Чому у ковбасі «з вершками» немає вершків, а масло «дитяче» — з ароматизаторами?

Чому у ковбасі «з вершками» немає вершків, а масло «дитяче» — з ароматизаторами?

АНТИМОНОПОЛЬНИЙ КОМІТЕТ ПРАЦЮЄ, А ПОРУШЕНЬ… НЕ МЕНШАЄ
Питання захисту конкуренції обговорювалися на нараді, що відбулася у конференц-залі Молодіжного центру у середу, 21 серпня. Участь у заході взяли голова Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України Олександр Безсмертний, міський голова Володимир Загривий, керівники підприємств, приватні підприємці.

Як підкреслив «головний антимонопольник» Житомирщини, конкуренція є однією з важливих складових економічної політики держави. І справді, в умовах ринкової економіки працюють безліч фірм, підприємств та організацій. Проте, зрозуміло, працюють не завжди чесно і прозоро, тож слідкувати за цим, корегувати їхню діяльність, стягувати штрафи за порушення — усе це та багато іншого у компетенції відділень Антимонопольного комітету.
— Такі зустрічі проводяться для того, щоб спонукати бізнес і споживачів на взаємний контакт, задля уникнення чи виправлення порушень, забезпечення і захисту підприємницької діяльності, — розповів Олександр Безсмертний. — У першому півріччі цього року комітетом у Житомирській області накладено штрафів на загальну суму понад 660 тисяч гривень, до державного бюджету порушниками сплачено понад 500 тисяч, а розмір економічного ефекту від усунення незаконної діяльності склав 54 мільйони гривень.
Керівник комітету розповів про приклади порушень на Житомирщині. Серед порушників законодавства назвав природних монополістів, зокрема, ПАТ «Житомиробленерго», ПАТ «Житомиргаз» — за безпідставне припинення постачання ресурсів, окремі центральні районні лікарні — через завищені тарифи під час проходження медичних оглядів. У Брусилові, наприклад, після виявлення порушення вдалося знизити тарифи на 92 % — зі 130 гривень до 11 грн. До речі, «антимонопольники» невдовзі пообіцяли перевірку і у Новоград-Волинському міськрайТМО.
Серед найпоширеніших порушень виробників — омана споживача, коли якість продукту не відповідає даним, зазначеним на етикетці. Споживачі знають про це не з чуток, а спеціалісти — виявляють фактори. Наприклад, коли олія під назвою «Дитяча» виготовлена із додаванням шкідливих ароматизаторів, що продукт з етикеткою «квас» нічого спільного із цим напоєм не має, або на складі, де виготовляється ковбаса «з вершками», цих вершків ніколи не було.
Недобросовісна реклама про так зване «надання позик на вигідних умовах» — цю діяльність невдовзі взагалі обіцяють заборонити, як шахрайську. Головний атрибут роботи «липових кредиторів» — грамотно складені угоди, де не вказуються терміни видачі кредитів, а послуги називаються суто «консультативними». Люди, підписуючи подібні документи, дуже часто віддають шахраям останні гроші, а притягнути до відповідальності шахраїв непросто, через їх юридичну «підкованість». Одна з таких компаній, яку нещодавно «прикрили» у нашій області, лише на рекламу у ЗМІ витратила понад 2 мільйони гривень.
Присутні на зустрічі навели безліч прикладів про те, що українське законодавство далеко не завжди створює вигідні умови для бізнесу, що існує багато «прогалин» у законах, які пишуться «під когось».
Головний лікар Василь Борис поскаржився, що тендерна документація розроблена таким чином, що у щорічних тендерах на купівлю медичного обладнання найчастіше беруть участь китайські виробники. Через рік низькоякісне обладнання виходить із ладу, а фірми вже й «слід пропав». Нормальні ж виробники, через затримки у бюджетному фінансуванні, брати участь у тендерах не мають бажання.
Завідуюча міськрайонною аптекою №217 Тамара Сахненко також висловилася на адресу політики держави. Її нарікання стосувалися того, що у місті вже не можна кроку ступити, щоб не натрапити на аптеку, тим часом питання сільських аптек нікого не турбує. Крім того, якісні перевірені ліки можна купити дуже рідко, а про соціальну політику («безкоштовні» рецепти, пільги) приватні аптеки, звісно, думати не уповноважені. До речі, у Франції аптеки дозволяють будувати у розрахунку одна — на 9 тисяч населення, в Україні ж — одна аптека на 2,5 тисячі людей. «Таке враження, що не існує ніякої моралі у питанні лікарського забезпечення», — зауважила Тамара Романівна.
Окремі поради голова обласного відділення Антимонопольного комітету надав, зокрема, — подати пропозиції про зміни до законодавства з того чи іншого питання. Хто бажав — мав змогу поспілкуватися на особистому прийомі. А міський голова Володимир Загривий так резюмував зустріч:
— Багато питань залежатиме від того, хто невдовзі стане мером у Новограді і чи вболіватиме за нього, як вболіваю зараз я і ті, хто щось роблять для міста. Поки є такі люди, у нас буде і комунальна аптека, незважаючи на рейдерські атаки і інше. А одразу жити добре ми не можемо — цивілізована Європа йшла до цього віками. Так що, закочуйте рукави — і вперед, до роботи. І років через сто можете сподіватися на краще життя для своїх онуків.
Юлія КЛИМЧУК
Фото Богдана ВАСИЛЕНКА