СТИХІЙНІ СМІТТЄЗВАЛИЩА — ПРИКРИЙ ПРИКЛАД БЕЗКУЛЬТУР’Я

Природа цієї весни прокидається поволі. На жаль, коли вона таки прокинеться, на неї вкотре чекатиме «турбота» горе-шанувальників — пластиково-паперово-скляне покривало, котрим знову щільно вкриті береги річок, галявини лісових смуг, околиці міста.
Як не борються із цим лихом працівники комунальних служб Новограда-Волинського, як активно не виходять на суботники студенти та мешканці міста, незначне покращання у ситуації з благоустроєм не здатне анітрохи нівелювати шкоду від шкідників довкілля. У цьому матеріалі — один день, проведений із фотоапаратом і блокнотом у руках.
У НАС НЕ «КАРПАТИ», АЛЕ СВОЇ ГОРЕ-ГОРИ ТЕЖ Є
Якщо би колись нашу цивілізацію досліджували майбутні покоління, то саме по стихійних сміттєзвалищах вони могли б зробити безліч невтішних висновків про нас, своїх попередників. Принаймні думка про це з’являється, коли дивишся на гори непотребу, що «розлігся» собі біля колишнього складу паливно-мастильних матеріалів військової частини, неподалік від мікрорайону «Болгарбуд».
Гори з порожніх горілчаних пляшок, мотлоху та будівельних залишків на фоні сучасних приватних котеджів — картина приголомшлива. Після ремонту, очевидно, мешканцям не дуже хотілося вивозити сміття на призначений для цього полігон, тому поруч із гарними новобудовами з’явилося стихійне сміттєзвалище.
Навряд чи є щось дивне у тому, що такі звалища стали звичним явищем у нашому з вами житті. Адже в Україні перероблюється лише 3% сміття, а 97% просто складується. Пригадуєте, як колись школярі збирали металобрухт? Нині, з появою пунктів прийому металу, брухт перестав бути мотлохом, ставши засобом наживи крадіїв. Якби у нашій країні запра­цювали переробні заводи, така ж доля, поза сумнівом, спіткала би й сміттєві відходи, — погоджується завідувач відділу комунальної гігієни СЕС Анатолій МАРЧЕВСЬКИЙ:
ЧИСТО ТАМ, ДЕ… СМІТТЯ УТИЛІЗУЮТЬ
— Сміттєпереробні заводи, звісно, значно посприяли би вирішенню проблеми, — говорить Анатолій Леонардович. — Навіщо, наприклад, робити нову пляшку, якщо можна переплавити стару, ще й врятувати довкілля від засмічення? Натомість відсутність переробних підприємств — це великий мінус для усіх нас, адже пластик та скло на десятки, а то й сотні років залишаються у грунті, виділяючи токсичні речовини, забруднюючи довкілля і погіршуючи людське здоров’я…
Проблема у тому, що такі заводи потребують величезних капіталовкладень, а у таку нестабільну країну, як наша, інвестори із гаманцями не поспішають. Власноруч українці також не поспішають виправляти ситуацію: мало того, що бідні, ще й, як кажуть, дурні. Як інакше сказати про тих, хто викидає сміття неподалік від житлових масивів?
— Щоб покарати людину, котра викидає сміття, необхідно її зловити. А зробити це досить складно, — слушно зауважує Анатолій Марчевський. — ­Часто люди, які скаржаться на інших, не хочуть називати прізвища та номери машин, на яких вивозять сміття. А без цього ми не можемо стягнути штрафи з порушників. Тому хотілося б звернути увагу людей на нашу культуру: виправити ситуацію набагато легше, якщо все сміття вивозитиметься, згідно із вста­новленим графіком. Тим паче, що сміття збирають сьогодні в усіх мікрорайонах Новограда. Інша справа у тому, що не всі хочуть платити за цю послугу. Для декого, куди краще, взяти пакет зі сміттям, і підкинути десь під автобусну зупинку…
Коли справа стосується покарання, то працівники СЕС, до речі, наділені сьогодні навіть меншими повноваженнями, аніж інспекція з благоустрою міста. Працівники ж інспекції мають право складати адміністративні протоколи на порушників і притягати їх до відповідальності. Принаймні, коли йдеться про мешканців приватного сектору.
СПАЛЮВАТИ ЛИСТЯ І ТРАВУ ЗАБОРОНЕНО — ШТРАФ 340 ГРИВЕНЬ
З приходом весни люди активно починають прибирати біля садиб. Вийти на подвір’я або ж погуляти із дитиною у цей час не завжди є можливим — настільки багато диму у «чистому весняному» повітрі.
При цьому не усім відомо, що спалювати на території міста листя, траву (а також пластикові пляшки, целофан тощо) — заборонено, бо у них найбільше накопичуються токсичні викиди. А при згорянні ці викиди повертаються в атмосферу в небезпечних хімічних сполуках, якими усі ми змушені дихати. За недотримання цих санітарних правил передбачено штраф у розмірі 340 гривень. Як розповів Анатолій Марчевський, з приводу спалення листя і сухої трави часто надходять скарги з ОСББ (зокрема, дзвінки у санстанцію цьогоріч вже надходили від мешканців об’єднань із «Морського» та «Болгарбуду»). Нерідко двірники спроможні навіть дітям «вручити» сірники, аби власноруч не стати винуватцями порушення правил благоустрою.
Те, що спалювати заборо­няється, слід вивозити на полігон або компостувати у спеціальних місцях. До речі, із новозбудованим полігоном, за словами завідувача відділу комунальної гігієни, теж «не солодко»: першу чергу побудували, вже й навіть заповнили сміттям, а на другу — грошей немає…

Найстрашніше те, що поряд із пляшками, пачками з-під цигарок і старим мотлохом, на берегах річок, а, подекуди, просто біля під’їздів, валяються наркоманські шприци. На їх голках можуть опинитися життя не лише тих, хто вживає наркотики, а й тих, хто виходить прибирати місто від сміття. Хто відповідатиме за це?