ПОМИНАННЯ 17/2012

28 квітня — річниця світлої пам’яті, як страшна смерть забрала від нас нашого дорогого Віктора Васильовича ГИЧКА

(19.04.1952-28.04.2011 рр.)

На душі — біль, жаль і сум. Тебе немає і більше вже не буде. Та пам’ять про тебе вічно житиме в наших серцях. Царство Небесне і вічний спокій тобі, рідненький.

Хто знав, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.

Сумуючі рідні

28 квітня минув рік, як пішла у вічність Зінаїда Максимівна МАТВІЙЧУК

Любимо, пам’ятаємо, згадуємо.

Дочка, внуки, правнуки, рідні, сусіди

26 квітня минуло 40 днів, як страшна хвороба забрала від нас дорогу нашу маму, бабусю, сестру Оксану Мусіївну ЦИМБАЛЮК

Перестало битися твоє добре, турботливе серце, у котрому вистачало тепла для всіх. Ти пішла, залишивши нас у розпачі і вже ніколи не повернешся до рідної домівки, не зустрінеш нас усмішкою чи порадою. Немає таких слів, щоб висловити нашу печаль. Зі слізьми на очах низько схиляємо голови над твоєю могилою. Спи спокійно. Пам’ять про тебе навіки залишиться в наших серцях. Нехай земля буде тобі лебединим пухом, а душі — вічний спокій і Царство Небесне.

Вічно сумуючі чоловік, діти, онуки, близькі та рідні

28 апреля — год, как перестало биться сердце нашего дорогого мужа, отца, дедушки Ивана Степановича КРИВЕНКО

Уж год прошёл, а боль не утихает,

Душа всё плачет, сердце разрывает.

Так сильно не хватает нам тебя.

Любовь — навечно,

Память — навсегда.

Родные

29 квітня — 40 днів смутку й печалі, як нема з нами рідненької Олени Анатоліївни ПІКОВСЬКОЇ

Одна лиш мить — все обірвалось,

Одна лиш мить — тебе не стало.

А серцю так хотілось жити,

А ми не в силах щось змінити.

Ти так багато планувала ще зробити,

Але підступна смерть забрала тебе від нас.

Без тебе хата опустіла,

Не переступиш вже поріг,

Сюди не прийдеш вже ніколи,

Не стрінеш родичів своїх.

Царство тобі Небесне і вічний спокій.

Ти навіки залишишся в наших серцях.

Сумуючі мама, тато, вся рідня

1 травня трагічно загинув люблячий чоловік та батько Михайло Анатолійович ГНЕСЬ

Минув вже рік, тебе нема,

А серце огортає смуток.

Горбок землі мовчить,

Як все довкола,

І огортає душу тихий жаль,

Що не побачимо ніколи

Ні твою радість, ні твою печаль.

Нема тебе, хоч скільки хочеш клич,

Сама печаль повисла над землею,

У світі серед безлічі облич

Вже не зустріти посмішки твоєї.

Не заросте ніколи та стежина,

Що провела тебе в останню путь,

Похилиться зажурена калина

І добрим словом люди пом’януть.

Вічна пам’ять. Спи спокійно.

Дружина, діти

20 квітня безжальна смерть забрала з життя Григорія Дмитровича МЕЛЬНИКА

Ти пішов від нас і залишив печаль та сльози. Час ніколи не загоїть біль в наших серцях. Пам’ять про тебе завжди з нами. Царство Небесне та вічний спокій твоїй душі.

Дружина, рідні, друзі

30 апреля — 8 лет со дня смерти нашей любимой доченьки Инны Юрьевны ТИМОФЕЕВОЙ

Как жить на свете без тебя?

Ты нашей радостью была,

И гордостью, и вдохновеньем,

Цветком земным и нашим утешеньем.

Но ты ушла…

И чувства лучшие с собою унесла.

Осталась пустота и боль в душе,

И только память будет помнить о тебе

До дней последних наших на земле.

Скорбящие мама, папа, сёстры

28 квітня — рік світлої пам’яті доброї, порядної людини, ліквідатора І категорії ЧАЕС Олександра Олександровича ЗАГРИВОГО

Господь мало вділив йому віку, покликав до себе, але за такий короткий час він залишив у душах всіх, хто знав його, лише добрі, теплі почуття. Пам’ять про тебе, наш рідний, вічно житиме в наших серцях. Царство Небесне та вічний спокій твоїй добрій душі.

У скорботі дружина, сини, рідні