Духовнi притчi
- 52
- коментар(і)
- 11-10-2013 22:11
ЧАША ТЕРПIННЯ
Одного разу Учень звернувся до свого Вчителя з проханням пояснити, що таке терпіння. Учитель взяв порожню чашу й поставив Учневі на коліна. А потім дав йому в руки глечик, наповнений водою, і запропонував заплющити очі й поступово наповнювати чашу.
Коли Учень почав наповнювати чашу, то Вчитель промовив:
— Випробовуючи терпіння іншої людини, ти наосліп наповнюєш чужу чашу, яка при цьому стоїть на твоїх колінах. Тому ти не знаєш, коли вона переповниться, і ризикуєш облити самого себе.
Продовжуючи повільно наповнювати чашу, Учень запитав:
— Отже, доброчесна людина не повинна переповнювати чужу чашу терпіння?
— Не тільки, — відповів Учитель. — У тому, що ти оберігаєш свої ж коліна, особливої чесноти немає.
— То що ж вона має робити?
— Доброчесна людина також мусить стежити за тим, щоб її чаша на чужих колінах теж ніколи не переповнювалася! — відповів Учитель.
МЕТЕЛИК I СУНИЦЯ
Сів Метелик-одноденка на багаторічну Суницю й почав захоплюватися всім, що бачив:
— Сонце яке яскраве і красиве! Роса — жодні самоцвіти з нею не зрівняються! А поле яке зелене, а небо яке синє! А повітря… У мене навіть бракує слів, щоб описати його! Одне тільки можу сказати: слава Богу — за все!
— Треба ж: стільки років живу й нічого цього не помічала! — подумала Суниця, а вголос сказала. — Нічого, завтра ти до всього цього звикнеш!
— Завтра для мене вже не буде, — сумно відповів Метелик, назавжди заплющуючи очі.
А Суниця із прикрістю зізналася собі, що за стільки років вона не побачила і, найголовніше, не оцінила всього того, що встиг оцей Метелик за один-єдиний день свого життя…
НЕПРОХАНI ГОСТI
Одного разу чоловікові наснився сон. Ніби Ісус каже йому: «Я прийду до тебе завтра в гості». Прокинувшись зранку, чоловік почав хутко прибирати в хаті та готувати гостину. Коли скінчив свої приготування, то сів чекати на Ісуса.
Тут пролунав вхідний дзвінок. Він швидко кинувся відчиняти двері, та побачив не Ісуса, а стареньку бабусю, яка просила пару копійчин. Довго не думаючи, він відправив її ні з чим, мовляв: «Не тривож мене, я Ісуса чекаю».
Минуло кілька годин, і знов пролунав дзвінок у двері. Тепер на порозі стояв чоловік на милицях, який просив фінансову допомогу на операцію ноги. Та чоловік відмовив йому, кажучи: «У мене немає часу, зараз Ісус має прийти до моєї господи».
Увечері дзвінок пролунав утретє. Чоловік мерщій побіг відчиняти двері, однак побачив на порозі маленького хлопчика, який просив їсти. Чоловік, як і раніше, відмовив йому: «Я не можу дати тобі їсти. Може, Ісус прийде голодний. Що тоді я Йому дам?».
Настала ніч. Чоловік пішов спати, так і не дочекавшись Ісуса. І знову побачив уві сні Господа і запитав Його: «Чому Ти не прийшов до мене сьогодні? Я тебе увесь день чекав». Ісус відповів: «Я приходив до тебе тричі, та ти не прийняв мене».
Одного разу Учень звернувся до свого Вчителя з проханням пояснити, що таке терпіння. Учитель взяв порожню чашу й поставив Учневі на коліна. А потім дав йому в руки глечик, наповнений водою, і запропонував заплющити очі й поступово наповнювати чашу.
Коли Учень почав наповнювати чашу, то Вчитель промовив:
— Випробовуючи терпіння іншої людини, ти наосліп наповнюєш чужу чашу, яка при цьому стоїть на твоїх колінах. Тому ти не знаєш, коли вона переповниться, і ризикуєш облити самого себе.
Продовжуючи повільно наповнювати чашу, Учень запитав:
— Отже, доброчесна людина не повинна переповнювати чужу чашу терпіння?
— Не тільки, — відповів Учитель. — У тому, що ти оберігаєш свої ж коліна, особливої чесноти немає.
— То що ж вона має робити?
— Доброчесна людина також мусить стежити за тим, щоб її чаша на чужих колінах теж ніколи не переповнювалася! — відповів Учитель.
МЕТЕЛИК I СУНИЦЯ
Сів Метелик-одноденка на багаторічну Суницю й почав захоплюватися всім, що бачив:
— Сонце яке яскраве і красиве! Роса — жодні самоцвіти з нею не зрівняються! А поле яке зелене, а небо яке синє! А повітря… У мене навіть бракує слів, щоб описати його! Одне тільки можу сказати: слава Богу — за все!
— Треба ж: стільки років живу й нічого цього не помічала! — подумала Суниця, а вголос сказала. — Нічого, завтра ти до всього цього звикнеш!
— Завтра для мене вже не буде, — сумно відповів Метелик, назавжди заплющуючи очі.
А Суниця із прикрістю зізналася собі, що за стільки років вона не побачила і, найголовніше, не оцінила всього того, що встиг оцей Метелик за один-єдиний день свого життя…
НЕПРОХАНI ГОСТI
Одного разу чоловікові наснився сон. Ніби Ісус каже йому: «Я прийду до тебе завтра в гості». Прокинувшись зранку, чоловік почав хутко прибирати в хаті та готувати гостину. Коли скінчив свої приготування, то сів чекати на Ісуса.
Тут пролунав вхідний дзвінок. Він швидко кинувся відчиняти двері, та побачив не Ісуса, а стареньку бабусю, яка просила пару копійчин. Довго не думаючи, він відправив її ні з чим, мовляв: «Не тривож мене, я Ісуса чекаю».
Минуло кілька годин, і знов пролунав дзвінок у двері. Тепер на порозі стояв чоловік на милицях, який просив фінансову допомогу на операцію ноги. Та чоловік відмовив йому, кажучи: «У мене немає часу, зараз Ісус має прийти до моєї господи».
Увечері дзвінок пролунав утретє. Чоловік мерщій побіг відчиняти двері, однак побачив на порозі маленького хлопчика, який просив їсти. Чоловік, як і раніше, відмовив йому: «Я не можу дати тобі їсти. Може, Ісус прийде голодний. Що тоді я Йому дам?».
Настала ніч. Чоловік пішов спати, так і не дочекавшись Ісуса. І знову побачив уві сні Господа і запитав Його: «Чому Ти не прийшов до мене сьогодні? Я тебе увесь день чекав». Ісус відповів: «Я приходив до тебе тричі, та ти не прийняв мене».
Коментарі відсутні