Поминання 1/2014

6 січня минає рік, як перестало битися велике, любляче серце найріднішої людини, турботливого батька, прекрасного дідуся та прадідуся — Анатолія Вікторовича МАТУШЕВСЬКОГО

09.03.1937-06.01.2013

Час пливе невблаганно, та біль не проходить. У кожній справі, кожному подиху, у думках — ти завжди з нами. Земля тобі хай буде лебединим пухом і вічне Царство в Небесах. Ти завжди — в наших серцях.

Вічно сумуючі дружина, дочки, онуки, правнучки, всі рідні

7 січня минає 2 роки світлої пам’яті найдорожчої для нас людини — Кузьми Васильовича КОСЯНЧУКА

Низько вклоняємося перед світлою пам’яттю про Вас. Царство Небесне і вічний спокій.

Сумуючі дружина, доньки, зяті, онуки, правнучки

7 января — 40 дней, как оборвалась жизнь дорогой сестрички — Людмилы Евгеньевны ПИСАРЧУК

Нашу боль не измерить, N и в слезах не излить.

Мы тебя, как живую, будем вечно любить.

Скорбящие брат с семьей

5 января — 40 дней светлой памяти Филиппа Ивановича ТИТОВА

Ты жизнь свою прожил достойно, оставил память нам навек. В безмолвном мире спи спокойно, любимый нами человек. Царство тебе Небесное.

Жена, дети, внуки, правнуки

Тепло душі твоєї залишилось разом з нами...

З січня — 40 днів світлої пам’яті дорогого турботливого сина, чоловіка, батька, брата і доброї порядної людини — Геннадія Володимировича ПОДОЛЯНЧУКА

Як сумно без тебе, рідненький, печаль не проходить і серце болить. Навіки покинув ти нас, дорогенький, як важко без тебе нам жить. Царство тобі Небесне, вічний спокій твоїй душі. Усі, хто знав Геннадія, згадайте добрим словом і тихою молитвою.

Вічно сумуючі мама, тато, тітка Єва, брати, сестри з родинами

Кохана людина не вмирає, вона з нами просто жити перестає...

3 січня — 40 днів світлої пам’яті дорогої нам людини — Геннадія Володимировича ПОДОЛЯНЧУКА

В той день, коли злива була, а серце так хотіло жити, тебе, наш рідненький, не стало. І ми не в силах були щось змінити. Ти життя своє прожив гідно, залишивши добру пам’ять нам навік.

У безмовному світі спи спокійно, улюблений наш — папа і чоловік. Хай Ангел Господній хранить твою душу, хай Царство Небесне Господь тобі дасть.

Всі, хто знав, згадайте разом з нами добрим словом і тихою молитвою.

Вічно сумуючі дружина, діти

31 декабря внезапно ушел из жизни дорогой и любимый муж, папа, дедушка — Василий Евгеньевич ПИНЧУК

Ушел от нас внезапно, слишком рано, а было ведь не так уж много лет. Ушел... И кровоточит в сердце рана. Ушел... И показалось — меркнет свет. Представить жизнь без тебя немыслимо и сложно, и до сих пор тревожит душу нам беда, смириться с этим горем невозможно, ушел не на минуту — навсегда. И с этой смертью в мире что-то оборвалось, пусть говорят: «Незаменимых нет людей», но ты ушел. И пустота осталась, а боль утраты не пройдет с теченьем лет. Ушел, но на земле свой след оставил. Осталось все, чем ты нас щедро одарил, остался в памяти поступками, делами, ушел... но ты достойно жизнь прожил.

Скорбящие жена, сын, дочки с семьями

5 січня минає 5 років, як пішов у вічність люблячий наставник, батько та дідусь, священнопротоієрей — Димитрій СОЛОВЕЙ

Молитва наша хай дійде до Бога і в Його Царстві Будьте повсякчас.

Ми пам’ятаєм всі труди й турботи, що несли Ви в нетяжкий час.

Хто пам’ятає, — пом’яніть з нами, і всі, хто знав, згадайте в молитвах.

В Царстві Небеснім Ви молите Бога, щоб всіх з’єднав в останній час.

Вічно сумуючі донька, онуки, правнуки

3 січня — рік, як пішла з життя люба матуся — Леоніда Михайлівна ШУЛЯКІВСЬКА із села Теснівки

Не може серце з цим змиритись, що поряд з нами Вас нема, ще б жити, жити, лишився біль, печаль одна. Пам’ять про Вас — завжди у наших серцях. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть. Царство Небесне Вам, рідненька.

Дочка, син, невістка, зять, онуки

4 січня минає 5 років, як перестало битися серце Миколи Михайловича РОМАНЮКА

Ти пішов від нас, залишивши печаль та сльози, і скільки б часу не минуло, вічно житимеш у наших серцях. Царство Небесне і вічний спокій, наш рідний.

Вічно сумуючі рідні

З января — год, как ушел из жизни наш дорогой, любимый муж, отец, дедушка — Михаил Борисович ЗОЗУЛЕВИЧ

А ты стоишь перед глазами живой, с улыбкой на устах. Ушел из жизни очень рано, никто не смог тебя спасти.

Как глубока на сердце рана, пока мы живы, — с нами ты. Холодный камень обнимаем, несем к подножию цветы, боль и тоска не покидают, ушли надежды и мечты. Ты жизнь свою прожил достойно, оставив память нам навек. В безмолвном мире спи спокойно, любимый нами человек.

Вечно скорбящие жена, дочь Елена, сыновья Игорь, Александр, невестки Людмила, Катерина, внуки Миша, Саша