Благодійний фонд — для браконьєрів… або Случ знову почала «вмиватися кров’ю»

ТРИВОЖНІ ДЗВІНКИ
Дзвонити до редакції про «лубчивецьких» браконьєрів мешканці міста почали напередодні Нового року. Саме тоді й розпочалася інтенсивна заготовка риби на свята. Одне слово, всім відома купка браконьєрів-«драчистів» з «Лубчиці» знову взялася за старе, так званими драчами, завзялася з-під криги багрити сплячу рибу — сомів та коропів.
Другого січня дзвінки знову нагадали про себе. Телефонував місцевий рибалка (імена та прізвища людей, котрі дзвонять, у редакції є) і повідомив, що браконьєри серед білого дня, трохи вище дамби (біля Скали), зачепили драчем сома на кілограмів зо п’ять. Чоловік зробив зауваження «драчистам», але ті його застерегли, мовляв, мовчи, якщо не хочеш мати проблем, а то «ми тобі сдєлаєм!». Добре, хоч попередили, тепер у випадку чого буде відомо, кого притягати до кримінальної відповідальності. Так що «драчистам» тепер того чоловіка треба берегти, охороняти, щоб бува з ним нічого такого не трапилося.
Цей місцевий житель того дня також дзвонив до рибінспекції. Дотелефонувався. Рибінспектор йому повідомив, що першого січня був у даному районі і оштрафував котрогось із рибалок на 34 гривні за лов риби у забороненому місці, тобто, на зимувальних ямах. І все. 34 гривні — і браконьєри приходьте знову і тягайте сомів та коропів! Що таке 34 гривні, порівняно із вартістю 5-кілограмового сома?..
Перед Різдвом ми побували біля сумнозвісної Скали. Лунок біля неї було просвердлено стільки, що й ступити було ніде. Мали місце й продовгуваті отвори на кризі, а це — свідчення того, що саме з них витягали драчами рибу. Спостерігалися і плями крові на льоду.
СЛУЧ ЗНОВУ ПОЧАЛА «ВМИВАТИСЯ КРОВ’Ю»
При попередньому рибінспекторові В.Засусі такої вакханалії на річках не було. Це не лише мої спостереження, про це говорить багато рибалок. Коли працював В.Засуха, і справді настало затишшя. Варто було сукупно із працівниками міліції здійснити кілька рейдів у проблемні ра­йони, як «драчистів» наче вітром здувало. Пішов з посади В.Засуха — знову почалися проблеми. Купами стоять на зимувальних ямах, удень. Хіба це не викликає подив? Перестали боятися? Чому? Можна лише здогадуватися.
20 січня пройшовся берегами Случі. Неподалік Скали, біля берега, стояла відома зграя «драчистів». Їх легко розпізнати, переважно вони без рибальських стільчиків. Покурюючи, нечисті на руку рибалки щось жваво обговорювали. Як з’ясувалося (розповіли рибалки, котрі рибалили навпроти Скали, в затоні), перед цим навідувалася рибінспекція.
— Нагнали їх, — сказав знайомий чоловік.
— Щось не видно, щоб нагнали, — відказую.
— Ну… А рибінспекція пішла вище по Случі, до Баби Зоньки.
Стало зрозуміло: браконьєри-«драчисти» вичікують, поки повернеться рибінспекція, а відтак забереться зовсім, щоб потім продовжити свою чорну справу. Навіть не «чорну», а — криваву, оскільки внаслідок активності зловмисників знищується набагато більше риби, ніж це здається на перший погляд. Коли вони її багрять, то з 10-15 браконьєр-драчист витягає одну. Вся інша риба — порізана, після такого методу лову не виживає, а це означає, що лік на поранених і вбитих під кригою йде на сотні. До речі, за такі дії передбачається кримінальна відповідальність. Крім того, за статистичними даними, рибні запаси на наших водоймищах з кожним роком катастрофічно зменшуються…
…Отже, як у воду я дивився. Близько п’ятої години вечора цього дня мені повідомили, що браконьєри-«драчисти» знову стоять на кризі. Щоправда, вже не біля Скали, а трохи нижче — біля водозабору Водоканалу (в тому місці також зимувальна яма) і забагрили одного сома.
Отже, як бачимо, «лубчивецькі» ненаситні індивіди знову вийшли на полювання. До речі, їхні імена, прізвиська, прізвища багато кому відомі, в тому числі і рибінспекції. Тільки чомусь за декілька десятиліть їхньої «діяльності» ніхто не може дати їм ради.
До речі, порівняно з іншими ділянками Случі (в межах міста), ситуація куди краща. Навіть на відрізку водоймища від фортеці і до колишнього пивзаводу, де завжди було неспокійно. Але це, дякуючи В. Засусі і «Громаді рибалок», котрі там добряче попрацювали, «посадивши» на лаву підсудних кількох злісних браконьєрів.
ЩО ЗАВАЖАЄ НАВЕСТИ ПОРЯДОК?
Знаєте, цікавлячись проблемою браконьєрства в інших областях, з’ясував, що такої вакханалії, яку маємо у нас, ніде немає. Разом з тим, дивуюся полякам, котрі змогли навести порядок у себе щодо даного питання. Рибальство на річках у них платне, є охорона. Таке поняття як браконьєрство у них зовсім відсутнє. Значить, змогли якось навести порядок. Чого бракує нам? Чи що заважає? Байдужість? Я вже не кажу про «драчистів», їм і справді байдуже, що вони залишать своїм дітям та внукам після себе, бо, якби у їхніх головах було почуття відповідальності, співчуття, жалю, зрештою, любові до навколишнього світу, то навряд би чи так чинили. То чи не час до таких суб’єктів застосовувати жорсткіший підхід? Ось тільки як, коли прозоро видно неякісну роботу рибінспекції.
Не на повну потужність працює і Новоград-Волинська міськрайонна організація «Громада рибалок». Хоча вони і прагнуть захищати навколишнє середовище — збереження і поповнення рибних запасів у водоймищах, боротьба із тими, хто засмічує береги річок тощо. Навіть на цьому поприщі ентузіастам обіцяли допомогти міська і районна влади, надавши певну кількість пального. Щоправда, міська влада своїх обіцянок виконала хоч на відсотків 30-40, районна ж — узагалі відмовчується. А за свої кошти, купуючи бензин, «Громада рибалок» далеко не заїде. Разом з тим, незабаром весна, розпочнеться нерест. За таких обставин мешканцям водних стихій не позаздриш. Тим більше, як зауважують «громадівці», державна рибінспекція не дуже хоче з ними співпрацювати.
НЕГАРАЗДИ ДЕРЖРИБІНСПЕКЦІЇ…
Про неякісну роботу держрибінспекції вищезгадана спілка написала скаргу-листа до обласного державного агентства рибного господарства. Відповідь не забарилася. Вищезгадана служба повідомляла, що, мовляв, «у роботі районного державного рибінспектора рибохорони ­Безбородова Г.Ф. є недоліки, які мають як частково суб’єктивну, так і об’єктивну сторони. За ним закріплено чотири райони, і одному рибінспектору складно виявляти порушення правил рибальства...»
Хоча В.Засусі чомусь це вдавалося…
У відповіді-листі також ішлося й про таке: «… Значна частина транспортних засобів управління рибохорони має значний фізичний та моральний знос. Відсутні плавзасоби, недостатня кількість паливо-мастильних матеріалів…».
Проте, незважаючи на проблеми, обласна держрибінспекція все ж планує в цьому році ввести ще одну посаду рибінспектора на ці чотири райони, в які входить і Новоград-Волинський. Разом з тим і залучити до охорони водоймищ громадськість.
«Громада рибалок» скаржилася обласному управлінню рибохорони, що Г.Ф.Безбородов не завжди виїжджає на тривожні дзвінки. Управління ж ніби провело власне розслідування і, начебто, ті факти не підтвердилися. Навпаки, даний рибінспектор виїжджав на дзвінки, а коли прибував на місце, то браконьєрів не виявляв. Управління це розцінює як надання неправдивої інформації з боку «Громади рибалок» і вирішення ними «своїх особистих, неправомірних інтересів».
Водночас, обласна держрибінспекція закликає «громадівців» співпрацювати з ними і боротися з проявами браконьєрства.
А про виявлені порушення правил рибальства радять дзвонити за телефонами «гарячої лінії»: 098-311-69-17 (Г.Ф.Безбородов) та 0412-24-57-81 (Житомиррибохорона).
ДОПОМОЖЕМО БРАКОНЬЄРАМ…
Отже, підсумовуючи викладене вище, бачимо, що проблем вистачає. Державна служба рибохорони чомусь немає достатньої кількості пального, нормальної кількості рибінспекторів тощо. Разом з тим радять повідомляти про прояви браконьєрства. Дзвонять, пишуть, а браконьєри-«драчисти» й далі роздирають сплячу рибу. Наче з якого голодного краю приїхали.
А може, шановні новоград-волинці, поки там держриб­охорона владнає свої проблеми з охорони водоймищ, ми всі разом скинемося, хто скільки може, і створимо благодійний фонд з рятування голодних браконьєрів, купуватимемо їм на базарі карасиків та коропців і доставлятимемо їх нещасним додому? А ще допоможемо бідолашним із працевлаштуванням? Може, безталанні не знають, що за межами «Лубчиці» є інший світ?
Микола МАРУСЯК