 12 березня минає 20 років з дня смерті рідної матусі, бабусі Ніни Сергіївни ТИМОЩУК із села Кикова

Для нас, рідненькі, ви завжди були і залишаєтеся зразком людської доброти, ніжності, батьківської ласки і любові. Просимо всіх, хто знав наших батьків, пом’янути добрим словом у цей сумний для нас час.

Рідні

10 березня минає 5 років, як трагічно загинув Станіслав Миколайович ЖИЖЕНКО

І не забути, не вернути, не висловити словами всієї скорботи і печалі. І скільки б не минуло часу — ми будемо завжди пам’ятати, згадувати і молитися за тебе. А Господь хай пошле тобі Царство Небесне та вічну пам’ять. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.

Вічно сумуючі мама, хрещениця, сестра з чоловіком

7 березня минуло 40 днів, як обірвалося життя найдорожчої людини, сина, брата, чоловіка, дідуся Юрія Володимировича ЗІНКЕВИЧА

Час ніколи не загоїть рани у наших серцях. Кожен день — ти з нами. Царство тобі Небесне і вічний спокій. Хай свята земля береже твій вічний сон. Хто пам’ятає, — пом’яніть, хто забув, — згадайте.

Вічно сумуючі мама, сестра, племінниця, дружина, доньки, онуки

10 лютого минає 40 днів, як перестало битися серце Миколи Євтихійовича НАЗАРУКА

Не заросте ніколи та стежина,

Що провела тебе в останню путь,

Похилиться зажурена калина,

І добрим словом люди пом’януть.

Сумуючі діти, онуки, правнуки

А ты стоишь перед глазами —

Живой, с улыбкой на устах…

15 марта — 10 лет, как ушёл из жизни дорогой, любимый Владимир Валерьевич ГРИБАН

Ушёл из жизни очень рано, никто не смог тебя спасти. Как глубока на сердце рана, пока мы живы — с нами ты. Ты не вернёшься, не оглянешься, не станешь мудрым и седым, ты в нашей памяти остался всегда живым и молодым.

Скорбящие мама, папа, сёстры с семьями, племянницы, родные