Поминання 40/2013

9 жовтня минає рік, як пішла з життя відома в місті людина, Заслужений вчитель України, почесний громадянин міста Новограда-Волинського, вчитель інформатики ЗОШ №7 — Володимир Леонідович ДІДКОВСЬКИЙ

Своєю творчістю, сумлінною працею Володимир Леонідович заслужив велику повагу і авторитет серед новоград-волинців. Він з честю пройшов свій земний шлях. Царство Вам Небесне і вічний спокій, наш дорогий Вчитель!

Колишні учні та випускники ЗОШ №7

Надія! Хочемо тобі ми прокричати, але відповіді не почуємо…

4 жовтня минає 9 днів, як перестало битися серце вчителя математики, екс-директора Новоград-Волинської вечірньої школи Надії Дмитрівни ГОРДІЙЧУК

Горбок землі мовчить, як все довкола, і огортає душу тихий жаль, що не побачимо ніколи ні твою радість, ні твою печаль. Не заросте ніколи та стежина, що провела тебе в останню путь, похилиться зажурена калина і добрим словом люди пом’януть.

Щиро співчуваємо рідним та близьким.

Сумуючі колеги

7 жовтня — 40 днів світлої пам’яті Володимира Михайловича ВАНЧЕНКА

Життя людське, мов тоненька нитка, обривається, зупиняючи людину на життєвій дорозі. Пішовши в інший світ, Ти залишив по собі добру пам’ять. Тепла Твого серця і душі вистачало для нас усіх. Ми ніколи не зможемо повірити в те, що навіки перестало битися Твоє турботливе серце. Плачуть за Тобою всі стежки, плаче дім, бо немає господаря в нім. Пам’ять про Тебе — чиста і світла — назавжди залишиться в наших серцях. Вічного Тобі життя у Царстві Небеснім та спокою Твоїй душі.

Вічно сумуючі дружина, діти, внуки

9 жовтня — рік світлої пам’яті Віктора Миколайовича ГРАЧА

Як швидко плине час… Вже цілий рік минув, як ти пішов від нас так раптово і дуже рано. Ніхто не знав і не відчував біди. Тепер на серці тривожить рана, бо ти ж пішов не на годину — назавжди. Чому життя таке несправедливе? Добрим людям — доля нелегка. Така душа — розумна, добра мила, а доля випала, немов полин, гірка… Що ж, рідний наш, ти вже не з нами, у світлих спогадах живи. Ми завжди будемо тебе любити і пам’ятати. Нехай Господь оберігає твою світлу і добру душу.

З глибоким сумом батьки, сестра з сім’єю і всі рідні

25 вересня 2013 року пішла у вічність наша шановна колега — Фаїна Василівна Кудряшова

Фаїна Василівна — викладач російської мови та літератури, працювала в технікумі з 1975 року по 1995 рік, відмінник освіти України, голова циклової комісії гуманітарних дисциплін, викладач від Бога, талановитий куратор груп. Організатор цікавих виховних заходів, Фаїна Василівна вирізнялася творчим підходом до навчання та виховання студентів. У пам’яті студентів надовго залишаться цікаві уроки, екскурсії, які організовувала Фаїна Василівна. Вона створювала атмосферу взаєморозуміння серед студентської молоді та викладачів, була взірцем талановитого педагога, гарним порадником для колег.

Колектив викладачів промислово-економічного технікуму висловлює щире співчуття рідним та близьким

4 жовтня — 10 років світлої пам’яті Миколи Олександровича ОПАНАСЮКА

Хто пам’ятає, — пом’яніть добрим словом, а хто забув, — згадайте. Пухом тобі земля, рідненький. Душі — вічний спокій і Царство Небесне.

Дружина, діти, онуки, брат, рідні

Є сила, що може забрати з життя, та з пам’яті рідних — ніколи

4 жовтня минає 10 років, як пішов з життя коханий чоловік, любий зять, дорогий дядько — Василь Андрійович ЛЕЩЕНКО

Проходять роки, але світла пам’ять про тебе, мій коханий, залишиться у моєму серці. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть. Вічна пам’ять твоїй душі.

Вічно сумуючі дружина, теща, племінники, рідні

9 октября — год, как перестало биться сердце дорогого для нас человека, сына, брата, отца — Леонида Петровича САХНЮКА

С того ужасного и страшного события не было ещё совсем и дня, чтобы не заплакали родители, чтоб его не вспомнили друзья. Вот стоим мы над его могилой, слёзы так и капают из глаз, как и прежде, он родной и милый, и всегда он будет жить в сердцах у нас. Смотрит с фотографии надгробной ясный взгляд, как будто бы, живой. Кажется, услышим его голос, тот спокойный, добрый и родной.

Вечно скорбящие мама, брат с семьёй и все родные

9 октября — год, как перестало биться сердце и ушёл в вечность Леонид Петрович САХНЮК

Тебя уж нет, а мы не верим, в душе у нас ты навсегда. И боль свою от той потери мы не излечим никогда. Словами нельзя передать наши боль и горе. Никогда не забыть того страшного дня, который принёс нам столько горя и печали. В скорби склоняем головы у твоей могилы. Спи спокойно, наш любимый. Лебединым пухом тебе земля, а душе — Царство Небесное.

Вечно скорбящие жена и дети

Кажуть, Бог забирає найкращих…

9 жовтня минає рік, як перестало битися серце дорогої донечки, мами, сестри, бабусі — Лариси Трохимівни КУКУЄТИ

Ти пішла з життя такою молодою і вродливою. Не вистачає господині в домі, материнської любові, ніжного слова, рідного погляду, усмішки, голосу, поради. Не стихає біль у наших серцях. Нехай наші сльози не тривожать твоїх снів, бо ти завжди з нами. Лебединим пухом хай буде тобі земля, а душі — вічний спокій. Царство тобі Небесне і земля пухом, рідненька.

Вічно сумуючі мама, дочки, зять, онуки, сестра та її родина

5 жовтня — 20 років світлої пам’яті Віктора Герасимовича ЄВСТИГНЄЄВА

Неначе день, пройшли роки, як швидко плине час… Ти вже не станеш на поріг, тебе із нами вже нема.

Вічно сумуючі дружина, діти, онуки, правнучок

4 жовтня — третя річниця світлої пам’яті Світлани Григорівни САРДАК

Плаче серце, біль не передати. Сумуємо і пам’ятаємо кожну хвилину. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть. Вічний спокій тобі, пам’ять про тебе завжди у наших серцях.

Сім’я Осадчуків

25 вересня відійшла у вічність наш класний керівник, педагог із великим стажем — Фаїна Василівна ВАСНІНА

Світла та вічна пам’ять про неї залишиться в наших серцях.

Випускники 456 групи НВМТ 1992 року