«Автографи» на скелі

«Автографи» на скелі

АБО ЧИ ВИПРАВДАНИЙ ТАКИЙ РИЗИК ЗАРАДИ САМОСТВЕРДЖЕННЯ
«Льоха, я тебе люблю!», «8 школа. Випуск-2010», «29.08.2008 — Вероніка, Валя, USA», «Аліна, я тебе люблю», «Тут були Натаха, Віра і Колян» — такі написи все частіше з’являються на скелі, що на правому березі Случі в районі автомобільного й залізничного мостів. Що спонукає молодь на таку творчість?
«З точки зору психології, з найдавніших часів у людей виникало бажання залишити свій слід в історії, але кожен робив це по-своєму. Наймудріші — писали книги, а деякі — залишали свої послання в інший спосіб. Роблячи написи, люди намагаються закріпити у власній свідомості значимі для себе досягнення, позначити цю територію як свою. Сьогодні ж частіше з’являються нецензурні висловлювання та заклики. У такий спосіб людина виражає бажання заявити про себе, виразити протест, виплеснути свою агресію. Іноді це перетворюється в переписку між незнайомими людьми. Ті, хто пише подібні слова, ймовірно, страждають комплексом неповноцінності і потребують самоствердження. Невміння цивілізовано висловити свої думки призводить до появи таких «шедеврів мистецтва» на скелях, парканах та інших місцях. Головна рекомендація та побажання тим, хто залишає такі повідомлення або захоче залишити їх у майбутньому: задумайтесь, чи варто псувати те, що створено руками людини або природою і є довершеним. Можливо, краще навчитись спілкуватись відкрито та висловлювати свої почуття словами, а не написами у місцях, які для цього не призначені», — пояснює психолог Лідія ХОМЕНКО.
«А чи не бояться люди, лізучи на скелю, щоб залишити свій «автограф», адже ризикують своїм здоров’ям і навіть життям?» — така думка промайнула у моїй голові, коли я вперше побачила подібні написи. Адже це справді небезпечно. Невже люди не замислюються про те, що така, на перший погляд, проста забава і витівка може стати фатальною у їхньому житті? Невже люди у XXI столітті так і не зрозуміли, що крутий телефон, дорогий одяг і шикарні машини — це не головні цінності у житті, і що найдорожчим насправді ж є саме життя?
Невідомо, про що думають ті, хто розважається, пишучи різного змісту написи на скелі, але задумайтесь: чи варта така забава вашого здоров’я або життя? І правду писав Жан де Лабрюйєр: «Життя — це те, що люди більше всього прагнуть зберегти і менше всього бережуть».
Наталія КОВАЛЬЧУК, студентка КПНУ імені Івана Огієнка