ВОЛОДИМИР ЛИТВИН: «У РОЗСВАРЕНОМУ СУСПІЛЬСТВІ НОРМАЛЬНОГО ЖИТТЯ НЕ БУДЕ»

31 липня в Києві, в Українському Домі відбувся 12-ий з’їзд Народної Партії, на якому були висунуті кандидати на вибори до Верховної Ради України, що відбудуться 28 жовтня. Відкрив зібрання керівник Народної Партії, Голова Верховної Ради України Володимир ЛИТВИН — він поділився з однопартійцями своїми міркуваннями про те, якими будуть ці вибори. Зокрема, Володимир Михайлович зазначив:
— Нинішня виборна кампанія матиме особливу гостроту і жорсткість, і ми з вами це відчуваємо, адже все кинуто на те, щоб з одного боку владній команді закріпитися у владі, з другого — не втратити тим, хто позиціонує себе з опозицією, плацдарму у ВРУ. Як основу для власного самозбереження, і як основу наступу на владу.
На мою думку, загалом результати виборів визначатимуть, насамперед, хід і спрямованість подій у 2015 році. За великим рахунком, всі зусилля, які докладаються, — це примірка до наступних президентських виборів. І саме цим будуть визначатися жорсткість і жорстокість виборчої кампанії в Україні.
По-друге, ці вибори повинні дати відповідь на питання — якою остаточно буде сформована і закріплена політична система України? І, відповідно, відведена під це конституційна основа.
Третє — вибори повинні дати відповідь на сутність та зміст політичної системи України. Чи перейде Україна від етапу нагромадження капіталу до цивілізованих форм економічної роботи? І ще один важливий момент — яким буде місце України у світі? Сувора правда: репутація України в міжнародному співтоваристві зіпсована серйозно. Позитивних емоцій щодо нас не так уже й багато. Якщо говорити про позитив, то це Євро-2012, яке показало, що Україна набагато краща, ніж імідж, що сформований навколо неї.
Усі — за чесні вибори, але чим більше слів, тим більше сумнівів щодо чесності практичних дій. Муки державного сумління накриваються рядном власних інтересів, які позначаються як інтереси країни.
Яку ж ми маємо сьогодні картину дня? Тотальні взаємні звинувачення і демонстративні опозиційність та правдоборство при дивовижній відстороненості від державних справ.
У нас існує небезпека перетворення України на територію ненависті і рукотворного влаштування холодної громадянської війни. Такі оцінки не слід розглядати як намагання нагнітати пристрасті, бо ми реалісти і повинні говорити про реальні речі. Ці реалії дадуть про себе знати у вересні-жовтні, коли ми будемо переживати пік політичного протиборства.
Щодо дій партії у цей період: ми — партія діалогу, і нам важливо і надалі продовжувати лінію, яка базується на тому, що у розсвареному суспільстві щастя не збудуєш і нормального життя не буде. Я розумію, що така позиція є непопулярною, особливо — під час виборної кампанії. Але хтось про це повинен говорити, щоб основа для такого діалогу була закладена. Ми повинні декларувати і демонструвати роботу і заклики до роботи на основі поєднання зусиль, апелювати до тих, хто думає і відповідально діє, хто реально працює. Я розумію складність такої постановки завдань, але у нас іншого шляху немає. І це єдина правильна лінія, яка буде запитана завтра і на перспективу. Ми повинні застерегти себе від спокуси стати на одну зі сторін. Можливо, так комфортніше, але особистий комфорт і питання совісті — це питання далеко не тотожні.
Займаючи позицію «працювати на країну за будь-яких обставин», партія значною мірою втратила — і це наші реалії. Парадокс, але це так: гучний крик — це значна доля політичного успіху. Складна, невдячна рутинна робота може бути оцінена тільки через значний час. Бо виграшніше виглядають ті, хто таврує, закликає, демонструє словесний героїзм і непоступливість. Але головне полягає в тому, що партія і її представники в органах місцевого самоврядування (нагадаю, що у нас депутатський корпус на місцях третій за чисельністю після ПР та БЮТ), фракція у ВРУ, наші однопартійці і прихильники на робочих місцях значною мірою утримали країну у функціональному стані. За великим рахунком 20 людей нашої фракції у Верховній Раді утримували рівновагу у країні, забезпечували прийняття більшості необхідних рішень. Саме Народна Партія своїми діями підсилила позитивний імпульс у державі і доклала чималих, нерідко вирішальних зусиль для приглушення негативу.
Недостатня кількість мислячих людей призводить до того, що часто нас розглядають як донорів — і новоутворені партії, і опозиційні. Запит на наших людей є — це позитивний факт. Декільком нашим народним депутатам запропонували місця в своїх списках інші партії. Я ставлюся до цього, як до реалій і як до свідчення того, що серйозні працюючі люди — запитані. Якщо людина не змінює своїх поглядів і буде якісніше реалізовувати свій потенціал, — нехай працює.
Чи були у нас зриви, політично невдалі кроки? Були. Найбільш показова у цьому плані ситуація з мовним законом. Проблема не в тому, прийняти чи не прийняти рішення. Проблема в тому, як прийняти рішення і якого змісту прийняти рішення. Я шукаю можливості, як ввести цю ситуацію у законне річище і як мінімізувати можливі негативні наслідки. Було цілком очевидно, що внесення проектів постанов про скасування даного рішення фактично обернеться легалізацією цього рішення. І, бачачи це, я запропонував під приводом статті 131 Регламенту ВРУ внесення змін і уточнень для усунення явних неузгоджень. Якби ці пропозиції прочитали і зліва, і справа, і в центрі і їх підтримали, ми б зняли абсолютно цю проблему.
Не прочитали і не підтримали, бо тоді б процесу не було, що ви прекрасно розумієте. Я надіслав відповідне звернення до Президента України, в якому виклав своє занепокоєння, свою позицію з цього приводу і можливі наслідки, особливо, з врахуванням політичної кампанії. Знаючи налаштованість, яку я відчув під час зустрічі з Президентом, на розумне врегулювання цієї ситуації я запропонував розглянути ці застереження, а також — дати доручення Кабміну невідкладно розробити і внести до ВРУ проект загальнодержавної програми розвитку української мови як державної з насиченим бюджетним фінансуванням і розробити цілісний проект закону щодо розвитку та порядку застосування мов в Україні. Я відповідний законопроект 30 липня вніс, і в разі позитивного ставлення до нього ми взяли б багато і в політичній, і в практичній площині. Якби протягом серпня такі пропозиції були опрацьовані, і ВРУ на першому пленарному засіданні на наступній сесії їх розглянула, то це дозволило б нейтралізувати використання мовної тематики у внутрішньополітичній боротьбі, яка є неминучою під час виборних кампаній.
Ми не можемо ставати на шлях критики, взаємних звинувачень і голих обіцянок. Обіцяти можна все, а потім Україна опиниться на узбіччі розвитку. Тож ми повинні зробити все для того, щоб наша країна мала перспективу.
Після очільника Народної Партії на сцену підіймалися представники областей, які висловлювали власне бачення щодо початку виборної кампанії та політичної ситуації, яка на даний момент склалася в країні. Вони підтримали Володимира Литвина у його міркуваннях з цього приводу та розповіли про всі ті моменти та особливості старту виборної кампанії, які на даний час відбуваються в різних регіонах України.
На з’їзді було висунуто 69 кандидатів у депутати до Верховної Ради України по мажоритарних округах, а по закінченню зібрання Володимир Литвин зустрівся з журналістами та відповів на їх запитання.