Найдовша вулиця — майже три кілометри, найкоротша — менша, ніж півсотні метрів

Про ці та інші непересічні факти кожен бажаючий матиме змогу дізнатися з топонімічного довідника «Новоград-Волинський. Вулиці міста», підготовленого групою місцевих краєзнавців. В очікуванні презентації, точна дата якої поки що не узгоджена, редакційна група на чолі з Ліною НАУМЕЦЬ нині відкриває завісу таємничості, пропонуючи ознайомитися з деякими цікавинками з історії Новограда-Волинського.
У довіднику подано історію мікрорайонів сучасного міста, йтиметься про нинішні назви вулиць із вказівкою їхніх попередніх назв. Книга покликана стати в пригоді широкому колу читачів — від учнів шкіл та учбових закладів до тих, хто цікавиться минулим рідного міста, хто хоче дізнатися історію вулиці, на якій мешкає.
Так що, шановні земляки, слідкуйте за оголошенням дати проведення презентації, яка стане помітною подією в житті нашого міста.
Згідно з першою письмовою згадкою про вулиці міста, в Інвентарі Анни Острозької (Костки) 1620 року, Звягель налічував 5 вулиць (Ринкову, Вільхову, Черкєвну, Підліську та Каліцьку) і два передмістя — Запружовське й одне безіменне.
У 1838 році в Новограді-Волинському — вже 2 площі та 17 вулиць, із яких тільки Корецька вимощена каменем.
У 1923 році в місті нараховувалося 28 вулиць та 8 провулків, у 1945-ому — 54 вулиці та 4 провулки.
У 1961 році Новоград-Волинський суттєво збільшив свою площу за рахунок включення до меж міста сіл Лубчиця та Ржатківка. Таким чином, у 1966 році місто мало 108 вулиць та 38 провулків.
У 1969 році до меж міста включено село Смолка разом із селищем каменедробильного заводу.
У 1997 році в місті було 218 вулиць, 100 провулків і одна площа.
Сьогодні в місті налічується 388 топонімів, із них — 261 вулиця, 124 провулки, бульвар Бориса Шарварка, дві площі: Лесі Українки та Центральна (від Молодіжного центру до перехрестя з вулицею Чернишевського).
Найдовшими є вулиці Дружби (2910 м), Радянська (2647 м) та Шевченка (2580 м).
Найкоротші вулиці — Олега Ольжича (42 м), Леонтовича (90 м), Марка Вовчка (93 м).
Найдовшими вважаються такі провулки: 1-й Пархоменка (838 м), 2-й Коростенський (700 м), 1-й Островського (632 м).
Найкоротші провулки — 1-й Коротченка (70 м), Колгоспний (75 м) та Калініна (84 м).
У 1960-х роках у назвах вулиць міста з’явилися імена Героїв Радянського Союзу та земляків-підпільників.
У 1970-80-х роках на мапі Новограда-Волинського з’явилося багато імен видатних воєначальників, частина з яких мала відношення до історії міста. Нині 29 вулиць та 10 провулків названі на честь маршалів та воєначальників (Рокоссовського, Єрьоменка, Толубка, Ільїна, Рибалка, Панкратова, Орлова, Соколіна та ін.).
У місті нараховується 255 антропонімів (назва географічних об’єктів, яка походить від власних імен людей, їх прізвищ, псевдонімів тощо), із них лише 94 носять прізвища людей, які мають відношення до історії Новограда-Волинського.
47 вулиць носять імена поетів і письменників, 5 — композиторів. Іменами воєначальників різних часів, починаючи від Михайла Тиші, названо 37 вулиць. 15 вулиць носять імена підпільників-земляків, 10 — Героїв Радянського Союзу — уродженців нашого краю та тих, хто проживав у місті.
У місті 45 нумерованих топонімів: сім провулків Тельмана, по три — Войкова, Чехова, Штепіна, Чайковського тощо.