Нічний візит Антона...

Антон частенько заходив у гості до Марії Іванівни. Незважаючи на різницю в тридцять років, їм було про що поговорити. Хлопець розповідав жінці про свої проблеми, про те, що його хвилює, чи просто приходив поговорити. Одне слово, від нього ніхто чогось поганого не очікував, бо за свої двадцять років він ще не встиг чогось натворити.
Батько неодноразово повторював слідчому:
— Я за ним нічого такого поганого не помічав. Та він і не пив так, щоб дуже. Ні агресії, ніяких відхилень у поведінці не було.
Хлопець отримав середню спеціальну освіту, працював у лісництві, і, начебто, в його житті все було й непогано. До тієї жахливої ночі.

Одного холодного вечора Антон після роботи забіг до своїх друзів. Хлопці, як заведено в таких випадках, вирішили відзначити зустріч.
— Ну, як у тебе справи? — поцікавився Сергій у друга після першої випитої чарки.
— Ніби нічого, — відказав Антон і, подумавши, додав. — Мені б зараз дівчину гарну!
Підігрітий алкоголем, Антон обійняв сестру Сергія, але дівчина прибрала його руку.
— Ну, як хочеш, — образився Антон.
Посидівши ще трохи, він покинув друзів близько півночі, однак спати йому ще не хотілося. Він пішов по селу у пошуках пригод.
Коли хлопець проходив повз двір Марії Іванівни, в його захмелілу голову несподівано прийшла світла думка: «Чому б і не посидіти кілька годин у старої знайомої? За цей час і протверезіти можна!»
Зрадівши своїй кмітливості, він постукав у вікно.
— О, Антон, це ти? А я вже спати зібралася. Ну, проходь, проходь, — зраділа його приходу господарка оселі.
— Можна я у вас трохи посиджу? — ледве проговорив гість і буквально гепнувся на диван.
Розмовляти явно він сьогодні вже не міг.
— Посидь, звичайно. Може, чаю хочеш?
Але хлопець їй уже не відповів.
Через години дві Марія Іванівна заторсала Антона.
— Я вже лягаю спати. Та й тобі, мабуть, час додому.
Він ствердно кивнув, повільно підвівся з дивана і пішов до дверей.
Провівши гостя, жінка якийсь час дивилася йому вслід, поки силует Антона не зник у темряві.

Що потім перемкнулося в голові молодого чоловіка, —ніхто не знає. Ні він сам, ні слідчий, ні психологи. Ніхто його проступку не міг дати зрозумілого пояснення. Медики зійшлися на думці, що в той момент хлопець був осудним і розумів, що чинить.
— Не міг так сильно затуманити його розум випитий того вечора алкоголь, — в один голос говорили вони.
Тим більше, трохи походивши селом, Антон підібрав надворі камінь і повернувся до будинку Марії Іванівни. Світло у вікнах уже не горіло.
Підійшовши впритул до дверей, він почав зі всієї сили грюкати в них кулаком.
— Відчиняй! Швидше! — кричав він.
Незабаром він почув кроки і голос господарки.
— Зараз, зараз! Кому там не йметься?
Прочинивши двері, вона злякано вдивлялась у ніч.
— Хто там? Що трапилося? Антон, це ти?
— Я! — відповів молодик і без зайвих церемоній штовхнув усередину Марію Іванівну.
Потім ввійшов сам, зачиняючи за собою двері.
— Що трапилося? Ти щось забув? — схвильовано спитала жінка, вкутуючись у халат.
— Забув! — процідив Антон крізь зуби і підняв догори руку.
У місячному сяйві Марія Іванівна встигла розрізнити обриси якогось чорного предмета, що її гість міцно стискав у кулаці. В ту ж мить усвідомивши, що зараз буде, вона прошепотіла:
— О, Боже!..
Антон зі всієї сили вдарив каменем її по голові, затим, замахнувшись ще раз, повторив удар.
Марія Іванівна закричала.
Молодик підхопив молоток, що стояв біля стінки, і почав орудувати ним. Він бив бідолашну по голові і руках, якими та намагалася захищатися, але жінка вдіяти нічого не могла.
У наступну мить недолюд схопив праску, яка кинулася в очі, і безжально вдарив нею жертву по голові. Жінка похитнулася і зробила крок назад. Силячись щось сказати чи щось зробити, вона подивилася в очі своєму вбивці, а потім впала на підлогу.
Антон прихопив праску, камінь і молоток та вибіг із хати. Камінь він заховав у водостічну трубу, а праску і молоток викинув у полі.
Однак ні ці заходи застороги, ні поїздка до сестри в місто не врятували його від правосуддя. Хлопця затримали. Суд визнав Антона винним у вбивстві з особливою жорстокістю. Хлопця засудили до п’ятнадцяти років позбавлення волі.