«Масляна, Масляна, яка ти мала — якби ж тебе сім неділь, а посту одна»
- 72
- коментар(і)
- 15-03-2013 16:03
Так кажуть у народі, бо Масляна — це останній тиждень перед Великим постом, який у цьому році припадає на 11-17 березня. Це свято ще символізує проводи зими та зустріч із весною. За церковною традицією, тиждень називається сирним або м’ясопусним — через набір страв, які прийнято готувати.
Масляна поділяється на три частини: зустріч у понеділок, широкий четвер, прощальна неділя. У перший день Масляної традиційно готують холодець зі свинячих ніжок і святкують. Це, так звані, «ніжкові заговіни». Молодь після вечері збирає кістки й кидає їх у ворота. За народним повір’ям, якщо людина не докине до воріт кісткою, то не доживе до Великодня.
У понеділок, під час Масляної, жінки відвідують оселі, у яких є дорослі неодружені парубки й незаміжні дівчата на порі, та прив’язують до материних ніг колодку. Це, начебто, жартівлива кара за те, що діти досі неодружені. Дівчата на порі оздоблюють колодки стрічками та квітками й прив’язують їх до лівої руки парубкам. У свою чергу, парубки мають обдаровувати дівчат грішми та прикрасами.
За народними уявленнями, господині повинні зустрітися в четвер і добре випити й погуляти. Вважається, що від цього худоба буде здоровішою. А от прясти на цьому тижні категорично забороняється, бо вважається, що в цьому разі масло буде гірке.
Головні страви на Масляну — млинці зі сметаною, вареники із сиром, гречані млинці на смальці та інша обрядова їжа. Млинці на Масляну можуть бути різні: і прісні, і солодкі, і з начинкою, і дріжджові. Борошно для таких млинців дозволяється вибирати найрізноманітніше: гречане, вівсяне, просяне, ячмінне, пшеничне, горохове тощо.
Надзвичайно таємничим за старих часів був власне обряд приготування млинців. Готувати опару для тіста господині намагалися так, щоб ніхто з членів родини цього не бачив. Щоб ніхто точно не підгледів, господиня навіть йшла вночі до водойми, іноді готувала опару зі снігу.
Хто ретельно дотримується звичаїв, то протягом усього тижня, кожного дня, варять вареники. Ясна річ, не кожна господиня в змозі дотримуватися такої традиції, оскільки приготування вареників — досить копітка справа.
Останній день Масляної — Прощена неділя. Це суто християнський обряд, за яким не можна постувати з гріхами на душі. Першими просять одне в одного пробачення священик і парафіяни одразу після вечірньої служби. Літні люди в цей час відвідують усіх рідних, друзів і просто знайомих, щоб пробачити одне одному заподіяні кривди. Дехто традиційно відвідує померлих родичів на кладовищі, прохаючи про прощення всіх завданих образ.
Після останньої скоромної вечері кожен член родини бере зварене натвердо яйце, об лоба розбиває його. Розбивши таким чином яйце, треба дуже швидко переступити через поріг і вже за порогом з’їсти яйце. А робиться це для того, щоб суворий піст так само швидко минув, як людина через поріг переступила.
Масляна поділяється на три частини: зустріч у понеділок, широкий четвер, прощальна неділя. У перший день Масляної традиційно готують холодець зі свинячих ніжок і святкують. Це, так звані, «ніжкові заговіни». Молодь після вечері збирає кістки й кидає їх у ворота. За народним повір’ям, якщо людина не докине до воріт кісткою, то не доживе до Великодня.
У понеділок, під час Масляної, жінки відвідують оселі, у яких є дорослі неодружені парубки й незаміжні дівчата на порі, та прив’язують до материних ніг колодку. Це, начебто, жартівлива кара за те, що діти досі неодружені. Дівчата на порі оздоблюють колодки стрічками та квітками й прив’язують їх до лівої руки парубкам. У свою чергу, парубки мають обдаровувати дівчат грішми та прикрасами.
За народними уявленнями, господині повинні зустрітися в четвер і добре випити й погуляти. Вважається, що від цього худоба буде здоровішою. А от прясти на цьому тижні категорично забороняється, бо вважається, що в цьому разі масло буде гірке.
Головні страви на Масляну — млинці зі сметаною, вареники із сиром, гречані млинці на смальці та інша обрядова їжа. Млинці на Масляну можуть бути різні: і прісні, і солодкі, і з начинкою, і дріжджові. Борошно для таких млинців дозволяється вибирати найрізноманітніше: гречане, вівсяне, просяне, ячмінне, пшеничне, горохове тощо.
Надзвичайно таємничим за старих часів був власне обряд приготування млинців. Готувати опару для тіста господині намагалися так, щоб ніхто з членів родини цього не бачив. Щоб ніхто точно не підгледів, господиня навіть йшла вночі до водойми, іноді готувала опару зі снігу.
Хто ретельно дотримується звичаїв, то протягом усього тижня, кожного дня, варять вареники. Ясна річ, не кожна господиня в змозі дотримуватися такої традиції, оскільки приготування вареників — досить копітка справа.
Останній день Масляної — Прощена неділя. Це суто християнський обряд, за яким не можна постувати з гріхами на душі. Першими просять одне в одного пробачення священик і парафіяни одразу після вечірньої служби. Літні люди в цей час відвідують усіх рідних, друзів і просто знайомих, щоб пробачити одне одному заподіяні кривди. Дехто традиційно відвідує померлих родичів на кладовищі, прохаючи про прощення всіх завданих образ.
Після останньої скоромної вечері кожен член родини бере зварене натвердо яйце, об лоба розбиває його. Розбивши таким чином яйце, треба дуже швидко переступити через поріг і вже за порогом з’їсти яйце. А робиться це для того, щоб суворий піст так само швидко минув, як людина через поріг переступила.
Коментарі відсутні