Новоград-Волинський на сторінках газети «Соціалістичне Полісся»

1940 РІК
За повідомленням від 18 квітня, Новоград-Волинський хлібозавод (директор — Пекуровський) зайняв перше місце в області у Всеукраїнському конкурсі підприємств харчової промисловості та одержав перехідний Червоний Прапор. У цьому ж номері оголошено, що артіль ім.Тельмана відкрила вулканізаційну майстерню з ремонту автокамер та автопокришок по вул.Шолом-Алейхема №1. Відомо, що майстерня розміщувалася у будинку колишньої Великої синагоги.


Навесні вірьовочний цех артілі ім.Кірова перейшов з вул.Леніна №46 у приміщення на вул.Вокзальній №12, навпроти нафтобази («СП» від 24 березня). Виробництвом цвяхів, відер, щіток, матраців займалася артіль ім.Тельмана («СП» від 9 травня). Артіль «Змичка» мала відкрити цех з ремонту панчох, починала працювати нова філія з ремонту одягу («СП» від 12 травня). На цегельному заводі встановили нову глином’ялку («СП» від 15 серпня). Артіль «Трудхарчовик» відкрила крупорушку по вул.Войкова №11, де приймали зерно на різний помол і для переробки на крупу («СП» від 8 грудня). Очевидно, це той самий млин, що був знесений декілька років тому біля автовокзалу.
Цього ж року Новоград-Волинська МТС збудувала гуртожиток на 35 ліжок для трактористів, які ремонтували техніку («СП» від 2 жовтня).
15 січня почала працювати ветеринарна аптека по вул.Шолом-Алейхема №2 («СП» від 15 січня).
Для цілодобового обслуговування пасажирів залізничного транспорту 9 квітня почали курсувати міські автобуси від універмагу до вокзалу із зупинками: універмаг (за житомирським мостом) — Міжнародна (на розі вулиці Воля) — Червоноармійська — Леніна (гастроном) — Пушкінська — вокзал. Вартість проїзду становила 2 крб. («СП» від 12 квітня). Для легкових візників артіль «Кооптранс» встановила такі розцінки на поїздки: від центру міста до залізничної станції — 3 крб., зі станції до Житомирського мосту — 5 крб. («СП» від 12 червня).

У 1940 р. за рішенням виконкому обласної ради депутатів трудящих у Новограді-Волинському було створено районний театр з постійним колективом артистів. Для цього в місто перевели найкращий в області пересувний робітничо-колгоспний театр ім.Шевченка. В його репертуар входили кращі твори класиків світової літератури і радянських драматургів. Наприкінці року колектив Новоград-Волинського українського державного драматичного театру ім. Шевченка складався з 40 чоловік («СП» від 26 квітня, 3 грудня).
Методичний кабінет при райвідділі наросвіти щомісяця обслуговував 40-50 вчителів сільських і міських шкіл. Найкращі вчителі працювали консультантами: з української мови — Борис Григорович Станевич, з російської мови і літератури — Іда Мойсеївна Горвіц, з математики — Юхим Мойсейович Ушомирський, з історії — Георгій Вакулович Марковський («СП» від 29 лютого).
Великим авторитетом серед учнів користувався ансамбль пісні і танцю, що працював при клубі піонерів та жовтенят під керівництвом М.А.Фельдмана. В ньому брало участь 70 піонерів. Під час огляду художньої самодіяльності ансамбль їздив у Житомир і зайняв перше місце по області («СП» від 1 лютого). Влітку 1939 р. при клубі відкрилася станція юних техніків. Великий інтерес викликав також радіогурток («СП» від 22 грудня). 17 учнів шкіл міста відвідували фотогурток («СП» від 24 серпня). У 1940 р. міська бібліотека обслуговувала 3270 читачів. Її фонд становив 20896 книжок («СП» від 31 серпня).
У другій половині січня передбачалося відкрити ковзанку на стадіоні «Динамо», організувати матчі хокейних команд та виступи ковзанярів міста («СП» від 18 січня).
Влітку Новоград-Волинська футбольна команда згадується вже під іншою назвою — «Спартак». В її складі виступали виключно молоді гравці («СП» від 7 серпня).
У сквері, де стояв пам’ятник В.І.Леніну, встановили на весь зріст скульптурні фігури Й.В.Сталіна та К.Є.Ворошилова («СП» від 25 вересня). У Міському саду майстер-садовод С.М.Проховський устаткував центральний вхід двома великими рабатками з живими квітами. У квітковому календарі з альтернантер кожного ранку змінювалася дата. Були прикрашені дві грецькі вази («СП» від 31 серпня).
4 січня відбулася перша сесія міської ради. Обрано виконавчий комітет з 13 осіб: Т.Пасічник (голова), А.Кравцов (заступник), О.Мойсеєнко (секретар), О.Большаков, А.Гільман, Є.Бабенко, Й.Літовчик, С.Хотін, В.Яковлєв, Д.Іщенко, Васьковський, С.Гребньов, І.Горвіц («СП» від 6 січня).
Після закінчення VІІ районної партійної конференції відбувся перший організаційний пленум новообраного райпарткому. Членами бюро РПК обрані Большаков, Гільман, Берендорф, Пасічник, Гульман, Долженко, Грабовський. Пленум обрав першим секретарем райпарткому Большакова, другим — Гільмана та секретарем по кадрах — Берендорф («СП» від 5 березня).

У зв’язку з переходом на 8-годинний робочий день і 7-денний робочий тиждень, виконком міської ради 23 вересня 1940 р. прийняв постанову про години торгівлі та роботи підприємств побутового обслуговування населення Новограда-Волинського у вихідні дні. Хлібні спеціалізовані та бакалійно-гастрономічні крамниці, що торгують хлібом: з 7 год. до 16 год. (однозмінні), до 20 год. (півторазмінні), до 24 год. (двозмінні). Спеціалізовані та змішані продовольчі крамниці: з 8 год. до 17 год. (однозмінні), до 21 год. (півторазмінні), до 24 год. (двозмінні). Промкрамниці: з 11 год. до 20 год.; кафе, буфети, їдальні: від 8 год. до 24 год., ресторан: з 9 год. ранку до 1 год. ночі; перукарні: з 8 год. до 22 год.; вся промислово-торговельна мережа на базарах: з 8 год. до 16 год. («СП» від 25 вересня).
У газетних повідомленнях згадуються адреси деяких установ міста: хлібозавод — вул.Куйбишева №14, швейна фабрика «Індпошив» — Леніна №11, артіль «Змичка» — Волі №2, артіль ім.Петровського — Р.Люксембург №24, правління артілі ім.Тельмана — Р.Люксембург №9, міжрайбаза сільгосппостату — Вокзальна №8, пункт «Заготсіно» — Вокзальна №24 (при залізничній станції), контора «Заготживсировина» — Міжнародна №36, Союззаготтранс — Чехова №1/1, міськторгвідділ — Леніна №26, «Союзпечать» — І.Франка №4, будинок лікарів — Радянська №15, дитконсультація — Радянська №23.