Швидка допомога для «шизіка»

Жінці на вигляд було до п’ятдесяти років. Вона поверталася з базару. Аж коли у вузькому проході між двома будинками назустріч раптом вибіг незнайомий чолов’яга і зненацька бризнув їй в обличчя слізогінним газом.
Перед жінкою враз пропав світ, в очах нестерпно запекло.
Цим і скористався невідомий. Він похапки зірвав із шиї бідолашної золотий ланцюжок та й почав утікати.
Однак очевидцями нападу стали кілька молодих чоловіків, вони і кинулися наздоганяти грабіжника. І їм це вдалося. Проте втікач раптом став розмахувати кулаками:
— Ви чого, мужики?! Не підходьте!
— Ми все бачили, — відказав один з добродійників.
— Що бачили?
— Як ти якоюсь гидотою бризнув в обличчя жінці, а потім з її шиї зірвав ланцюжок.
— Нічого я такого не робив!
— Покажи кишені!
— Нічого я не буду показувати! Чого причепилися? Я йшов собі спокійно…
— Ми бачили, як ти «спокійно» давав драла! Показуй кишені!
Грабіжник визвірився:
— Нічого я не показуватиму!
— Тоді ми самі перевіримо!
— Не лізьте до мене! Викликайте міліцію!
— Гаразд. Тільки не думай утікати. Все одно доженемо.
— Чого мені бігати? Дзвоніть.
— Так і зробимо.
Міліція прибула досить швидко. Але втікач раптом почав розігрувати комедію.
— О! Ангели прилетіли на білій хмарі! А де хмара? В небо полетіла? А це хто такі? Ви хочете забрати мене на небо? А там добре годують?
— Ти що, із психлікарні втік? — повирячалися правоохоронці.
— Не знаю, — корчив дурнувату пичку грабіжник. — Ішов собі, ішов, а тут — усі бігають, когось шукають. І ви прилетіли.
Втрутився один із затримувачів:
— Тільки що він по-іншому співав. Дурня клеїть.
А «дурень»:
— Голова в мене болить. Усередині все болить. Я дуже хвора людина. Мене не можна турбувати. Можете від мене ще заразитися. В мене страшна хвороба.
Міліціянти на це зважили — викликали швидку допомогу.
Лікарі, оглянувши «пацієнта», зробили висновок:
— Здоровий він. Прикидається. — І медики почали надавати допомогу потерпілій жінці.
Міліціонери ж підійшли впритул до втікача.
— З тобою все ясно. Вивертай кишені!
— Чого ви причепилися до моїх кишень?
— Не викручуйся. Є свідки твоїх діянь.
Подітись було нікуди. Довелося показати крадену річ. Знайшовся і балончик із слізогінним газом.
— А кажеш, чого причепилися до твоїх кишень!
Тепер грабіжник мовчав, зі злістю стиснувши зуби.
* * *

У відділенні досить швидко з’ясували, що нападнику близько сорока років, і раніше він до кримінальної відповідальності не притягався. Та тепер йому за грабіж, поєднаний із насильством, світить до шести років позбавлення волі. Добігався.
Микола МАРУСЯК