Поминання 6/2014

5 лютого — 40 днів світлої пам’яті, як пішов з життя дорогий рідний тато, дідусь, прадідусь — Володимир Тарасович ТИМОШОВ із села Слобода-Романівська

Так пусто стало на душі, і серце плаче кожен день від болю, і огортає тихим смутком все навколо... Рідненький, ми сумуєм за тобою. Не вистачає усмішки і слова, і погляду ласкавого й простого. Великий слід в житті ти залишив і скільки всім добра зробив…..Любив життя, любив дітей, прожив ти для онуків, правнуків й дітей. Пішов достойно в майбуття, тобі не буде забуття. А поки пам’ять житиме в віках, живим ти будеш в наших серцях. Лебединим пухом, рідненький, тобі земля і Царство Небесне твоїй душі і вічний спокій.

Вічно сумуючі діти, онуки, правнуки та рідні

9 февраля — годовщина горькой утраты Татьяны ЯКУЩЕНКО

Ты была другом для всех людей, самой доброй мамой, ласковой бабушкой, заботливой дочерью, сестрой, верной подругой. Сжигает боль наши сердца, опустела без тебя земля. Царство тебе Небесное. Помяните все, кто до сих пор хранит её светлый образ.

Скорбящие сёстры Люда, Валя с семьёй, подруга Анжела с дочкой Сашенькой

9 февраля — год светлой памяти нашей дорогой, любимой мамочки — Татьяны ЯКУЩЕНКО

Не найти в мире слов, описать наше горе. не найти в мире силу, чтоб тебя подняла. Как жестоко судьба так с тобой поступила, как жестока судьба, что тебя отняла. Боль утраты — безмерна, скорбим, тоскуем, любим.

Дочери Наташа, Аня, внуки Алёна, Максим, зять Вадим

8 лютого минає рік, як перестало битися любляче серце найдорожчої для нас людини — Галини Адамівни ЮРЧЕНКО

Низько вклоняємося перед твоєю світою пам’яттю. Ми будемо завжди пам’ятати і любити тебе. Нехай земля береже твій спокій і буде тобі пухом. Хто знав, пам’ятає, — пом’яніть.

Вічно сумуючі рідні

8 февраля — 40 дней со дня смерти Василия Евгеньевича ПИНЧУКА

Сердце погасло, будто зарница, боль не приглушат года. Образ твой вечно будет храниться в памяти нашей всегда. Тебя уж нет, а мы не верим, в душе у нас ты — навсегда. И боль свою от той потери не излечить нам никогда.

Скорбящие жена, сын, дочери с семьями, тёща

Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть...

11 лютого минає рік, як пішла у вічність Марія Максимівна ГНІТЕЦЬКА

Не хоче серце з цим змиритись, що поряд з нами тебе нема. Тобі б ще жити, жити, жити, лишився біль, печаль одна.

Вічно сумуючі чоловік, дочка та всі рідні

8 лютого — 40 днів світлої пам’яті дорогої нам людини — Олени Йосипівни КАЙДАНОВИЧ з с.Наталівка

30.11.1938-31.12.2013 р.

Як сумно без тебе, рідненька, печаль не проходить і серце болить. Навіки покинула нас, дорогенька, як важко без тебе нам жить. Царство тобі Небесне, вічний спокій твоїй душі. Усі, хто знав, згадайте добрим словом і тихою молитвою.

Вічно сумуючі чоловік, діти, онуки

10 февраля — годовщина светлой памяти дорогой жены — Нонны Петровны ПОДГОРЧУК

Тебя уж нет, а мы не верим, в душе у нас — ты навсегда. И боль свою от той потери не излечить нам никогда.

Муж, дети, внуки, правнуки, праправнуки, родные

6 февраля — 10 лет светлой памяти Николая Милентиевича ДЕНИСЮКА

Не плачьте обо мне, когда умру. Я буду только снегом на ветру. Я вам весной недальнею приснюсь и песнею неспетою споюсь. Я мало прожил, и не так, как все. Я жизнь прожил, как будто по росе, ступнями ощущая свежесть дня. И всё на свете было для меня. Не плачьте обо мне, когда уйду, ведь в небе вы отыщите звезду. И отойдёт от вас моя печаль, ведь до моей звезды — такая даль.

Жена, дети, внуки, правнуки

Ми пам’ятаєм, рідний, бо живем, тому живем, що пам’ятаєм…

7 лютого — 2 роки світлої пам’яті Фелікса Павловича ЗУБРИЦЬКОГО

Так пусто стало на душі, і серце плаче кожен день від болю, і огортає тихим смутком все навколо. Рідненький, ми сумуєм за тобою. Не вистачає усмішки і слова, і погляду ласкавого й простого. Великий слід у житті ти залишив, і скільки всім добра зробив. Любив життя, любив людей, прожив ти для онуків і дітей. А поки пам’ять житиме в віках, живим ти будеш у серцях. Лебединим пухом тобі земля і Царство Небесне.

У скорботі дружина, дочка, син, онуки, правнуки

7 лютого минуло 40 днів світлої пам’яті нашої колеги, вчителя початкових класів ЗОШ №10 — Алли Степанівни ВАЩУК

Ваш світлий образ назавжди залишиться в нашій пам’яті.

Колектив школи, учні, та їх батьки

7 лютого минає 40 днів, як перестало битися серце дорогої, найріднішої дочки, дружини, мами — Алли Степанівни ВАЩУК

Горбок землі мовчить, як все довкола, і огортає душу тихий жаль, що не побачимо ніколи ні твою радість, ні твою печаль. Нема тебе, хоч скільки хочеш клич, сама печаль повисла над землею. У світі, серед безлічі облич, вже не зустріти посмішки твоєї. Не заросте ніколи та стежина, що провела тебе в останню путь, похилиться зажурена калина і добрим словом люди пом’януть.

Вічно сумуючі батько, чоловік, діти, онучка та всі рідні

10 февраля — год, как ушёл из жизни дорогой нам человек — Михаил Филиппович ТИТОВ

Не простившись ни с кем, не сказав всем «прощай», скрылся ты в темноте, лишь оставил печаль. Сжигает боль, болит душа, от горя капает слеза. Ушёл от нас ты очень рано, глубокую оставил на сердце рану. Царство тебе Небесное и пухом земля.

Скорбящие жена, дети и внуки

Є сила, що може забрати з життя, та з пам’яті рідних — ніколи...

9 лютого минає 40 днів, як немає з нами дорогого чоловіка, батька, дідуся — Андрія Васильовича КРАВЧУКА

Це дні важкої скорботи і печалі. Порожньо стало в хаті і в наших серцях, та пам’ять про тебе не згасне ніколи. У вікнах світло не горить, пуста оселя серце крає, а був же час — жив тато тут... Не віриться, що вже його немає. Нехай Господь подарує вашій душі вічний спокій і Царство Небесне.

У безмежній скорботі дружина, діти, онуки, рідні

2 лютого минув рік, як перестало битися серце дорогої нам Людмили Леонідівни КОВАЛЬСЬКОЇ

Якби могла ти довше жити, — були б щасливі внуки й діти, але не в силах ми змінити Господню волю у житті. Таких, як ти, не забувають, таких лиш вічно пам’ятають. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть. Царство тобі Небесне та вічний спокій, наша рідненька.

Вічно сумуючі чоловік, діти, онучки та рідні

9 лютого минає 9 днів, з дня смерті Франца Уляновича КУХАРСЬКОГО

Світла і вічна пам’ять про тебе назавжди залишиться в наших серцях. Всі, хто знав, — згадайте разом з нами добрим словом і тихою молитвою. Царство тобі Небесне і вічний спокій душі.

У скорботі дружина, діти, онуки, правнуки

Є сила, що може забрати з життя, та з пам’яті рідних — ніколи…

10 лютого минає 5 років світлої пам’яті рідного, дорогого сина, брата — Володимира Олександровича ЗІНЧЕНКА

Не здається… Сон страшний не сниться… Просто враз перевернувся світ, і душа твоя, мов птиця, відлетіла Богові на звіт… Усі лишилися стежини, якими ти любив ходить, та тільки дуже рано нас покинув, ще треба було жить і жить. Хто знав, дружив, — згадайте добрим словом, тихою молитвою. Царство тобі Небесне, вічний спокій твоїй душі.

Вічно сумуючі тато, мама, сестри з сім’ями

Є сила, що може забрати з життя, та з пам’яті рідних — ніколи...

11 лютого минає 2 роки світлої пам’яті дорогої нам Катерини Леонідівни МАТВІЙЧУК

Нема в світі тих слів, щоб передати наше горе. Наш плач сердець, наш крик душі ти не почуєш вже ніколи. Ми пам’ятаємо тебе як чуйну, доброзичливу, щиру і життєрадісну людину. Здавалося б, тобі ще жити й жити, радіти дітям, онукам, чоловіку. Рідненька, ми сумуємо за тобою, не можемо повірити в те, що навіки перестало битися твоє серце. Скільки не мине часу, ти завжди будеш поруч з нами, жити в наших серцях. Нехай Господь Бог дарує тобі Царство Небесне і вічний спокій твоїй душі.

Сумуючі чоловік, діти, онук, батьки, сестри з родинами

9 лютого минає рік, як немає з нами чоловіка, батька, дідуся — Павла Олексійовича ЛЕВЧУКА

Серце плаче і тремтить душа. Скільки б не шукали очі в рідній хаті, — найдорожчої людини вже нема. Як сумно без тебе, рідненький, печаль не проходить і серце болить. Навіщо покинув ти нас, дорогенький? Як важко без тебе нам жить. Не заросте ніколи та стежина, що провела тебе в останню путь, похилиться зажурена калина і добрим словом люди пом’януть. Вічна пам’ять і Царство Небесне.

Сумуючі дружина, діти, онуки

13 лютого минає 25 років, як пішов з життя Іван Васильович САВЧУК

Є сила, що може забрати з життя, та з пам’яті рідних — ніколи.

З глибоким сумом діти, онуки

8 лютого минає 10 років, як не стало дорогої мами, свекрухи, бабусі — Ольги Гаврилівни ШЕВЧУК

Плаче серце, біль не передати. Сумуємо і пам’ятаємо кожну хвилину. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть. Вічний спокій тобі, рідненька, а ми ніколи не забудемо тебе.

Сумуємо, дочки, сини, зяті, невістки та онуки

9 февраля — 40 дней светлой памяти Валерия Николаевича ДУБИНЯКА

Никто не смог тебя спасти, ушёл из жизни очень рано. Но светлый образ твой, родной, мы будем помнить постоянно.

Вечно скорбящие братья, сёстры и племянники