ДОНОР НЕСЕ НАДІЮ І ЗДОРОВ’Я ДЕСЯТКАМ ЛЮДЕЙ
- Ваше здоров'я
- 179
- коментар(і)
- 08-06-2012 23:02
14 ЧЕРВНЯ — ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ДОНОРА КРОВІ
Вирішивши стати донором, людина робить відповідальний вибір. Ще вчора вона відповідала тільки за стан свого здоров’я, а ставши донором, — і за самопочуття інших людей. Відтепер у її житті з’явився особливий, невідомий раніше сенс — дарувати здоров’я тим, хто потрапив у біду, і знаходити тим самим «кровних хрещеників» — братів, сестер, дітей.
Мільйони людей завдячують своїм життям тим, кого вони ніколи не зустрінуть — донорам. Саме вони здають свою кров добровільно і без жодних винагород. Яка нині ситуація в даній галузі, ми попросили розповісти С.П.Гнатюка, лікаря-трансфузіолога Новоград-Волинського міськрайТМО.
— Сергію Павловичу, зрозуміло, що кров здають добровільно для застосування її з лікувальною метою. Яка кількість донорів на Новоград-Волинщині і, зокрема, по Україні?
— Спочатку скажу про кров. Це найцінніше з того, що людина може дати іншій людині. Це дар життя. Ваше рішення здати кров може врятувати життя або навіть кілька життів у тому випадку, якщо з вашої крові будуть виділені окремі компоненти — еритроцити, тромбоцити і плазма, які можуть бути використані для пацієнтів з певними захворюванням. За минулий рік в Україні здано в середньому 22 дози на 1000 населення. По Новоград-Волинщині — 39 доз на 1000 населення. Це найкращий показник в області. В цьому році організовано виїзди по району, де ми поповнили запаси донорської крові. Наприклад, в селі Ярунь 56 донорів здали кров, у Кикові — 31, в Орепах — 29, у Пилиповичах — 24.
— Нині країною гуляє безліч інфекційних хвороб. Ваша служба здатна забезпечити якість донорської крові?
— В Україні таке пророблюється за допомогою тест-систем. Це дає можливість уникнути інцидентів інфікування гепатитом, сифілісом, ВІЛ-інфекцією та іншими інфекційними хворобами. Вся заготовлена донорська кров, її компоненти повинні підлягати обов’язковому тестуванню перед застосуванням, що і є гарантом безпеки крові та препаратів, виготовлених на її основі.
— Чи можливе зараження донорською кров’ю при переливанні?
— На сучасному рівні переливання донорської крові не здійснюється. Переливають тільки компоненти крові або препарати, які попередньо тестуються на інфекції (гепатит В, С, сифіліс, СНІД). Вся донорська плазма карантинізується протягом шести місяців та повторно тестується на відомі інфекції.
— На скільки в Україні задовольняється потреба клінічної медицини в препаратах крові?
— На 17-25 відсотків від нормативів ВООЗ. Щороку в Україні кров і плазму здають близько 800 тис. осіб. Однак останнє десятиліття донорство переживає значний спад, що, насамперед, пов’язано зі складною соціально-економічною ситуацією, погіршенням демографічної ситуації, ліквідацією колишньої планової системи організації донорства, практично припиненням пропаганди донорства в засобах масової інформації, невиконанням зобов’язань держави з надання пільг донорам, незадовільним фінансуванням установ Служби крові. Загальна кількість донорів в Україні за 18 років зменшилась майже вдвічі (у 1991 році — 1 млн. 464 тис., у 2009 р. — 657,3 тис. осіб). Безоплатні донори складають 92,2 відсотки донорського контингенту, забезпечуючи 82 відсотки всіх кроводач.
— Сергію Павловичу, чи надаються якісь пільги донорам?
— Донор несе надію і здоров’я десяткам людей. Тому Верховна Рада 16 листопада 2004 року Законом України встановила почесним донорам надбавку до пенсії у розмірі 10 відсотків від затвердженого прожиткового мінімуму на одну особу з розрахунку на місяць. У Законі України «Про донорство крові та її компонентів» передбачено пільги донорам, котрі систематично здають кров, та мають право на отримання допомоги з тимчасової непрацездатності, у зв’язку з хворобою, у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати, незалежно від стажу роботи. Студенти мають право на отримання протягом 6 місяців матеріальної допомоги у розмірі 25 відсотків від стипендії. Протягом року донори мають право на першочергове санаторно-курортне лікування в державних медичних закладах. Для почесних донорів передбачені додаткові пільги і право на безкоштовне протезування зубів недорогоцінним металом, пільгове придбання ліків, безкоштовне забезпечення компонентами та препаратами крові, необхідними для особистого лікування.
А тим, хто ще не став донором і хоче ним стати, звичайно, якщо здоровий, — не зволікайте. Донорство дає відчуття гордості і радості за врятовані життя. Даруйте людям здоров’я та самі будьте здорові!
Вирішивши стати донором, людина робить відповідальний вибір. Ще вчора вона відповідала тільки за стан свого здоров’я, а ставши донором, — і за самопочуття інших людей. Відтепер у її житті з’явився особливий, невідомий раніше сенс — дарувати здоров’я тим, хто потрапив у біду, і знаходити тим самим «кровних хрещеників» — братів, сестер, дітей.
Мільйони людей завдячують своїм життям тим, кого вони ніколи не зустрінуть — донорам. Саме вони здають свою кров добровільно і без жодних винагород. Яка нині ситуація в даній галузі, ми попросили розповісти С.П.Гнатюка, лікаря-трансфузіолога Новоград-Волинського міськрайТМО.
— Сергію Павловичу, зрозуміло, що кров здають добровільно для застосування її з лікувальною метою. Яка кількість донорів на Новоград-Волинщині і, зокрема, по Україні?
— Спочатку скажу про кров. Це найцінніше з того, що людина може дати іншій людині. Це дар життя. Ваше рішення здати кров може врятувати життя або навіть кілька життів у тому випадку, якщо з вашої крові будуть виділені окремі компоненти — еритроцити, тромбоцити і плазма, які можуть бути використані для пацієнтів з певними захворюванням. За минулий рік в Україні здано в середньому 22 дози на 1000 населення. По Новоград-Волинщині — 39 доз на 1000 населення. Це найкращий показник в області. В цьому році організовано виїзди по району, де ми поповнили запаси донорської крові. Наприклад, в селі Ярунь 56 донорів здали кров, у Кикові — 31, в Орепах — 29, у Пилиповичах — 24.
— Нині країною гуляє безліч інфекційних хвороб. Ваша служба здатна забезпечити якість донорської крові?
— В Україні таке пророблюється за допомогою тест-систем. Це дає можливість уникнути інцидентів інфікування гепатитом, сифілісом, ВІЛ-інфекцією та іншими інфекційними хворобами. Вся заготовлена донорська кров, її компоненти повинні підлягати обов’язковому тестуванню перед застосуванням, що і є гарантом безпеки крові та препаратів, виготовлених на її основі.
— Чи можливе зараження донорською кров’ю при переливанні?
— На сучасному рівні переливання донорської крові не здійснюється. Переливають тільки компоненти крові або препарати, які попередньо тестуються на інфекції (гепатит В, С, сифіліс, СНІД). Вся донорська плазма карантинізується протягом шести місяців та повторно тестується на відомі інфекції.
— На скільки в Україні задовольняється потреба клінічної медицини в препаратах крові?
— На 17-25 відсотків від нормативів ВООЗ. Щороку в Україні кров і плазму здають близько 800 тис. осіб. Однак останнє десятиліття донорство переживає значний спад, що, насамперед, пов’язано зі складною соціально-економічною ситуацією, погіршенням демографічної ситуації, ліквідацією колишньої планової системи організації донорства, практично припиненням пропаганди донорства в засобах масової інформації, невиконанням зобов’язань держави з надання пільг донорам, незадовільним фінансуванням установ Служби крові. Загальна кількість донорів в Україні за 18 років зменшилась майже вдвічі (у 1991 році — 1 млн. 464 тис., у 2009 р. — 657,3 тис. осіб). Безоплатні донори складають 92,2 відсотки донорського контингенту, забезпечуючи 82 відсотки всіх кроводач.
— Сергію Павловичу, чи надаються якісь пільги донорам?
— Донор несе надію і здоров’я десяткам людей. Тому Верховна Рада 16 листопада 2004 року Законом України встановила почесним донорам надбавку до пенсії у розмірі 10 відсотків від затвердженого прожиткового мінімуму на одну особу з розрахунку на місяць. У Законі України «Про донорство крові та її компонентів» передбачено пільги донорам, котрі систематично здають кров, та мають право на отримання допомоги з тимчасової непрацездатності, у зв’язку з хворобою, у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати, незалежно від стажу роботи. Студенти мають право на отримання протягом 6 місяців матеріальної допомоги у розмірі 25 відсотків від стипендії. Протягом року донори мають право на першочергове санаторно-курортне лікування в державних медичних закладах. Для почесних донорів передбачені додаткові пільги і право на безкоштовне протезування зубів недорогоцінним металом, пільгове придбання ліків, безкоштовне забезпечення компонентами та препаратами крові, необхідними для особистого лікування.
А тим, хто ще не став донором і хоче ним стати, звичайно, якщо здоровий, — не зволікайте. Донорство дає відчуття гордості і радості за врятовані життя. Даруйте людям здоров’я та самі будьте здорові!
Розмовляв Микола МАРУСЯК
Коментарі відсутні