Поминання 7/2021

25 лютого минає 40 днів, як відійшов у вічність наш дорогий тато, ветеран праці, учасник бойових дій (Карибська криза) — Віталій Вікторович МАТУШЕВСЬКИЙ

11.05.1941-17.01.2021 р.

Не заросте ніколи та стежина, що провела Тебе в останню путь. Похилиться зажурена калина, і добрим словом люди пом’януть. Лебединим пухом Тобі земля і Царство Небесне.

Люблячі дружина, дочки, зяті, онуки, правнуки

Від подиху погасла свічка. Молитва добігає до кінця. 2 роки пролетіли швидко, 2 роки з нами вже тебе нема. Іще пройдуть роки, але настане днина, приїдуть три синочки — підростуть, і за столом збереться вся родина і добрим словом Тебе пом’януть.

Уся твоя велика родина

19 лютого минає рік, як тяжка хвороба забрала кохану жінку, турботливу матусю — Лідію Іларіонівну ПУЧКОВУ

Усі, хто пам’ятає, — пом’яніть і помоліться.

Вічна пам’ять і вічний спокій.

Любимо.

Пам’ятаємо.

З глибоким сумом чоловік, син, близькі та друзі

Пам’яті батьків

Франц Августович ГАРЛІНСЬКИЙ (13.02.2014 р.)

Олена Йосипівна ГАРЛІНСЬКА

(16.02.2018 р.)

Сумно... Розумію через роки

Всі ті сльози, що росили щоки,

Й біль, що сковував

І душу, й тіло...

Не вернути, як би не хотіла...

Дивитесь на мене ви із фото...

Вже минулись

Болі й турботи...

У вашім домі

Спокій... тиша...

Помолюсь...

Почує хай

Всевишній...

20 лютого минає рік, як обірвалося життя нашого рідненького синочка — Володимира Сергійовича МИХАЙЛОВА

Біль та сльози серце полонили, цілий рік, синочку, ми без тебе живемо. Усе чекаємо, що прийдеш додому, але марні мрії, вороття нема. Не засвітять у небі зорі ясні, і не зійде сонечко щодня. Тільки тьма застелить твої очі, а на серці смуток і журба. Хай птахи співають тобі на могилі, сонечко яскраве тебе обійма. Поки ми живемо, будеш з нами жити, ангел-охоронець ти нам у небесах.

Хто знав, — згадайте, пом’яніть добрим словом і тихою молитвою. Царство Небесне синочку та вічний спокій.

З глибоким сумом мама, папа, брат та рідні

6 февраля прошло 4 года, как перестало биться сердце дорогого, любимого сыночка — Николая Юрьевича СУСЛОВЦА

Тебя нету, и больше не будет, память про тебя вечно живёт в наших сердцах. Кто знал, — вспомните с нами добрым словом.

Уже прошло 4 года, как ты не с нами. Никогда не забыть тот день, эту страшную минуту, когда перестало биться твоё сердечко, моего любимого сына. Ты останешься в моём сердце и в моей памяти. Светлая память про тебя остаётся в наших сердцах. Вечная память и вечный покой. Царство Небесное.

Любим и помним.

Вечно скорбящая мама, все родные и близкие

19 февраля — 9 дней, как страшная болезнь забрала мужа, отца и дедушку — Леонида Николаевича ПАРИЯ

Тебя уже нет, а мы не верим,

В душе у нас ты навсегда,

И боль свою от той потери

Мы не излечим никогда.

Скорбящие жена, дети, внуки

18 лютого — 9 днів, як пішла від нас найдорожча людина у світі, любляча дружина, матуся та турботлива бабуся і прабабуся — Валентина Вікторівна ОРЛОВА

Світла, вічна пам’ять про тебе — назавжди в наших серцях. Хай земля буде тобі лебединим пухом. Царство Небесне і вічний спокій тобі, наша дорога. Сумуємо. Пам’ятаємо.

Хто знав, — згадайте та пом’яніть добрим словом та тихою молитвою.

Сумуючі чоловік, діти, онуки, правнуки та вся велика родина

23 лютого — 40 днів, як пішов у небуття на 83 році життя після тяжкої хвороби дорогий чоловік, батько, дідусь, прадідусь — Іван Оникійович КУЗЬМЕНЧУК

Тугою зимових вітрів, невимовною журбою оповите непідступне, нероздільне горе, яке забрало у вічність порядну, дорогу людину.

Ти не пішов від нас у небуття, у наших душах будеш вічно жити, бо щирим, відданим було твоє життя і ми не можем з цим змиритись. Спочивай з Богом, Царство Небесне твоїй добрій, щедрій душі.

У глибокій скорботі дружина, діти, онуки, правнуки та вся велика рідня

20 лютого — 2 роки, як не стало прекрасної і доброї матусі та бабусі — Ніни Павлівни КУЗЬМИНСЬКОЇ

Горбок землі мовчить, як все довкола, і огортає душу тихий жаль, що не побачимо ніколи ні Твою радість, ні Твою печаль. Нема Тебе, хоч скільки хочеш клич, сама печаль повисла над землею. У світі серед безлічі облич вже не зустріти усмішки Твоєї. Не заросте ніколи та стежина, що провела Тебе в останню путь. Похилиться зажурена калина, і добрим словом люди пом’януть. Скільки не мине часу, Ти завжди будеш поряд із нами. Хай над Твоєю могилою світить сонце, жалібно співають пташки, а на квітах буде роса — то пам’ять про Тебе. Спи спокійно, наша дорога. Лебединим пухом хай буде Тобі земля.

Вічно сумуючі син Олександр, невістка Наталія, внучка Анастасія, внук Андрій

20 лютого минає рік світлої пам’яті, як пішов з життя Віктор Тихонович ЯНЧУК

Спасибі Богу, що Ви були з нами. Ви і зараз серед нас у снах, у пам’яті, думках. Наш славний і рідний, найкращий у світі Тато. Нам з Вами завжди було затишно й світло. Ви були найкращим Батьком і господарем. Сумно без Вас, рідненький, печаль не проходить, і серце болить, так хочеться Вас обійняти, такого доброго, щирого, простого. Ми молимося за Вас, наш Тату. Царство Небесне і вічний спокій.

Сумуючі діти, онуки, правнуки

23 лютого минає 40 днів, як пішов з життя Петро Прокопович КСЕНДЗУК

Невимовний біль стискає серце і душу. Тебе вже немає серед нас, тільки Твій рідний образ. Не можна змиритися із цим законом життя. Ти залишив після себе стільки добрих справ на своїй життєвій путі. Спасибі Тобі за чуйне серце, розум і руки Твої золоті. Спи спокійно. Хай лебединим пухом буде Тобі земля, а душа покоїться в Царстві Небеснім.

Дружина, діти, онуки, уся рідня та друзі