«ЛЕСИНИМ ДЖЕРЕЛАМ» ВИПОВНЮЄТЬСЯ ЧВЕРТЬ ВІКУ!

У далекому 1987 році у нашому місті був відкритий унікальний пам’ятник видатній землячці Лесі Українці. До цієї справді визначної події було приурочене фольклорне свято «Росте і квітне Лесин край». Вже наступного року з легкої руки житомирського письменника Олексія Опанасюка воно було перейменоване у «Лесині джерела». Під цією назвою ось уже чверть століття свято відоме у нашій державі і далеко за її межами. За традицією, організатори свята провели прес-конференцію, під час якої поділилися своїм баченням головної події у місті Новограді-Волинському. На запитання журналістів відповідали: головний режисер свята Микола Іванович МАРТИНЮК, голова організаційного комітету Валентин Андрійович КОСТЮК і начальник відділу культури Людмила Петрівна ГАММА.
— Миколо Івановичу, розкажіть, які особливості цьогорічного свята, чим воно буде цікаве для жителів нашого міста і гостей?
— Кожен рік хтось хоче почути, що свято матиме якісь нові особливості. Свято має свою драматургію, витриману вже 25-річним терміном режисури, і майже нічого в цьому плані не змінюється. У п’ятницю відбувається вечір вшанування нашої славетної землячки, проходять заходи в музеї меморіальному, в Музеї-садибі родини Косачів, до нас приїздять багато колективів і професійних митців, відбудуться концерти. Так вдалося колись організаторам свята придумати таку драматургію, яка повторюється з року в рік. Якщо ми ставимо п’єсу, яка написана п’ятдесят років тому, то ніхто ж не ламає драматургію. Привносяться якісь елементи режисури. Що буде в цьому році? Майже все те саме, що було кожен рік. Нові виконавці, нові колективи, можливо, на великий концерт приїде більше, ніж завжди професійних артистів. Принаймні нам так обіцяє Володимир Михайлович Литвин. Бо ні у Міністерства культури, ні у міської влади коштів немає. Раніше, в радянські часи, такі фестивалі було проводити легше — буяла художня самодіяльність, було коштів багато. Сьогодні дуже тяжко, погодьтеся, бо все впирається в кошти, а точніше у їх нестачу. Тому я хочу від імені всіх, хто причетний до організації свята, подякувати всім, хто розуміє, хто підтримує, тим, хто керується таким висловом: ніхто тобі не зробить свята, якщо ти сам собі його не зробиш. І хотілося б, щоб усі інші, хто відмовляється, зрозуміли, що це свято проводиться для людей. Адже влада, організатори свята, роблять все, щоб «Лесині джерела» вдалися, щоб вони були цікавими і змістовними.
— Багатьох цікавить, яких артистів-зірок ми побачимо цього року?
— Таке питання мене в деякій мірі дратує — кажу відверто. Ми, насамперед, вшановуємо пам’ять Лесі Українки, ми не робимо шоу. Хто хоче шоу естрадних зірок, нехай шукає собі інше місце та інший час. Це свято присвячене нашій землячці Лесі Українці і сім’ї Косачів. Чому у нас набуло такої великої популярності Містечко майстрів? Чому заходи проходять там, де жила вісім років сім’я Косачів? Тому що мати Лесі Українки — Олена Пчілка — тут долучилася до вивчення етнографії, до збору вишиванок, запису приказок, прислів’їв і стала великим науковцем. Вона перша жінка в історії України, яка отримала звання члена-кореспонденції Академії Наук України як етнограф і фольклорист.
Безумовно, ми запрошуємо артистів, бо свято має три розрізи: це офіційна частина, це масове народне гуляння і театралізація, або концертна частина. Ми хочемо, щоб концертна частина була цікавою, насиченою і запрошуємо артистів, але вони не повинні домінувати на святі. Сценарій так продуманий і організований, що кожен знайде для себе щось цікаве. У нас заплановано дуже багато заходів. Є люди, які цілий день перебувають у Містечку майстрів, хтось проводить час на фортеці, де відбуваються «Козацькі розваги». Так що якщо місцева влада захоче шокувати мешканців якоюсь естрадною зіркою, то, будь ласка, запросіть її на День Незалежності 24 серпня.
— Які нові фрагменти свята чекають нас у цьому році? Що таке народне театралізоване дійство «Деревлянська хата — дивами багата»?
— Цей фрагмент, який пройде на фортеці, підготовлений працівниками районного відділу культури. Вони дуже довго і серйозно готувалися, ще торік написали сценарій, автором якого є Ніна Петрук. Вони залучають всі свої колективи народної самодіяльності, я прочитав сценарій — він хороший, змістовний. Там буде дуже цікаво і послухати, і подивитися, відпочити і, навіть, розважитися.
— Валентине Андрійовичу, чи буде цього року знову заборонений продаж алкоголю?
— Харчування і продаж алкогольних напоїв проводитиметься відповідно до норм і правил, санстанція перевірятиме всі точки, які здійснюватимуть торгівлю. Алкоголь продається у всіх без винятку торговельних точках, які мають ліцензії і право продажу до 23 години. В закладах харчування — ресторанах, кафе — теж відповідно до їх режиму роботи. Пивом торгуватимуть весь час, а також — морозивом та хлібним квасом.
Хочу додати, що ми цього року очікуємо більше двох десятків аматорських колективів Житомирської області, а також колективів з Тернопільської області, Рівненської, Хмельницької, з міста Житомира. Чекаємо професійний колектив із Білорусі. Запланований приїзд відомої артистки з Москви Світлани Бочкової, учениці Людмили Зикіної, Заслуженого артиста України Коваленка, він сам учасник афганської війни, Ніни Матвієнко, Наталії Бучинської — на запрошення Володимира Михайловича Литвина, співака з Одеси Віталія Мальчука. Це артист, який із вдячністю заспівав новоград-волинським медикам з нагоди їх професійного свята. Адже наші лікарі рятували життя його батьків, які потрапили в автомобільну аварію. Він пообіцяв, що приїде на свято міста і виступить перед більшою аудиторією.
Л.П.Гамма:
— За ініціативи Благодійного фонду Володимира Литвина «Майбутнє Полісся» буде пектися рекордний коровай. Ця спільна акція Фонду та Новоград-Волинського хлібозаводу носить назву «Звягельський коровай — символ єднання рідного краю». Презентація короваю пройде біля арки перед входом у парк.
— Яка подальша творча доля авторів пам’ятника Лесі Українці — скульптора Обезюка та архітектора Босенка?
— З Босенком ми підтримуємо тісні зв’язки, тому що він частіше до нас приїжджає, хоча ми запрошуємо на кожне свято обох митців. Зі слів Миколи Наумовича Обезюка, це найкраща його робота за все творче життя і — найцікавіша. Вони обов’язково будуть на святі, їх запросили. Ми порадилися, у зв’язку з тим, що пам’ятнику виповнюється у цьому році 25 років, подали їх на обласну премію імені Лесі Українки. Оргкомітет вже засідав, всі одностайно підтримали нашу пропозицію і у п’ятницю, під час урочистостей, присвячених Лесі Українці, їм вручатимуть премію.
— Скажіть, будь ласка, який цьогоріч бюджет свята «Лесині джерела»?
В.А.Костюк:
— Звичайно, коштів завжди бракує. Щодо артистів-зірок, то вони дуже дорогі. За півгодинний виступ вони беруть три тисячі доларів. Тому з грішми сутужно. Цього року міським бюджетом передбачено 25 тисяч гривень, Міністерство культури виділяє 30 тисяч гривень, і ми надіємося, що десь тисяч 80 — за рахунок спонсорської допомоги. Частина підприємців надаватиме допомогу у вигляді проведення певних робіт, надання послуг. Зокрема забезпечення феєрверком взяло на себе підприємство «Техна». Загальний бюджет свята передбачаємо сягне тисяч 140-150. Крім того, проводиться реконструкція об’єктів, які задіяні під час свята, зокрема, на Палац культури виділено мільйон гривень, проводиться капітальний ремонт стадіону «Авангард» — майже мільйон гривень, Молодіжний центр — також мільйон. Проводиться реконструкція тротуару біля Молодіжного центру, встановлення турнікетів — все це робиться на кошти з бюджету розвитку, загалом — майже двадцять мільйонів гривень.
— У Західній Європі в багатьох містах проводяться фольклорні свята. Часто бюджет такого свята сягає мільйона євро, при тому, що населення містечка тотожне Новограду-Волинському. Звісно, такі свята широко рекламуються протягом року і дозволяють організаторам заробляти чималі кошти. Чи не вважаєте ви, що свято «Лесині джерела» могло б також стати своєрідним брендом міста і приносити прибуток?
М.І.Мартинюк:
— Я слідкую за тим, що відбувається в нашій державі та й у Європі. По-перше, Україна і суспільство до такого виду бізнесової діяльності не готові, на цьому ще ніхто нічого не може заробити. Ось останній приклад — відшуміло Євро-2012, Україна вклала величезні кошти і майже нічого не заробила. Якщо взяти до прикладу наше свято, то ні міські органи влади, ні оргкомітет «Лесиних джерел» на цьому нічого не зароблять. Можливо, своєрідна і різноманітна сувенірна продукція могла би поповнювати фонд розвитку культури. Тоді можна було б виручити якісь певні кошти. Можуть заробити ті, і заробляють, хто надає певні послуги — готелі, транспорт, громадське харчування. А міський бюджет на цьому нічого не заробляє, бо суб’єкти підприємницької діяльності працюють на спрощеній системі. Тому, як на мене, у нас ще немає такої людини, яка б могла щось запропонувати, як саме заробити на святі.
Л.П.Гамма:
— Я хотіла б додати, що готуючи свято, ми обговорюємо це питання. 26-ті поспіль «Лесині джерела», і щорічно ми віддаємо багато сил організації, хотілося б, щоб була якась віддача. Стосовно рекламування свята, ми його пропагуємо, масштабів, звісно, бракує. У нас ще немає такого досвіду. Але дуже багато буклетів, іншої друкованої продукції, які ми намагаємося щороку до свята видавати, зустрічаються у багатьох регіонах країни і за кордоном. Саме завдяки святу «Лесині джерела» наше місто знають і щороку приїжджають до нас тисячі гостей. Нам дійсно треба вчитися робити все по-іншому, в ногу з часом. Якби у нас була можливість створити дирекцію свята, яка б займалася лише святом цілий рік, можливо, б тоді і можна було б говорити про якусь окупність. А так наші спеціалісти протягом року беруть участь у великій кількості свят як у місті, так і в області. І тільки на початку квітня починаємо активно працювати над святом. Звичайно, цього недостатньо.
М.І.Мартинюк:
— А з другого боку, створивши дирекцію і порахувавши витратну частину, пересвідчимося, що вона буде дуже велика. Вона повинна працювати цілий рік, заробляючи кошти. В нинішніх умовах це майже неможливо. Адже ми вважаємося працівниками культури і хочемо творити і працювати саме в культурі. Ми не вважаємо себе працівниками шоу-бізнесу, а великі кошти заробляються не у культурі. Не заробиш грошей на дитячому хореографічному колективі, аматорському театрі, ансамблі пісні і танцю. Культуру повинна утримувати і фінансувати держава, якщо вона думає про свій народ, свою націю. Якщо хтось перейде у категорію шоу-бізнесу, то він віддалиться від «Лесиних джерел», і тоді вони стануть вже не цікавими.
В.А.Костюк:
— Я хочу додати стосовно реклами свята. Цього року до нас мають приїхати гості з Грузії, Польщі, Німеччини, Росії, Хорватії, посадові особи, артисти, науковці з Києва, Житомира, з Колодяжного Волинської області, письменники. Очікуємо усіх разом з аматорськими колективами приблизно 800 осіб. І у зв’язку з «Лесиними джерелами» у жителів міста виникла традиція запрошувати родичів, близьких, знайомих на свято. Приїжджають вихідці з Новограда-Волинського, які живуть у далекому зарубіжжі — США, Ізраїлі, Німеччині. З урахуванням усіх гостей ми плануємо, що увечері на концерті будуть присутніми більше 10-12 тисяч людей.
Л.П.Гамма:
— Від імені всіх, хто працює над святом, я хочу ще раз наголосити: ми не маємо права плутати Міжнародне свято літератури і мистецтв «Лесині джерела» з Днем міста. Ми всі повинні пам’ятати, що — це наше свято, воно специфічне і такого більше ні в кого немає!