Поминання 39/2012

26 сентября — 5-я годовщина светлой памяти нашей доченьки, сестрички, внученьки Елены Васильевны ВАХТИНОЙ

О, как безжалостно, как беспредельно глупо приходит смерть в рассвете сил и лет. Какой становится невыносимой мукой та жизнь, в которой дочки больше нет. Как дальше продолжать существовать? Чем заглушить отчаянье и муку? О, если б можно было всё отдать, чтоб хоть на миг вернуть дыханье дочки.

Вечно скорбящие мама, папа, братик Саша, прабабушка

2 жовтня минає 15 років, як трагічно загинув люблячий, дорогий наш чоловік і батько Віктор Максимович СКИДАН

Одна мить — і перестало битися серце. Жорстока смерть забрала тебе від нас. Плаче серце і болить душа. Як ти усім нам потрібен. Хай твій спокій оберігають ­краплини роси, то наші сльози. Спи спокійно, любий, ріднесенький наш. Ти заслужив Божого тепла і Царства Небесного.

Сумуючі дружина, син і дочка

28 сентября — 40 дней, как ушел в вечность дорогой наш светлый человек — Владимир Дмитриевич ИСАК

Тебя уж нет, а мы не верим, в душе у нас ты навсегда. И боль свою от той потери не залечить нам никогда. Ты жизнь свою прожил достойно, оставив память нам навек. В безмолвном мире спи спокойно, любимый нами человек. Вечная память тебе.

Скорбящие жена, дети, внуки

24 вересня — 9 днів, як не стало дорогої нам матусі, тещі, свахи, бабусі Людмили Костянтинівни АНТИПЧУК

Так швидко і неочікувано пішла з життя рідна моя матуся. Смутку, печалю і болю не висловити ніякими словами. Але скільки б не минуло часу — ми завжди будемо пам’ятати тебе. Ти жива для нас, допоки живуть спогади про тебе. Царство Небесне, вічний спокій, ріднесенька наша матуся, теща, сваха та бабуся.

Зять, дочка, свати, онуки, чоловік, куми

29 сентября — 9 дней, как ушла в вечность дорогая нам жена, мама, невестка Валентина Николаевна ЛУЦЕВИЧ

Ты нас покинула, родная, настал разлуки скорбный час. Но всё по-прежнему живая ты в нашем сердце, среди нас.

Скорбящие муж, дети, родители и все родные

Колектив ДНЗ №6 глибоко сумує у зв’язку з передчасною смертю вихователя Валентини Миколаївни ЛУЦЕВИЧ і висловлює співчуття рідним та близьким покійної.

29 вересня минає 2 роки, як перестало битися серце дорогої дружини, матусі, невістки Ірини Сергіївни БОЙКО

Пішла від нас ти дуже рано, ніхто не зміг тебе спасти, залишились на серці тільки рани та біль. Спи спокійно, наша дорогенька.

Чоловік, діти, свекруха

28 вересня — 40 днів, як пішов з життя Анатолій Павлович ДАНИЛЬЧУК

Пройшло вже 40 днів, як ти пішов від нас, а ми ніяк не можемо з цим змиритися. Земля тобі хай буде пухом, і вічне Царство в Небесах. Тебе ніколи не забудемо, назавжди ти в наших серцях.

Сумуючі діти, онуки і всі рідні

29 вересня минає рік, як пішов у вічність Анатолій Іванович СИРОТЮК

Хто пам’ятає — пом’яніть добрим словом і світлою молитвою, а хто забув, — згадайте! Пухом тобі земля, Душі — вічний спокій і Царство Небесне.

Вічно сумуючі сестри і брати з сім’ями

27 вересня — 2 роки, як немає з нами ­ люблячого чоловіка, татуся, дідуся Василя Васильовича КОЖЕМЯКИ

Плаче серце, біль не передати. Здається нам, що десь в дорозі, що скоро станеш на порозі. Не хоче серце з цим змиритись, що в очі вже не подивитись. Молитва хай дійде до Бога, щоб рай був там тобі на небі, любов щоб наша тебе гріла, щоб пам’ять на землі зоріла. Царство Небесне і вічний спокій твоїй душі. Хто пам’ятає, — пом’яніть, хто забув, — згадайте.

Вічно сумуючі дружина, діти, онук, онучка, рідні

30 вересня 2007 року раптово перестало битися щире та любляче серце дорогого нам чоловіка, батька, дідуся Олександра Аркадійовича ШУЛЯКІВСЬКОГО

А вже 30 вересня минає 5 років, як не стало в хаті господаря. Тобі б ще жити та жити, радіти дітям та онукам. Але воля Господня склалася інакше. Прости нас, наш дорогенький, що ми не в силах були тебе врятувати. Ти в нашій пам’яті завжди живий. Вічний спокій твоїй душі і Царство Небесне.

Сумуючі дружина, діти, онуки, рідні

29 сентября — 2 года, как с нами нет Валерия Леонидовича УШАКОВА

Светлая память о тебе останется в наших сердцах. Пусть помянут тебя все, кто знал. Царство Небесное твоей душе и вечный покой.

Скорбящие мать, сестра, жена, дети и внучка

26 вересня минуло 5 років, як немає з нами чудової людини, найкращої подруги Олени ВАХТІНОЇ

Ніхто не зміг тебе врятувати, пішла з життя дуже рано. Але світлий образ твій, рідна, я завжди буду пам’ятати. Світла пам’ять про тебе назавжди залишиться в моєму серці.

Подруга Маша, сім’я Щеглових