Повінь загнала бобрів на дерева

ВОДА ЗАТОПИЛА НЕ ТІЛЬКИ ЛЮДСЬКІ ГОРОДИ, А Й «ХАТКИ» БОБРІВ
Житомирщину на державному рівні визнали небезпечним регіоном із точки зору весняної повені. Свою стурбованість продемонстрував і Прем’єр-міністр Микола Азаров, котрий у п’ятницю, 5 квітня, з робочою поїздкою відвідав Новоград-Волинський район. Поблизу села Кропивня глава уряду провів нараду щодо запобігання підтопленню та особливостей цьогорічної посівної кампанії.
«Системна робота протягом останніх років дозволяє домагатися позитивних результатів навіть у складних ситуаціях, у тому числі і в складних умовах для весняно-польових робіт», — стисло повідомляють на Урядовому порталі про висновки, які зробив Микола Азаров після візиту на Новоград-Волинщину. Втім, не всі селяни, городи яких потопають під бурхливими водами зазвичай мирних річок, поділяють такий оптимізм.
Случ подекуди цими днями нагадувала Дніпро, до середини якого, на думку Гоголя, рідко який птах долетить. Її високі води затопили в Новоград-Волинському районі три автомобільні мости. Найгірша ситуація — у селі Вербівка, де дерев’яний міст навіть не проглядається. Є тільки під’їзна дорога до нього, що поступово зникає у воді. До речі, цей міст затоплюється ще при рівні води 220 см. Що й казати, коли цими днями Случ досягала 450 см (7 квітня).
— Он там дивіться: де той корч стирчить — там наш міст починається, — вказує напрямок місцевий житель. — Це вже вода почала спадати. А вчора була тут, де ми зараз стоїмо. У неділю до мене на город запливав бобер. Поплавав трішки — і назад.
Цей бобер хоча б плавати наважився. А, як розповіли «Звягелю» очевидці, в деяких місцях бобри, немов коти, повилазили на дерева й перечікують, доки зійде вода, бо їхні оселі позаливало…
— А там у мене — поле, озимина посіяна, — вказуючи в інший бік заплави, продовжує чоловік.
Із цими словами серед селян розгортається невеличка дискусія на тему, коли ж вони нарешті зможуть обробляти землю.
— Аби вода зійшла! Тижнів два мине — й буду садити картоплю, — планує жінка з сусідньої хати.
— Та де там! Через два тижні ви туди ще й у чоботях не влізете, — сумнівається чоловік.
Попри масштаби цьогорічної повені, до рекордного рівня вона недотягує. Жителі Вербівки, чиї хати знаходяться найближче до Случі, а городи збігають в низину, до річки, взялися пригадувати, коли ж бачили вищу воду.
— Здається, в 79-му… Тоді не те, що на городі, вода в хаті в мене стояла, — мовить жінка, яка до цього розмірковувала про початок посівних робіт.
— Було ще й у 90-их… Вода дійшла до двору, до лавки. Я їй кажу: «Далі не йди!» Вона й не пішла, — ділиться своїм нехитрим «рецептом» боротьби із повінню ще одна місцева пані.
На протилежний берег, жителі якого залишилися відрізаними від магазину, хліб та інший провіант доставляють човном — «чайкою» його тут називають. А востаннє перейти річку можна було ще на католицьку паску. Міст і тоді залишався під водою, але у високих гумових чоботях водну перешкоду таки можна було подолати.
Ще два затоплені мости — у Малій Цвілі та Курчиці. Порушено основне транспортне сполучення із селами Берегове та Вірівка. Втім, у райдержадміністрації запевняють, що до сіл є альтернативні під’їзні дороги. До того ж, кажуть, подібна ситуація спостерігається щороку. Тож нічого незвичайного в цьому немає.
Також закликають не драматизувати ситуацію щодо підтоплення приміщень чижівської паперової фабрики. По-перше, вона нині не працює. По-друге, обладнання з підтопленого цеху евакуйоване. По-третє, це має місце роками — скільки існує підприємство.
Не відстали від своєї «старшої подруги» й інші річки району. Смолку і Тню цими днями також було не впізнати. Зокрема, на Тні немає жодної гідротехнічної споруди, яка б дозволила дещо регулювати рівень води. Тож ця маленька, але неспокійна річка, володіє здатністю до різкого підйому та, відповідно, спаду води. Контролювати ці перепади практично неможливо.
У цілому, за інформацією сільських і селищної рад, найбільше постраждали від повені Городниця, Ярунська, Чижівська, Брониківська, Жолобненська, Кам’яномайданська, Кленівська, Колодянська, Косенівська, Малоцвілянська сільські ради.
«Проблеми, які виникли в населених пунктах під час пропуску весняної повені, носять, скоріше, не рятувальний, а комунальний характер. Підтоплення присадибних ділянок та будівель виникали, переважно, внаслідок захаращеності або знищення через незаконну забудову та інші дії дренажних систем», — повідомляють із цього приводу в райдержадміністрації.
Водночас заспокоюють щодо ситуації навколо греблі, що на річці Церем у селі Пилиповичі. «Комісією РДА, спільно з районним відділом управління Держтехногенбезпеки в Житомирській області та міжрайонним управлінням вод­ного господарства, сільськими головами, у лютому цього року було проведено обстеження гідротехнічних споруд у селах Пилиповичі, Середня Деражня, Мала Цвіля. Комісія дійшла до висновку, що гідроспоруди знаходяться в технічно справному стані і здатні пропустити весняну повінь», — запевняє завідуючий сектором цивільного захисту населення РДА Юрій ЛЕВЧЕНКО.
Протягом тижня рівень води на річках району почав спадати. І зараз селяни, чиї городи стоять у воді, молять Бога, аби не почалися дощі. Адже минуло Благовіщення, після якого, за народними віруваннями, можна розпочинати весняно-польові роботи. Була б погода, бо так і без врожаю не довго залишитися…