ПОМИНАНИЯ 45/2008

19 листопада минає рік, як пішов з життя Віталій Гузь із Жеребилівки

Рік без тебе, сину, промайнув. А тебе все немає, а в серці біль, який не можна загасити. Як важко, сину, без тебе жити. Прости, синочку, що ми тебе від клятої смерті не спасли. Земля тобі пухом.

Мама і всі рідні

4 листопада – 10 років з дня смерті Петра Мартиновича ОЛЬШЕВСЬКОГО

Плаче серце, біль не передати, у пам’яті лишились турбота й доброта до всіх людей. Спи спокійно, а ми завжди тебе будемо пам’ятати. Хай наші сльози не тривожать твоїх снів. Хто знав,— згадайте, хто пам’ятає,— пом’яніть цю прекрасну людину.

Сумуючі рідні

10 листопада минає рік, як немає поруч дорогої людини – чоловіка, друга, мудрого порадника, яскравої особистості Семена Мироновича ЛЕВІНА

Я вдячна долі за щасливі роки поруч з Тобою, за кожну мить спілкування, за Твоє щире серце, за Твою доброту. Та ця жорстока доля Тебе у мене забрала. Тож скільки Богом відведено мені віку, ти житимеш у моїх спогадах.

Дружина

8 ноября проходит 9 дней, как трагически, в 13 лет, оборвалась жизнь любимого сыночка, братика, внука, племянника Дениса Сергеевича ГОРБАТЮКА

Как жить на свете без тебя? Ты гордостью был и вдохновеньем, цветком земным и нашим утешеньем. Но ты ушёл… И чувства лучшие с собой унёс. Осталась пустота и боль в душе. И только память будет помнить о тебе до дней последних наших на земле.

Вечно скорбящие мама, братик Андрюша, бабушка Галя, дядя Андрей, все родные и близкие

8 листопада минає 9 днів, як пішла з життя людина безмежно щирої душі — Ольга Петрівна ЛЕЩЕНКО

Нехай в ці скорботні дні всі, хто знав цю прекрасну жінку, пом’януть її добрим і теплим словом.

Колеги по роботі

3 ноября проходит 4 года со дня смерти Анжелики Фёдоровны ЧЕРНЯЕВОЙ

Стояла осень золотая, опали листья, словно снегопад. А ты ушла из жизни такая гордая, красивая, на вечность в свой вишнёвый сад. Но не забыть нам голос твой, улыбку и чуть прищурившиеся глаза.

Вечно скорбящие мама, папа и твои сыновья

8 ноября – 40 дней со дня смерти Ярослава Францевича БОНЧКОВСКОГО

Скорбим, помним. Царство тебе небесное.

Сын, невестка, дочь, внуки, родные, соседи

9 листопада минає рік, як пішла з життя Віра Михайлівна РОМАНЮК

Рідненька наша, як нам не вистачає твоєї любові, підтримки, мудрих порад. Біль наш і втрату не передати словами. Хто забув,— згадайте, хто пам’ятає,— пом’яніть. Царство небесне тобі, рідненька і вічний спокій.

Всі рідні

7 ноября – 6 месяцев, как перестало биться сердце дорогого нам человека, любимого мужа, отца и брата Александра Николаевича КАГАДИЯ

Ты не вернёшься, не оглянешься, не станешь мудрым и седым, ты в нашей памяти останешься всегда живым и молодым. Все, кто знал Сашу,— помяните его вместе с нами.

Скорбящие жена Лариса, сын Юра, сестра Татьяна