Спас — Бог земного достатку
- 97
- коментар(і)
- 09-08-2013 01:57
Головними святковими подіями серпня є Спаси. 14 серпня церква відзначає свято Походження (Ізнесення) дерева животворного хреста, більш відоме серед віруючих як перший, мокрий чи медовий Спас. Слово «Спас» — це скорочена народна вимова слова «спаситель» (рятівник), спасителем же церква іменує Ісуса Христа.
Згідно з джерелами християнських богословів, це свято було встановлене у Візантії 1164 року на честь перемоги імператора Мануїла над іновірцями — мусульманами. В день цієї перемоги перед битвою нібито чудесно заблищала — обновилась — ікона Божої Матері. У святкові богослужіння були введені обряди виносу хреста, ходіння з ним по вулицях та урочистого водосвяття.
Входженню цього свята в побут селянського населення Русі сприяло те, що воно збігалося з початком важливих сільськогосподарських робіт — сівби озимини: «Перший Спас — перший засів». Перед сівбою освячували насіння, щоб краще родило. По селах святили воду, хресні ходи рушали на ріки, озера, ставки; люди купалися самі й купали худобу — щоб очиститися від нечистої сили. У церквах правили молебні про дарування врожаю, про щедрі дощі. Оскільки обряди були пов’язані з водою, то свято першого Спаса стали називати ще й мокрим Спасом.
Це свято збігається в часі ще й із другим вирізанням стільників із вуликів. Перший мед несли в церкву святити (медовий Спас).
Оскільки в цей день у святцях згадуються ще й семеро мучеників — братів Маккавеїв: Авіма, Антоніна, Гурія, Єлеазара, Євсевона, Аліма й Маркелла, матері їх Соломонії та їх учителя Єлеазара, які в 166 році до н. е. прийняли мученицьку смерть, в Україні свято дістало назву «Маковія». До церкви несли святити квіти, мак, вірячи, що обсипання свяченим маком перешкоджає ходити до хліва відьмам, а додому — ходячим покійникам. Після посвяти квіти й голівки маку кладуть за Іконами, де вони зберігаються до весни. Весною мак розсівають по городі, а сухі квіти на Благовіщення вплітали до своїх кіс, — «щоб не випадало з голови волосся».
Обрядовою їжею на цей день є «шулики» (спечені коржі, поламані на дрібні шматочки в макітру й залиті медом та розтертим маком).
Преображення Господнє — велике, одне з так званих дванадесятих свят церкви, присвячене Ісусу Христу, — відзначається 19 серпня І відоме в Україні під назвою другого, чи яблучного, Спаса. Воно встановлене на честь однієї з подій земного життя Ісуса Христа — його чудесного Преображення, яке бачили його учні. «Прийшов другий Спас — бери рукавиці про запас». До Спаса, як правило, закінчували збирати хліб, розпочинали копати картоплю, збирати яблука, груші.
29 серпня відзначається свято Перенесення нерукотворного образу Спаса нашого Ісуса Христа із м. Едесси в Константинополь, у повсякденному житті віруючих відоме більше, як третій Спас чи Спас на полотні.
У селянському побуті свято третього Спаса зв’язане із закінченням жнив та сівби озимини: «Третій Спас — хлібний»; «Третій Спас — хліба припас» тощо. Цього дня господарі, звільнившись від роботи в полі, переходили до торговельних справ. Починалася торгівля полотном.
Згідно з джерелами християнських богословів, це свято було встановлене у Візантії 1164 року на честь перемоги імператора Мануїла над іновірцями — мусульманами. В день цієї перемоги перед битвою нібито чудесно заблищала — обновилась — ікона Божої Матері. У святкові богослужіння були введені обряди виносу хреста, ходіння з ним по вулицях та урочистого водосвяття.
Входженню цього свята в побут селянського населення Русі сприяло те, що воно збігалося з початком важливих сільськогосподарських робіт — сівби озимини: «Перший Спас — перший засів». Перед сівбою освячували насіння, щоб краще родило. По селах святили воду, хресні ходи рушали на ріки, озера, ставки; люди купалися самі й купали худобу — щоб очиститися від нечистої сили. У церквах правили молебні про дарування врожаю, про щедрі дощі. Оскільки обряди були пов’язані з водою, то свято першого Спаса стали називати ще й мокрим Спасом.
Це свято збігається в часі ще й із другим вирізанням стільників із вуликів. Перший мед несли в церкву святити (медовий Спас).
Оскільки в цей день у святцях згадуються ще й семеро мучеників — братів Маккавеїв: Авіма, Антоніна, Гурія, Єлеазара, Євсевона, Аліма й Маркелла, матері їх Соломонії та їх учителя Єлеазара, які в 166 році до н. е. прийняли мученицьку смерть, в Україні свято дістало назву «Маковія». До церкви несли святити квіти, мак, вірячи, що обсипання свяченим маком перешкоджає ходити до хліва відьмам, а додому — ходячим покійникам. Після посвяти квіти й голівки маку кладуть за Іконами, де вони зберігаються до весни. Весною мак розсівають по городі, а сухі квіти на Благовіщення вплітали до своїх кіс, — «щоб не випадало з голови волосся».
Обрядовою їжею на цей день є «шулики» (спечені коржі, поламані на дрібні шматочки в макітру й залиті медом та розтертим маком).
Преображення Господнє — велике, одне з так званих дванадесятих свят церкви, присвячене Ісусу Христу, — відзначається 19 серпня І відоме в Україні під назвою другого, чи яблучного, Спаса. Воно встановлене на честь однієї з подій земного життя Ісуса Христа — його чудесного Преображення, яке бачили його учні. «Прийшов другий Спас — бери рукавиці про запас». До Спаса, як правило, закінчували збирати хліб, розпочинали копати картоплю, збирати яблука, груші.
29 серпня відзначається свято Перенесення нерукотворного образу Спаса нашого Ісуса Христа із м. Едесси в Константинополь, у повсякденному житті віруючих відоме більше, як третій Спас чи Спас на полотні.
У селянському побуті свято третього Спаса зв’язане із закінченням жнив та сівби озимини: «Третій Спас — хлібний»; «Третій Спас — хліба припас» тощо. Цього дня господарі, звільнившись від роботи в полі, переходили до торговельних справ. Починалася торгівля полотном.
Коментарі відсутні