Під «кайфом»
- Кримінал
- 95
- коментар(і)
- 27-09-2013 00:19
Додому з роботи Петро Броневицький (імена в матеріалі змінено) повернувся близько шостої вечора. Щойно зняв у порозі взуття та куртку, як за вікном почувся незрозумілий шум. Зазирнув у шибку. Біля сусіднього обійстя помітив двох сусідів — подружжя літнього віку. Вони стояли без верхнього одягу і, емоційно розмовляючи між собою, показували пальцями на свій будинок.
Петро Броневицький поспіхом устромив ноги в черевики, накинув куртку і вийшов на подвір’я.
— Що там у вас трапилося?
— До хати заскочив якийсь бандит! Вигнав нас! Ножем розмахує, мовляв, зайдете поріжу!
Чоловік ризикувати не став, видобув із кишені джинсів мобільний телефон і, набравши «102», розповів працівникам міліції про інцидент.
Коли приїхали правоохоронці, то побачили надворі чоловіка середніх літ і двох старих людей. З будинку донісся якийсь стукіт та дзенькіт посуду.
Одразу на штурм не пішли. Вирішили «домовитися».
— Сунетеся в дім — підпалю! — одразу з-за дверей почувся погрозливий крик.
Міліціянти були спокійні.
— Навіщо тобі це? Відчини двері.
— Підпалю, сказав!
— Старі люди мерзнуть. Впусти їх.
У відповідь — дикий сміх.
Стражі порядку спробували ще якось умовити невідомого, аби той вийшов, проте ніякі слова не діяли.
А через деякий час крізь щілини дверей почав просочуватися дим.
Стало зрозуміло — той безумець таки скоїв підпал. Швидко подзвонили до пожежників.
А за хвилю розчахнулися двері і надвір вилетів молодик. Несамовито закричав:
— Підійдете ближче — заріжу себе! — і він приставив лезо ножа до свого горла.
Його спробували заспокоїти:
— Не роби дурниць, хлопче.
— Кажу, не підходьте!
Молодий чоловік і справді скидався на божевільного. Очманілими очима кидав погляди на присутніх людей, сіпався, задкував, підстрибував…
— Чого ти хочеш?
— Нічого!
— То чому так чиниш?
Міліціянти спробували наблизитися до біснуватого молодика. Однак той знову загорлав не своїм голосом:
— Не підходьте! Заріжуся! Падлом буду!
Правоохоронці не встигли й схаменутися, як той очманілий і справді почав штрикати себе ножем у шию.
Стражі порядку миттю кинулися до самогубця, відбили зброю від його шиї, заламали руки.
Рани були не глибокі, але «швидку» потрібно було викликати.
А з хати вже клубами сунув дим.
Пенсіонери — власники будинку — безпорадно бігали навколо, заламували руки, хапалися за голову.
Зрештою під’їхала пожежна машина. Оселю старих людей врятували, проте вогонь пошкодив усередині деякі речі.
Згодом лікарі встановили, що самогубець-підпалювач стояв на обліку в наркодиспансері і на момент скоєння злочину перебував під впливом наркотиків. Однак це аж ніяк не знімає з нього відповідальності.
Петро Броневицький поспіхом устромив ноги в черевики, накинув куртку і вийшов на подвір’я.
— Що там у вас трапилося?
— До хати заскочив якийсь бандит! Вигнав нас! Ножем розмахує, мовляв, зайдете поріжу!
Чоловік ризикувати не став, видобув із кишені джинсів мобільний телефон і, набравши «102», розповів працівникам міліції про інцидент.
Коли приїхали правоохоронці, то побачили надворі чоловіка середніх літ і двох старих людей. З будинку донісся якийсь стукіт та дзенькіт посуду.
Одразу на штурм не пішли. Вирішили «домовитися».
— Сунетеся в дім — підпалю! — одразу з-за дверей почувся погрозливий крик.
Міліціянти були спокійні.
— Навіщо тобі це? Відчини двері.
— Підпалю, сказав!
— Старі люди мерзнуть. Впусти їх.
У відповідь — дикий сміх.
Стражі порядку спробували ще якось умовити невідомого, аби той вийшов, проте ніякі слова не діяли.
А через деякий час крізь щілини дверей почав просочуватися дим.
Стало зрозуміло — той безумець таки скоїв підпал. Швидко подзвонили до пожежників.
А за хвилю розчахнулися двері і надвір вилетів молодик. Несамовито закричав:
— Підійдете ближче — заріжу себе! — і він приставив лезо ножа до свого горла.
Його спробували заспокоїти:
— Не роби дурниць, хлопче.
— Кажу, не підходьте!
Молодий чоловік і справді скидався на божевільного. Очманілими очима кидав погляди на присутніх людей, сіпався, задкував, підстрибував…
— Чого ти хочеш?
— Нічого!
— То чому так чиниш?
Міліціянти спробували наблизитися до біснуватого молодика. Однак той знову загорлав не своїм голосом:
— Не підходьте! Заріжуся! Падлом буду!
Правоохоронці не встигли й схаменутися, як той очманілий і справді почав штрикати себе ножем у шию.
Стражі порядку миттю кинулися до самогубця, відбили зброю від його шиї, заламали руки.
Рани були не глибокі, але «швидку» потрібно було викликати.
А з хати вже клубами сунув дим.
Пенсіонери — власники будинку — безпорадно бігали навколо, заламували руки, хапалися за голову.
Зрештою під’їхала пожежна машина. Оселю старих людей врятували, проте вогонь пошкодив усередині деякі речі.
Згодом лікарі встановили, що самогубець-підпалювач стояв на обліку в наркодиспансері і на момент скоєння злочину перебував під впливом наркотиків. Однак це аж ніяк не знімає з нього відповідальності.
Микола МАРУСЯК
Коментарі відсутні