Поминання 36/2013

Поминання 36/2013



























































6 вересня — 9 днів світлої пам’яті Володимира Михайловича ВАНЧЕНКА

16.09.1958-29.08.2013


Кажуть, Бог забирає найкращих. Минають дні тяжкої скорботи і печалі, як Тебе немає з нами, як відлетів Ти у далі неземні, залишивши нам на згадку спогади та смуток. Не стирається рана в наших душах. Ти був для нас опорою, порадником, гарним батьком та найкращим дідусем. Весь час турбувався про нас, забував думати про себе. Спасибі Тобі, рідненький, за турботу, життєву мудрість. Пам’ять про Тебе – завжди з нами. Вічного Тобі життя у Царстві Небеснім та спокою Твоїй душі.


Вічно сумуючі дружина, діти, внуки



29 серпня, на 55 році життя, після тяжкої хвороби, пішов у вічність Володимир Михайлович Ванченко


Це була добра і разом з тим вольова людина, зразок справжнього керівника, який завжди ставив для себе високу планку і в професії, і в житті.Ви завжди житимете у наших серцях, щодня ми згадуємо Ваші мудрі поради і повчання. Ви були працьовитою, справедливою та чуйною людиною. Тяжко уявити, що ми більше ніколи не побачимо Вашої посмішки… Скільки, б не минуло часу, — Ви завжди будете поряд із нами, і пам’ять про Вас ніколи не згасне у наших серцях. Вічна пам’ять і Царство Небесне.

Висловлюємо свої співчуття родині та близьким. Сумуємо разом з Вами.


Колектив магазину «Євростиль» та кафе «Вечірній квартал»



7 вересня минає 9 днів, як немає з нами Алли Анатоліїївни ОСТРОВСЬКОЇ


Серце плаче і тремтить душа, Скільки б не шукали очі в рідній хаті, — найдорожчої людини вже нема. Як сумно без тебе, рідненька, печаль не проходить і серце болить. Навіщо покинула ти нас, дорогенька. Як важко без тебе нам жить. Не заросте ніколи та стежина, що провела тебе в останню путь. Похилиться зажурена калина, і добрим словом люди пом’януть.

Вічна пам’ять і Царство Небесне.


Сумуючі мата, тато, брат з сім’єю, сестра с сім’єю і всі рідні



И не забыть, и не вернуть, лишь с болью в сердце жить осталось


1 сентября прошло 40 дней, как на 22 году жизни перестало биться сердце нашего родного Витеньки БАГРИНЦЕВА

30.08.91-24.07.2013


Никто не смог тебя спасти, ушёл из жизни очень рано, и светлый образ твой, родной, мы будем помнить постоянно.

Царство тебе Небесное и вечный покой твоей душе.


Вечно скорбящие семьи Левченко и Губиновых



11 вересня минає п’ять років, як зупинилося турботливе сердечко нашої любої матусі, дружини, бабусі — Марії Карпівни КОВАЛЬОВОЇ


Пішла від нас ти дуже рано, ніхто не зміг тебе спасти…

Світла пам’ять про тебе — назавжди у наших серцях.


Вічно сумуючі чоловік, діти, онуки



4 вересня — 40 днів світлої пам’яті Мирослава Антоновича ГНІТЕЦЬКОГО


На душі — біль, і жаль, і сум — тебе нема і більше вже не буде. Та пам’ять про тебе вічно житиме у наших серцях. Усі, хто знав, — згадайте разом з нами добрим словом, тихою молитвою. Царство тобі небесне. Вічний спокій твоїй душі.


Сумуючі мама, брат із сім’єю, дочки, зяті, внуки



4 сентября – 9 дней светлой памяти Тамары Ивановны КУЛИКОВСКОЙ


Не простившись ни с кем, не сказав всем «прощай», скрылась ты в темноте, лишь оставив печаль. Сжигает боль, болит душа, от горя катится слеза. Вечный покой твоей душе, наша милая мама.


Скорбящие сын, дочь, зять, невестка, внуки



7 вересня виповнилося б 75 років нашій дорогій матусі — Нілі Іванівні ОЛЕКСІЙЧУК

7.09.1938-25.05.2010


Як краплі роси на трояндах — так на щоках наших сльози… Спи спокійно, рідненька, усі ми тебе любимо, пам’ятаємо, сумуємо.


У скорботі сини Олег, Сергій, донька Наталія з сім’ями та онуки



8 вересня — 3 роки, як пішов з життя Володимир Йосипович ВЕСЕЛЬСЬКИЙ


Світла пам’ять про тебе — завжди у наших серцях. Нехай свята земля береже твій вічний спокій, а Господь дарує Царство Небесне і вічну пам’ять.


Дружина, рідня, друзі



6 сентября — 6 лет со дня смерти любимой и любящей жены — Надежды Витальевны МАКСИМОВОЙ,


а 30 сентября ей исполнилось бы 57 лет. Боль утраты неподвластна времени, с каждым днём полнее осознаю её масштаб, и не покидает мысль о том, что не всё сделал для её спасения. Светя другим, — сгорела сама. Вечная память твоей душе.


Скорбящий муж



Є сила, що може забрати з життя,

та з пам’яті рідних — ніколи…


11 вересня минає рік, як перестало битися велике, любляче серце найріднішої людини, мудрої порадниці, чудової господині, люблячої дружини, турботливої матусі, прекрасної бабусі, дорогої сестрички — Раїси Михайлівни МУЗИЧКО


Час плине невблаганно, та біль не проходить. У кожній справі, кожному подиху, у думках — ти завжди з нами, але так важко усім без твоєї мудрої поради, без твоєї ніжної посмішки, ласкавих турботливих рук. Земля тобі хай буде лебединим пухом і вічне царство в небесах, ти назавжди в наших серцях. Хто пам’ятає, — пом’яніть добрим словом і святою молитвою, а хто забув, — згадайте.


Вічно сумуючі чоловік, дочка, син, невістка, онуки, сестри з сім’ями



7 вересня минає 4 роки світлої пам’яті рідного, дорогого чоловіка, батька — Віктора Миколайовича КИРИЛЮКА


Нестерпна у серці рана, і сльози котяться з очей. Господаря немає в домі нашім, порадника і батька — у дитини. Чому життя таке несправедливе — хорошим людям доля нелегка? Така душа — розумна, щира, добра, а доля випала, немов полин, гірка. Тож добрим словом і молитвою згадаємо його в цей день. Небесне Царство і спокій вічний нехай дарує Бог та буде пам’ять світла від людей.


З глибоким сумом дружина, син та рідні



4 вересня минуло 40 днів, як пішов у вічність дорогий чоловік — Тарас Васильович ДРИГАНЮК


Ти пішов від мене, залишив печаль та сльози, і скільки часу не мине, — ти вічно житимеш у моєму серці. Спи спокійно, рідний.

Царство Небесне і Вічний спокій твоїй добрій душі.


З глибоким сумом, любляча дружина



30 серпня 2013 р. в останню дорогу провели коханого чоловіка та татуся — Володимира Михайловича Ванченка


Дякуємо сім’ям Заторських, Воробйових, Борисюків, Бороздіну Д.Д., Петруку Б.М., Зубенку В.В., кумам, колегам, усім тим, хто допомагав і підтримав нас у тяжку хвилину.

Здоров’я Вам і довгого віку.


З повагою сім’я Ванченко