«Вiруюча людина захищена Богом навiть тодi, коли їй хтось бажає зла»

— Доброго дня! Звертаюся до вас із проханням пояснити у вашій рубриці «Запитання до священика» таку ситуацію. Нещодавно померла моя мама, і я власноруч виконала традиційні обряди, що передують похованню — омила тіло тощо. Дещо згодом я почала відчувати погіршення самопочуття, і деякі люди стверджують, що це — покарання, бо самому омивати тіло близької людини є гріхом…
Відповідає намісник Свято-Троїцького кафедрального собору протоієрей Валентин:
— Слава Богу! З Вашого питання одразу стає зрозумілим, що Ви, швидше за все, нечасто відвідуєте храм, оскільки задаєте своє запитання не священику, а редакції газети. Саме з цієї причини у Вас виникають страхи та занепокоєння. Звісно, кожен звик вирішувати проблеми по-своєму: хтось довіряє різного роду бабцям, знахаркам, цілителькам, а хтось прислухається до матері-Церкви.
Отже, для християнина такий добрий намір, як приготування рідної людини до погребіння, не може спричинити страждання чи шкоду. Адже віруюча людина захищена Богом навіть тоді, коли їй хтось бажає зла. Як казав апостол Павло: «Якщо Бог за нас, то хто проти нас?» (Рим.8:31).