Свято — родом із дитинства

Микола Харитонович Хомич — незвичайна людина. Народився у Казахстані. Деякий час проживав у м.Новоград-Волинський. На даний момент мешкає зі своєю родиною в Києві. Має чудову, люблячу дружину Тамару, дочку Юлію та маленьку внучку Лію. За професією Микола Харитонович лікар-педіатр, у вільний час пише книги, які користуються великою популярністю.
Ось уже чотири роки поспіль він організовує свято Івана Купала в с.Радулин Баранівського району. Дійство наповнене музикою, приємним співом купальських пісень та творчим конкурсом на найкращий твір, який оцінює незалежне журі. За свої глибокі роздуми, клопітку працю учасники отримують чудові подарунки: планшети, ноутбуки, фотоапарати, мобільні телефони, електронні книги. Діти отримують масу позитивних емоцій. Мешканці, гості можуть чудово провести час, оскільки свято супроводжується розважальною програмою. Адже багато талановитих людей проживає на нашій землі. Це безпосередньо молоде підростаюче покоління с.Радулин, жіночий колектив та ансамбль «Мальва» з Новограда-Волинського під керівництвом Кучинської Галини Оксентіївни. Слід зауважити, що всі артисти отримали різноманітні призи: солодощі, спортивний інвентар та багато іншого.
Микола Харитонович розповідає, що свято Івана Купала тісно пов’язане з його дитинством. Саме на радулинській землі проживали його близькі, рідні — дідусь, бабуся, прадід. Він гордо може сказати, що Радулин — це його мала Батьківщина. Маленьким хлопчиком приїздив у гості всього три літа зі своїх шкільних канікул та надовго в його пам’яті закарбувався той випадок, коли 7 липня влаштовували невеличке свято, на якому малеча отримувала солодкі подарунки. Сталося так, що юнак теж потрапив до того списку.
І йому було настільки приємно спостерігати, як однолітки радіють отриманим сюрпризам. У цей час у Хомича промайнула думка, що в його руках чийсь «чужий» подарунок, що він позбавив когось цієї радості. Тому ще з зовсім юних літ у свідомості залишилося святкування і водночас із тим тверде рішення — допомагати сільським дітям насолоджуватися прекрасним, розвивати свій творчий потенціал та пізнавати таємниці навколишнього світу.
Будучи дорослою сформованою людиною, яка впевнено стоїть на ногах, Микола Хомич втілив свої задуми в реальність. Адже Івана Купала — слов’янське свято, яке грунтується на зв’язку поколінь. І важливо не перервати цей ланцюг давніх традиції, звичаїв, обрядів наших пращурів. Микола Харитонович намагається прищепити мешканцям ініціативу для колективної участі в житті свого народу, своєї нації, своєї рідної батьківської землі.
І головне бажання доброчинця — щоб не погасло вогнище святкове!
Доречно згадати Вікто­ровську Олену Василівну, яка першою надала допомогу в організації свята. Також подяка сім’ї Романюків: Поліні, Тетяні, Олександру; шкільному колективу та обдарованій, талановитій сільській молоді.
Отож, Микола Харитонович — це зразок для наслідування. Пишаємося тим, що є такі люди на землі, які займаються доброчинністю заради блага інших людей. Дякуємо вам, що приносите в наше життя іскорку щастя, радості, незабутніх спогадів! Низький Вам уклін!