
Жіночі війська — непереможні. У полон краси чоловіки здаються без бою
- Армія
- 253
- коментар(і)
- 08-03-2013 02:00

— Існує стереотип, що жінка — це лише матір, дружина, берегиня домашнього вогнища, тобто, винятково тендітне і чарівне створіння. Коли я обрала професію військового медика, то, перш за все, прагнула довести, що жінка не завжди є слабкою, що спроможна бути витривалою, виконувати свою роботу не гірше за чоловіків.
Рішення про підписання контракту з українським військом Ольга прийняла легко і не без авантюризму, стрімко і рішуче. Тож саме так і вчинила після закінчення медичного училища — люди у формі завжди викликали повагу і захоплення у її очах. Ну то й що, що довелося змінити білий халат на військовий камуфляж? Тим паче, що зупинятися на досягнутому Ольга не збирається — нині вона є студенткою 5-го курсу Національного університету біоресурсів і природокористування (НУБіП), де здобуває освіту соціального педагога і психолога. Сподівається, що комунікабельність і фахове розуміння людської психології не стануть зайвими для її кар’єрного росту.
— Так сталося, що медики лікують тіло, а я відчуваю у собі здібності ще й лікувати душі людей, — поділилася Ольга. — Часто приходять хлопці-строковики, яким не лише медична допомога потрібна, а й порада, розмова. І дуже важливо, коли у переважно чоловічому колективі це йтиме від жінки, бо часто вони потребують саме жіночого погляду на проблеми.
Армія — це не місце для сентиментів, втім військовим теж нерідко потрібне душевне спілкування. А ще тут цінуються речі, про які часто забувають у колективах на «гражданці»: взаємоповага, підтримка. Тому про згуртований колектив, у якому вже десять років працює Ольга, вона говорить лише приємні слова. І, що головне, уміє побачити це приємне, не зациклюючись на проблемах, які є скрізь:

Вони — справжні чоловіки, а поруч із ними справжні жінки — такі, як Ольга, навіть на полігоні, виконуючи рутинну службову роботу, помітять і красу полів, і різнобарв’я квітів, і неозорість блакитного неба. Мабуть, це можливо лише у одному випадку: коли кожен працює на своєму місці і не забуває, що чоловіки і жінки створені для того, аби доповнювати один одного і в сім’ї, і на роботі. Ольгу Дубенко зі святом привітають не лише колеги, а й найголовніші чоловіки у її житті — син Віталик і коханий чоловік Руслан.
P.S. 8 Березня в армії проходить по-особливому. Адже щодня жінки-військовослужбовці приходять на роботу в одязі, який не ідентифікує їх за статтю. Натомість у Свято Весни, коли разом із бруньками на деревах розквітають і чарівні створіння (все-таки від жінок цього не забереш), — військова форма цього дня залишається вдома, а з шаф дістаються святкові сукні і підбори. Тоді зачаровані чоловічі погляди завжди залишаються найкращим подарунком для кожної жінки.
Юлія КЛИМЧУК
Фото Володимира ПОТАЙЧУКА
Фото Володимира ПОТАЙЧУКА
Коментарі відсутні