ПОМИНАННЯ 30/2012

26 июля — 40 дней, как внезапно остановилось сердце и навсегда ушел из жизни Николай Демьянович БАБИЙ

На жизненном пути ты сделал много добрых дел. И невыносимо больно осознавать, что тебя нет рядом, нет среди живых. Ты человек необычайно порядочен, во всех отношениях этого слова, который умел горячё любить и был любимым. Щедрость твоей души, сердечной доброты и мудрости не знают границ.

Дни пролетают, но боль и печаль не исчезают. Боль и печаль! Это на долгие-долгие годы. В моем сердце и памяти, а так же в сердцах тех, кто тебя искренно любил и уважал, — ты навсегда будешь вечно молодым и озорным, с доброй и милой улыбкой на лице, который не предаст и не обманет. Так почему же твое сердечко остановилось, почему оно не стучит рядом с моим?! Ты даже не представляешь, как невыносимо больно и тяжело жить без тебя, без твоего внимания и заботы. Ты же самый лучший, самый добрый человек на земле. Вечно буду помнить, любить и скорбить. Спасибо, что все эти годы был рядом. Спасибо, что любил и делил со мной и горе, и радость, и беду. Остается одно — молиться за тебя и просить у Господа Бога, чтобы Он открыл перед тобой Врата в Царствие Небесное. Вечный покой твоей душе. И пусть святая земля оберегает твой вечный сон.

Твоя Олечка

26 липня минуло 40 днів, як пішов у вічність наш дорогий Микола Дем’янович БАБІЙ

Не можна висловити словами той біль, що залишився в наших серцях назавжди. Нам так не вистачає Вас, Ваших мудрих слів, щедрої турботи, доброї поради. Низько схиляємо голови перед світлою пам’яттю Вашою. Нехай свята земля збереже Ваш вічний спокій, а Господь дарує Вам Царство Небесне і вічну пам’ять.

Вічно сумуючі сім’я Карпельових, а також наші друзі та знайомі

29 июля — 20 лет, как нет с нами Галины Антоновны МИХАЛЬЧУК

Все, кто помнит, — помяните,

Низко головы склоните.

Только слез, лишь слез не надо,

Память — лучшая награда.

Царства тебе Небесного, родная.

Дочь, внуки

29 июля — 15 лет, как нет с нами Александра Николаевича ОЧЕРЕДЬКА

Ты там, где кончается небо,

Где солнце берет свой исток.

Ты там, где никто раньше не был,

Ты там, где живет только Бог.

Помним...

Мама, жена, сыновья, сестра, брат

27 липня — 13 років, як пішов з життя Федір Миколайович ПОЛІЩУК

Вже минуло багато часу, але пам’ять про тебе ніколи не згасне в моєму серці. Так не вистачає твоєї турботи, доброго і щирого серця. Нехай Господь дарує Царство Небесне і вічний спокій твоїй душі.

З глибокою скорботою дружина

24 июля — 7 лет светлой памяти Василию Васильевичу ДОВГАНЮКУ

За что тебе судьба такая

Уйти из жизни молодым,

Ведь счастье только начиналось,

Но вмиг развеялось, как дым.

Отец, брат, невестка, племянник, родные

30 июля — 40 дней, как ушла из жизни Надежда Артемовна ЛОГИНОВА

Земная жизнь — сложна и быстротечна.

Тебя нам потерять безумно жаль.

Хранить твой образ в сердце будем вечно

И память светлую, и вечную печаль.

Скорбящие сестры, племянники, родные, друзья

31 июля — 2 года со дня смерти дорогого нашего сына, брата, дяди Сергея Владимировича ЖЕРНОВА

Говорят, что время лечит, Но увы — это не так.

С каждым годом становится больнее,

Что так рано ты ушел от нас.

Тебя уж нет, а мы не верим,

В душе у нас ты навсегда,

И боль свою от той потери

Незалечить нам никогда.

Вечно скорбящие мама, сестры, племянники, свояки

27 липня — рік, як перестало битися серце найдорожчої для нас людини Петра Олексійовича СЕМЕНЦЯ

Світла пам’ять про тебе — завжди в наших серцях. Нехай свята земля береже твій вічний спокій, а Господь дарує Царство Небесне і вічну пам’ять. Хто пам’ятає, — пом’яніть добрим словом і святою молитвою. Хто забув, — згадайте.

Вічно сумуючі дружина, діти, онуки

1 августа — 3 года, как ушел из жизни дорогой нам человек Николай Николаевич КОВАЛЬ

Тот день, когда свет твоих глаз угас

И сердце перестало биться,

Стал самым страшным днем для нас,

И мы не можем с этим смириться.

Из сердца капает слеза,

Сжигает боль, кричит душа.

Мы так хотим вернуть тебя,

Но сделать этого нельзя.

Ушел от нас ты очень рано,

Мы не смогли тебя спасти.

Глубокая осталась в сердце рана.

Вечный покой твоей душе. Царство Небесное, пухом тебе земля.

Скорбящие родители, жена, дети, родные

31 липня — 40 днів, як пішла з життя дорога і рідна нам людина Ніна Василівна СЕМЕНИШИНА

Якби могла ти довше жити,

Були б щасливі внуки й діти.

Але не в силах ми змінити

Господню волю у житті.

Тебе ми будем пам’ятати,

Була найкраща в світі мати,

Таких як ти не забувають,

Таких лиш вічно пам’ятають.

Царство тобі Небесне, рідненька.

Вічно сумуючі чоловік, діти, онуки, рідні

29 липня минає рік, як пішла у вічність наша найдорожча мама, бабуся, прабабуся Людмила Миколаївна МАЛІК з с.Нова Романівка

Здається нам, що ти в дорозі,

Що скоро станеш на порозі,

Не хоче серце з цим змиритись,

Що в очі вже не подивитись.

Молитва хай дійде до тебе,

Щоб Рай був там тобі на небі.

Царство Небесне, вічний спокій душі твоїй. Хто пам’ятає, — пом’яніть. Хто забув, — згадайте.

Вічно сумуючі діти, онуки, правнуки, всі рідні

31 липня минає 2 роки, як пішла з життя рідна, дорога нам Людмила Мартинівна ЛЯСОЦЬКА

Перестало битися твоє добре, турботливе серце, у котрому вистачало тепла для всіх. Ти пішла, залишивши нас у розпачі, і вже ніколи не повернешся до рідної домівки, не зустрінеш нас усмішкою чи порадою. Немає таких слів, щоб висловити нашу печаль. Зі сльозами на очах низько схиляємо голови над твоєю могилою. Спи спокійно. Пам’ять про тебе навіки залишиться в наших серцях. Нехай земля буде тобі лебединим пухом, а душі — вічний спокій і Царство Небесне.

Вічно сумуючі дочка, брат, сестра, онуки, зять

Олександр Васильович ГАСКЕВИЧ

25.05.1979-25.07.2004 рр.

Достигла червона калина,

Комусь рік новий дарує життя,

А ми все виглядаємо сина,

Ніби вернеться з небуття…

Немає горя більшого на світі,

Коли від нас навік відходять діти.

Вічно сумуючі рідні

13 квітня 2011 року пішов з життя дорогий син, батько Ярослав Богданович ДМИТРІВ, а 24 липня йому виповнилося б 54 роки.

Пам’ять про тебе — завжди в наших серцях.

Батько, мати, синочок