Задумів багато, грошей нема: чи створять музей під відкритим небом на городищі, якщо досі немає краєзнавчого музею?

У нашому місті вперше відбувся археологiчний фестиваль «Експериментальна археологiя: проблеми та перспективи створення археологiчного музею пiд вiдкритим небом «Лiтописний Возвягель». Сталося це 19-20 вересня, і за задумом організаторів, програма фестивалю була спрямована на поглиблене ознайомлення з давньою місцевою історією.
На фестиваль запросили наукових співробітників та археологів з усієї України. Вони презентували аналогічні проекти різних куточків нашої країни, що діють як відомі туристичні центри.
— Ми маємо два унікальних городища перiоду Київської Русi, які гарно збереглися до наших днів, — розповіла одна з організаторів фестивалю, директор краєзнавчого музею Олена ЖОВТЮК. — Добре проглядається дитинець на пiвденному та пiвнiчному городищi, обороннi вали, ескарпи та барбакан — на пiвнiчному городищi. Нагадаю, що про наше поселення згадується у Iпатiвському лiтописi 1257 року. За трагiчних обставин, як відомо, воно вщент було спалене військами Данила Галицького, під час боротьби з ордами монгольського темника Куремси, за гегемонiю над Правобережжям. Наше городище — не просто зафiксований науковцями факт, а має досить поважний паспорт свого походження.
Крім того, звягельське городище — єдине з древлянських поселень, що має вигiдне географiчне розташування. Це можна використати для розвитку туризму у нашому регіоні. Принаймні, так вважають організатори фестивалю, адже дитинець пiвденного городища буквально «випадає» на мiжнародну трасу «Київ-Чоп», репрезентуючи понад тисячолітню іcторико-культурну спадщину нашого краю.
У рамках фестивалю у краєзнавчому музеї, що діє нині на базі Палацу культури, була представлена археологічна виставка «Звягель літописний». Родзинкою виставки стали експонати з приватної колекції Едуарда Соломіна: поховальна маска періоду неоліту, давньоруські колти, колекція старослов`янських хрестиків, жіночі прикраси.
Подих історії можна було відчути на південному городищі, де учасники заходу уявно перенеслися у ХIII ст., оглядаючи княжий посад і слухаючи екскурсію, яку провів кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту археології А.В.Петраускас. Цікавим заходом став майстер-клас із приготування медового напою за рецептом давньоруської доби.

Вперше у Новограді-Волинському спостерігали за виступом учасників клубу історичної реконструкції з Білої Церкви. Щоправда, дощова погода завадила масштабним планам організаторів, проте відтворений реконструкторами одяг та зброя тієї доби — за фотографіями та літописами — залишили справді непересічні враження.
До речі, у місті продовжує залишатися невирішеним питання будівлі для краєзнавчого музею. Як розповіла директор Олена Жовтюк, нині зібрано понад 2,5 тисячі експонатів. Сьогодні вони частково зберігаються у Палаці культури та Музеї родини Косачів, а особливо цінні — у столичному археологічному музеї. Донедавна у тимчасовому приміщенні краєзнавчого музею не було навіть сигналізації, хоч тут є експонати, яким багато тисяч років. Наприклад, ваза Трипільської культури, якій 4,5 тисяч років, кам’яні знаряддя праці — віком 7-10 тисяч років, поховальна урна — близько 2 тисяч років. Тепер сигналізація є, але «немає приміщення — немає перспективи», — говорить Олена Жовтюк.
І якщо на південному городищі живуть люди, то північне нині є лише місцем «роботи» чорних археологів із металошукачами. Багато артефактів доводиться через десяті руки викупати у них. Фінансування на проведення досліджень чи розкопок сьогодні не виділяється, а з міського бюджету на потреби музею дають небагато коштів.
— Сьогодні під будівлю для музею розглядають вже восьме (!) за рахунком приміщення, — розповіла Олена Володимирівна. — Наразі йдеться про військкомат, який має звільнитися. Влада надіслала лист у Міністерство оборони, тож з нетерпінням чекаємо відповіді.
У резолюції археологічного фестивалю його учасники визнали, що існує суттєва загроза збереженню археологічного комплексу літописного Возвягеля. Тому нагальним, на думку науковців, є проведення рятівних археологічних розкопок залишків літописного міста, а згодом — створення тут музейного комплексу під відкритим небом. Для цього планують звернутися за підтримкою до міської, районної влад та Інституту археології НАН України. Очікують також, що проведення археологічного фестивалю у нашому місті стане щорічним, а наступний — відбудеться у червні 2014 року.